Cправа№22Ц-2902/2006 категорія   19

Головуючий у 1 інстанції Остахнович А.В. Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем України.

10 листопада     2006 року                                 Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В. при секретарі - Зозуля Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою військової частини А1815 на рішення Фастівського міськрайонного суду від 29

червня  2006року в справі за позовом ОСОБА_1                                                            до військової

частини А-1815     про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2005року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду і просив стягнути з військової частини А1815 компенсацію за втрату здоров'я в розмірі 767,36грн., моральну шкоду в розмірі 61388грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в період проходження військової служби у військовій частині А1815 під час перебування в службовому відрядженні в М.Чернігів 26 травня 1998 року він отримав черепно-мозкову травму, лікувався, в нього погіршився стан здоров'я та частково втратив працездатність.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 29 червня 2006року позов задоволено. Стягнуто з військової частини А1815 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати працездатності в розмірі 845,84грн., моральну шкоду в розмірі 9000грн. і судові витрати в розмірі 1159,96грн.

В апеляційній скарзі військова частина А1815 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 22.10.1997року по 9.09.1999 року проходив військову службу у військовій частині А-1815 на посаді командира взводу командно-штабних машин.

26.05.1998 року ОСОБА_1 під час перебування в службовому відрядженні в м.Чернігів отримав черепно-мозкову травму і згідно акту судово-медичного дослідження меддокументації на ім'я позивача вказані пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягнули короткочасний розлад здоров'я.(а.с.Ю8).

Відповідно до довідки Фастівської МСЕК від 29.12.2002року ОСОБА_1 втратив 5% професійної працездатності з 26.05.1998 року (а.с. 16).

Висновком судово-психологічної експертизи від 11.04.2006року внаслідок одержаної черепно-мозкової травми 26.05.1998 року ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду (а.с.101-107).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що поскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено: перебування ОСОБА_1 на час отримання закритої черепно-мозкової травми в службовому відрядженні то вказана обставина не підлягає доказуванню при розгляді даної справи, у яких беруть участь ті самі особи; що позивач частково втратив працездатність і йому заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів із вказаними висновками повністю погодитись не може, поскільки вони є необгрунтованими та не відповідають вимогам закону.

Як вбачається із копії рішення Фастівського міського суду від 28.05.2002 року за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1815 про стягнення витрат на лікування судом встановлено, що позивач під час проходження служби захворів і хвороба пов'язана з проходженням служби та стягнув з відповідача на користь позивача понесені витрати на лікування в розмірі 2923грн. (а.с.39).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ст.455 ЦК України ( в редакції 1963 року) яка була чинною на момент заподіяння шкоди позивачу, відповідальність за відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я може бути покладена за наявності вини в заподіянні шкоди.

В порушення зазначених вимог закону суд не з'ясував характер правовідносин, наявність в діях відповідача вини в заподіянні шкоди позивачу, необгрунтовано застосував норми трудового законодавства, не з'ясував хто є належним відповідачем по даній справі з врахуванням того, що розпорядником коштів, передбачених на утримання військовослужбовців є Міністерство оборони України. Враховуючи, що спірні правовідносини базуються на проходженні позивачем військової служби, яка є публічною, то відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України суду необхідно було вирішити питання щодо розгляду справи в порядку адміністративного судочинства України.

З врахуванням вказаних обставин, поскільки суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, рішення суду не може вважатись законним і обгрунтованим і

відповідно до п.5 ст.ЗП ЦПК України   це є підставою     для направлення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги, більш повно з'ясувати обставини справи, права та обов'язки сторін, перевірити обгрунтованість їх доводів та заперечень, зібраним доказам дати належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 303,307,311,313,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А-1815     задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду від 29 червня 2006року скасувати і направити справу на новий судовий розгляд в той-же суд першої інстанції іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.