Справа № 22 - ц- 4493/ 2006р Категорія - про стягнення матеріальної та моральної шкоди

Головуючий І інстанції -Зуб Г.А. Доповідач - Пилипчук П.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді -           Кіся П.В.,

суддів-                                  Кругової С.С.,

Пилипчук Н.П.,

при секретарі -          Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації, Державного Казначейства України, Управління Державного Казначейства України в Харківській області, Управління юстиції міністерства юстиції України в Харківській області, треті особи - Головне Фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації, Державного Казначейства України, Управління Державного Казначейства України в Харківській області, Управління юстиції міністерства юстиції України в Харківській області, треті особи - Головне Фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд в тому ж складі суду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги представник відповідача посилається на порушення судом норм матеріального права.

Зазначає, що 28.03.1996 р. державним нотаріусом Харківської державної нотаріальної контори НОМЕР_2 незаконно було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4. Рішенням Орджонікідзевського райсуду від 28.11.2001 року зазначений договір визнано недійсним, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 68 900 грн. В частині стягнення грошей рішення суду невиконано, оскільки ОСОБА_3 засуджена і відбуває покарання у вигляді 11 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна. Нотаріус ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності по амністії.

Не погоджуючись з висновком суду про безпідставність його позовних вимог, вказує, що на обґрунтування своїх вимог він надавав суду необхідні докази, а саме лист прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова від 04.12.2000 року НОМЕР_1, вирок Київського райсуду від 04.02.1999 року.

Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.03.1996 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. було укладено договір купівлі-продажу квартири посвідчений державним нотаріусом Харківської державної нотаріальної контори НОМЕР_2.

Рішенням Орджонікідзевського райсуду від 28.11.2001 року зазначений договір визнано недійсним, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 68 900 грн. Стороною у справі була ОСОБА_4. - дружина позивача.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 04.02.1999 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злоченів, передбачених ст. ст. 86-1, 172 КК України, із застосуванням ст. 42 КК України, до 11 років позбавлення волі.

За відомостями прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова, відносно нотаріуса ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ст. 167 ч. 2 КК України, яка 01.12.1999 року закрита за амністією Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.

Відповідно до вимог ст. 440 ЦК України (в редакції 1963 року), шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Згідно ст. 440-1 ЦК України (в редакції 1963 року) моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

01.04.2004 року між ОСОБА_4. та ОСОБА_1 укладено договір, за яким ОСОБА_4. уступила ОСОБА_1. право вимоги по зобов"язанням НОМЕР_2 державної нотаріальної контори м. -Харкова та Харківського обласного управління юстиції, що виникли в наслідок Неналежного виконання ними обов"язків при посвідченні угоди купівлі-продажу.

Судова колегія, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. необгрунтовані, оскільки він не надав суду доказів, того що внаслідок визнання недійсним договору від 28.03.1996 року в результаті неправомірних дій нотаріуса шкода заподіяна саме йому, що він є потерпілим від злочину.

Позивач ОСОБА_1. не був стороною в договорі купівлі-продажу від 28.03.1996 року, стороною по справі за результатами розгляду якої ухвалено рішення Орджонікідзевського райсуду від 28.11.2001 року. У встановленому законом порядку не визнан потерпілим по кримінальній справі за обвинуваченням державного нотаріуса ОСОБА_2

Доводи позивача, про те що його дружина ОСОБА_4. уступила йому право вимагати відшкодування шкоди не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів того, що вимога до Харківського обласного управління юстиції є дійсною, вже існуючою, а не такою, що грунтується на припущенні позивача, та на встановлення якої потрібно рішення суду. Крім того договір уступки вимоги стосується лише вимог до 4-ї державної нотаріальної контори м. Харкова та Харківського обласного управління юстиції, а підстави для стягнення відшкодування з решти відповідачів саме на користь ОСОБА_5. ним не доведені.

ОСОБА_4. співпозивачем по справі не являється, доручення на звернення з позовом від свого імені ОСОБА_1. не надавала.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази і зроблено висновок про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом . першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2006 рок залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.