Справа № 22 - ц-3762/2006р Категорія - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Головуючий І інстанції - Тарасенко Л.І. Доповідач - Пилипчук П.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді -        Кругової С.С.,

суддів-                                  Кіся П.В.,

Пилипчук Н.П.,

при секретарі -          Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 19.05.2006р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1. матеріальної шкоди в сумі 1 246 грн., моральної шкоди в сумі 1 500 грн. заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачка посилається на те що 22 березня 2005 року о 7 годині 20 хвилин, на території ринку м. Красноград Харківської області, відповідач керуючи належним йому на праві особистоі власності автомобілем ВАЗ - 2108 державний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, невпорався з керуванням і допустив зіткнення з належним їй на праві особистої власності автомобілем ЗАЗ - ДЕУ "Ланос", державний номер НОМЕР_2 . В наслідок ДТП належний їй автомобіль був технічно ушкоджений, при огляді виявлено подряпини лако-фарбованого покриття лівої частини заднього бампера. За висновком ВДПІ Красноградського РВ УМВС Укра"іни в Харківській області ДТП виникла з вини відповідача. На ремонт ії пошкодженого автомобіля було витрачено 1246 грн. Крім того, у зв"язку з ДТП вона переносила душевні страждання.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 19.05.2006р. позов ОСОБА_2. задоволений частково. Судом ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. матеріальну шкоду в сумі 1 246 грн., державне мито 51 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Красноградського районного суду Харківської області від 19.05.2006р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вважає суму стягнення шкоди необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсній вартості завданої шкоди, посилається, що позивачем не наведені докази, які підтверджують розмір шкоди.

Зауважує, що за довідкою ВДАІ Красноградського РВ УМВС України в Харківській області та акту огляду транспортного засобу ТДВ СК «Кредо» від 22.04.2005 року автомобіль Деу Ланос д/н НОМЕР_2 мав пошкодження тільки у вигляді подряпин лакофарбового покриття лівої частини заднього бампера, інші пошкодження автомобіля ніде не зазначені.

Звертає увагу суду, що оцінка вартості пошкоджень автомобіля у спеціалізованих установах в присутності відповідача позивачем не проводилася.

Вказує, що судом не вжиті заходи щодо оцінювання завданої шкоди, об'єктивні дані про знищення (втрату чи пошкодження) бамперу внаслідок ДТП та необхідність придбання нового відсутні, отже, рішення про відшкодування повної вартості бамперу ґрунтується лише на показаннях свідка, який заявляв, що він замінив бампер, оскільки він не підлягав ремонту.

Вважає, що також судом необґрунтовано стягнуто на користь позивача і витрати на придбання такої кількості лакофарбових виробів на суму 176 грн., оскільки кількість матеріалів завищена, не відповідає розрахунковій кількості для такого виду ремонту, необхідність придбання та повнота витрат цих виробів позивачем не обумовлена.

Не погоджується відповідач і з сумою відшкодування моральної шкоди, оскільки ніякої шкоди здоров'ю позивачки зіткнення автомобілів не спричинило, підтверджуючих доказів позивачкою не надавалося.

Наполягає, що завдані ДТП пошкодження на можливості експлуатації автомобілю позивачки взагалі не могли вплинути, а зазначені подряпини бамперу ніяк не можуть розглядатися як підстави, щоб вважати, що автомобіль позивачки суттєво втратив товарний вид.

Посилається на те, що одразу після зіткнення автомобілів він запропоновував позивачці усунути пошкодження автомобілю за свій рахунок, проте від цієї пропозиції позивачка відмовилась, в подальшому для оцінки вартості пошкоджень та для вирішення питань про ремонт автомобілю не запрошувала.

Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди що сталася 22 березня 2005 року, автомобіль ЗАЗ - ДЕУ "Ланос", державний номер НОМЕР_2, який на праві особистої власності належить позивачці, був ушкоджений, на ньому виявлено подряпини лако-фарбового покриття лівої частини заднього бампера.

Згідно довідки ВДПІ Красноградського РВ УМВС України в Харківській області НОМЕР_3, ДТП виникла з вини відповідача.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що дійсній вартості завданої матеріальної шкоди на його думку відповідає сума 200 грн., а в іншій частині позов не визнає.

Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів щодо розміру завданої матеріальної шкоди. Товарні чеки на суму 176 грн., та на суму 1070 грн. свідчать лише про придбання товару, а не підтверджують необхідність такого придбання і належне використання.

Судова колегія не бере до уваги надані суду першої інстанції пояснення свідка ОСОБА_3 який ремонтував пошкоджений автомобіль і встановив необхідність заміни бамперу, оскільки суду не надано доказів того, що ОСОБА_3. є спеціалістом в області оцінки розміру матеріальної шкоди, йому надано право робити висновки з цого приводу. Крім того відповідач не був присутній при встановленні ОСОБА_3 об"єму ушкоджень, вартості ремонтно-відновлюваних робіт, при вирішенні питання щодо необхідності заміни бампера.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187 ЦК України, майнова шкода відшкодовується у повному обсязі особою, яка ії завдала, а шкода, завдана джерелом підвищеноїї небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Судова колегія вважає, що у відшкодування матеріальної шкоди з відповідача підлягає стягненню сума 200 грн., оскільки в цієї частині він позов визнав, а в силу ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що обгрунтованими є вимоги позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки до суду ОСОБА_2. не надала доказів на підтвердження цих обставин. Тому судова колегія вважає, що в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд першої інстанції вважав встановленним заподіяння позивачці матеріальної шкоди на суму 1 246 грн., моральної шкоди на суму 500 грн., але доведеною і такою, що підлягає стягненню з відповідача є матеріальна шкода в розмірі 200 грн.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 305 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 303, 304, 307, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 19.05.2006р. змінити.

Позов в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 200 (двісті) грн.

У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовити.

В частині стягнення судових витрат 51 грн. рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.