УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 19" жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Фащевської Н.Є.
суддів - Дикун С.І., Жолудько Л.Д.
при секретарі - Гачинській М.В.
з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2, ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Бучацького районного суду від 7 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, трьох осіб ОСОБА_4, державного нотаріуса Бучацької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про правд на спадщину, недійсними договорів дарування, права на частину спадкового майна, усунення перешкод у користуванні будинком.
Встановила:
Рішенням Бучацького районного суду від 7 червня 2006 р. позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_5 строк звернення до суду.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10.11.1998 р. Бучацькою державною нотаріальною конторою на ОСОБА_4.
Визнано недійсним договір дарування жилого будинку АДРЕСА_1 від 11.11.98 p., укладений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1.
Визнано недійсним договір дарування жилого будинку, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.04.2002 р.
Справа №22а-992 2006р. Головуючий у 1 інстанції - Кузевич Й.Я.
Категорія - право власності, спадкове Доповідач - Жолудько Л.Д.
право, визнання угод недійсними
Визнано за ОСОБА_5 право на 1/2 частину спадкового майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з 1/4 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_5 у жиле приміщення будинку АДРЕСА_1.
Зобов"язано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_5 у користуванні жилим приміщенням, яке розташоване АДРЕСА_1.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в позові, посилаючись на те, що він пропустив строк позовної давності без поважних причин, а суд йому безпідставно поновив його та ряду доказів дав неправильну оцінку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.
ОСОБА_5 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що строк позовної давності він пропустив з поважних причин, а судом повно і об"єктивно встановлені обставини справи на підставі зібраних доказів.
Судом встановлено, що співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1 в рівних частках були ОСОБА_7 та ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
На час його смерті в будинку проживали ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_5, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном як спадкоємці першої черги за законом.
ОСОБА_4 є інвалідом П-ї групи, хворіє шизофренією в фазі ремісії.
10.11.1998 р. ОСОБА_4 Бучацькою державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право власності на 1/2 будинковолодіння АДРЕСА_1, як співвласнику померлого ОСОБА_7, та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 будинковолодіння після смерті ОСОБА_7.
11.11.98 р. ОСОБА_4 подарувала спірне будинковолодіння відповідачці ОСОБА_1.
15.04.2002 р. ОСОБА_1 подарувала це подарувала ОСОБА_2.
Відповідно до висновку за №1609 від 28.11.2005 р. судово-криміналістичної почеркознавчої експертизи в договорі дарування ОСОБА_4 ОСОБА_1 будинковолодіння, посвідченого 11.11.98 р., підпис від імені ОСОБА_4 в графі "дарителька" вчинено не ОСОБА_4, а ОСОБА_1 з наслідуванням підпису ОСОБА_4.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що оформленням ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 і наступними відчуженнями цієї частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були порушені права позивача ОСОБА_5, як іншого спадкоємця першої черги за законом 1/2 частини вказаного будинковолодіння.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам ст.ст.529, 549ч.1, п.1 ЦК України в ред. 1963 p., чинного на час виникнення правовідносин.
Доводи апелянтів про те, що позивач ОСОБА_5 на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 в спірному будинковолодінні не проживав, а отже і не прийняв спадщини, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, довідкою Підзамочківської сільради за НОМЕР_1, якими підтверджується протилежне.
Суд підставно визнав поважними причини пропущення позовної давності ОСОБА_5, оскільки судом встановлено, що про порушення свого права позивач довідався лише в березні 2005 p., коли відповідачі повідомили йому, що власником будинковолодіння є ОСОБА_2.
Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.307ч.1, п.І; 308; 313; 314ч.1, п.1; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від.7.06.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.