АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П. суддів - Максимовича Ю.А.,Татарчука В.Г. за участю прокурора - Парусова A.M. засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 07 липня 2006 року - Зборівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ст. 15 ч.2 ст.185, ч.З ст. 187, ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, -
засуджено:
· за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання згідно вироку Зборівського районного суду від 07 липня 2006 року у вигляді 2 років і остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбуття покарання рахується від 08 березня 2006 року.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 117 грн. 68 коп.
Справа № 11- 354, 2006 р. Головуючий у І інстанції - Шміло В.І.
Категорія - ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України Доповідач - Коваленко Є.П.
судових витрат, а також в користь потерпілого ОСОБА_2 2500 грн. та в користь потерпілого ОСОБА_3 1500 грн. в якості компенсації завданої матеріальної шкоди.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що приблизно в третій декаді травня 2005 року в нічний час, перебуваючи на кладовищі ІНФОРМАЦІЯ_2 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, відірвавши за допомогою металевого прута, якого приніс з собою, таємно викрав алюмінієві вставки з огорожі, на могилі покійного ОСОБА_4, які подрібнивши на дрібні частини, поскладав у принесені ним дві сумки, після чого з місця вчинення злочину втік, спричинивши родичам покійного та потерпілому ОСОБА_3 своїми діями матеріальну шкоду на суму 1500 грн.
Крім цього, 11 серпня 2005 року, біля 18год 30хв ОСОБА_1, перебуваючи поблизу річки, що в с.Біла Тернопільського району з автомобіля ВАЗ-2106 з номером державної реєстрації НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, скориставшись тим, що дверцята автомобіля були відчинені, відкрито викрав з жіночої сумочки, що була в салоні, мобільний телефон марки "LG" та мобільний телефон марки "Сіменс", а також гроші в сумі 200 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 2500 грн.
Також, 09 лютого 2006 року, біля 20год, ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_2, та побачивши незнайому йому ОСОБА_5, яка проходила повз нього, із застосуванням фізичного насильства, яке не було небезпечним для її життя та здоров'я, - штовхнувши її в спину, від чого остання впала на землю, відкрито викрав в неї мобільний телефон "Nokia - 1100" та з місця скоєння злочину втік, спричинивши своїми діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 279 грн. 10 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить пом'якшити призначене йому судом покарання. Покликається на те, що в процесі досудового слідства та судового розгляду справи були допущені порушення закону.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію і пояснив, що злочинів не вчиняв, однак просить пом'якшити призначене йому судом покарання , міркування прокурора про те, що вирок суду слід залишити без змін, оскільки він є законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи , колегія суддів вважає, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.
В суді 1-ї інстанції засуджений відмовився від дослідження доказів по справі, відповідно до ст. 299 КПК України, порядок та наслідки застосування якої йому було роз"яснено.
Таким чином , відповідно до встановлених фактичних обставин справи , суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України , як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно та за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж вчинений повторно, поєднаний з насильсьвом, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого.
Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочинів , особи засудженого та ряду пом"якшуючих обставин по справі, наведених у вироці суду і підстав для пом"якшення покарання колегія суддів не вбачає. Крім того, суд вірно призначив ОСОБА_1 покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки як вбачається із матеріалів справи покарання за вироком суду від 7 липня 2006 року він не відбував.
Отже , вирок суду щодо призначення ОСОБА_1 покарання є обґрунтованим та законним , будь-яких передбачених ст. 398 КПК підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи не виявлено .
Щодо доводів засудженого про те, що в процесі досудового слідства та судом 1 інстанції під час розгляду справи були допущені порушення, то дані доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи .
Крім цього, як вбачається із матеріалів кримінальної справи, засудженому ОСОБА_1 під час судового розгляду справи в суді першої інстанції було належним чином роз'яснено положення ч.З ст.299 КПК України та повідомлено про те, що у даному випадку засуджений буде позбавлений права оспорювати ті фактичні обставини, з якими сам ОСОБА_1 погодився.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 серпня 2006 року щодо нього - без змін.