Справа № 22-а-4047 /2006 року Категорія - про визнання недійсною податкової вимоги ДПІ

Головуючий 1 інстанції -Донець О.В. Доповідач - Пилипчук Н.П.

УХВАЛА ИМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18  жовтня  2006  року колегія  суддів судової палати  у  цивільних

справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді -    Пилипчук Н.П.,

Суддів -                                                     Кіся П.В.,

Кругової С.С.

при секретарі -     Соколовій С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє від імені Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2006 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, третя особа Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, про визнання нечинним рішень - податкових вимог та зобов'язання звільнити активи з під податкової застави

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1., яка діє  від  імені ДПІ  у Київському районі міста Харкова,   звернулася   до   суду   з   апеляційною   скаргою   на   постанову Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2006 p., якою позовні вимоги ОСОБА_2.  задоволені,   визнані  нечинними  податкова  вимога  від   03.06.2005 року НОМЕР_1 про сплату податкового боргу в розмірі 84 584,21 грн.,  та  податкову  вимогу  від   11.07.2005 року НОМЕР_2  про сплату податкового боргу у розмірі  84 160,16  грн.  за узгодженим  податковим зобов'язанням з податку з доходів фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності   і  незалежної професійної діяльності.   Постанова  зобов'язує Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Харкова звільнити активи  ОСОБА_2 з-під податкової застави.  В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вказує, що заборгованість ОСОБА_2. перед Державним бюджетом станом на 31.12.2005р. становить 81 723,17 грн. основного платежу та 122,82 грн. пені; податкова вимога НОМЕР_1 вважається врученою згідно п.п.6.2.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; дії ДПІ У Київському районі міста Харкова щодо формування та направлення другої податкової вимоги НОМЕР_2 правомірні.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін по справі, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2. є платником податку з. доходів фізичних осіб, перебувала на податковому обліку в ДПІ Дзержинського району міста Харкова, а з початку 2005 року переведена на податковий облік в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

03.06.2005 року відповідачем було сформовано першу податкову вимогу НОМЕР_1, в якій було визначено суму податкового боргу у розмірі 84 584,21 грн., при цьому відповідачем не надано доказів виконання вимог п.п.п.6.2.3 та 6.2.4. п.п.6.2. ст.6 Закону. України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.200 року щодо вручення позивачу цієї податкової вимоги.

11 липня 2005 року було сформовано другу податкову вимогу НОМЕР_2 про сплату податкового боргу у розмірі 84 160,16 грн., в якій також було зазначено, що усі активи позивача перебувають в податковій заставі. Ця податкова вимога отримана позивачем 18.07.2005 року.

Виходячи з відомостей, наданих відповідачем, за підсумками 1999 року, ОСОБА_2. було донараховано податку у сумі 22 142,00 грн., а сплачено 18 641,00 грн. Таким чином, станом на 01.01.2001 року на обліковій картці позивачки лічився податковий борг 3 501,60 грн., несплата якого потягнула нарахування пені. Оскаржувані податкові вимоги було сформовано у 2005 році на підставі облікових даних з картки особового рахунку, в якої за твердженням відповідача ще починаючи з 1999 року на кінець кожного фінансового року лічилася недоїмка у зв'язку з тим, що податковий борг погашався попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості.

Судова колегія вважає, що при розрахунку податкового боргу ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова та ДПІ у Київському районі міста Харкова не в повній мірі взято до уваги рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.1999 року, яким задоволено позов ОСОБА_2., зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова провести перерахунок прибуткового податку за 1997, 1998, 1999 року, виходячи із ставки 20 %, а надмірно виплачений прибутковий податок у сумі 4 017,60 грн. вирішено зарахувати в рахунок майбутніх платежів по прибутковому податку. Саме в частині зарахування зазначеної суми в рахунок майбутніх платежів по прибутковому податку рішення суду не виконано.

Відповідно до п.п.п. 5.4.1. п.п. 5.4. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 p., узгоджена сума податкового зобов'язання,    не   сплачена    платником    податків,    протягом    тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.п. 6.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. податкові вимоги надсилаються платнику податків у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто при наявності податкового боргу.

Згідно до п.п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідачем суду не надано доказів того, що сума недоїмки 3 501,60 грн., яка мала місце на думку відповідача, була узгоджена у відповідності до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 p., Таким чином, не відповідають діючому законодавству доводи відповідача, що недоїмка 3 501,60 грн. є податковим боргом ОСОБА_2. за 1999 рік і повинна погашатися попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, тому оскаржувані податкові вимоги складені щодо податкового боргу, який виник в межах строку 1095 календарних днів від дня узгодження.

Відповідачем також не надано суду доказів формування та направлення ОСОБА_2. податкових вимог, які б засвідчували наявність податкового боргу у зазначених відповідачем розмірах за період з 1999 по 2004 роки.

Відповідно до п.п.п. 15.2.1. п.п.15.2. ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути •; стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Згідно   п.п.п.5.2.1.   п.п.5.2.   СТ.5   Закону   України   "Про  порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими  фондами"  від  21.12.2000р.  податкове зобов'язання  платника

податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та

4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у день отримання

платником   податків  податкового  повідомлення,   за   винятком   випадків,

апеляційного або судового оскарження.

Відповідно до  платіжних доручень на  перерахування  податку до

бюджету,  з огляду на призначення платежів,  а також облікових даних

відповідача,   в   межах   строку   давності,   суми   узгоджених   податкових

зобов'язань були сплачені позивачем в повному обсязі.

Суду не надані докази наявності узгоджених податкових зобов'язань, не сплачених позивачем в межах строку давності.

Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те що відповідач не мав права формувати податкові вимоги, та направляти їх відповідачу, реєструвати податкову заставу на активи платника є обґрунтованим, оскільки податковий борг по сплаті податку в межах строку 1095 календарних днів від дня узгодження, був відсутній.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази і зроблено висновок про задоволення позову.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195,199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1., яка діє від імені Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова відхилити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України.