№ справа:111/5093/12Головуючий суду першої інстанції:Павлюкова О.В.

№ провадження:11/190/397/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівКордика С.В., Корольова М.П.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

при секретарі за участю потерпілої засудженого Шемлей І.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_7 на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. П’ятихатка Красногвардійського району АР Крим, громадянин України, військовозобов'язаний, маючий професійно-технічну освіту, розлучений, маючий неповнолітню дитину, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 /один/ рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 03 травня 2012 року знаходячись на території свого місця проживання, при наведених у вироку обставинах, умисно спричинив ОСОБА_7 зазначене у вироку середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило за собою тривалий, більше 21 дня, розлад здоров'я.

В апеляції потерпіла ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину та особі винного, порушує питання про зміну вироку суду шляхом призначення ОСОБА_8 покарання пов'язаного з позбавленням волі.

Апеляційні вимоги зводяться до того, що засуджений не відшкодував їй витрати на лікування, при цьому, на її думку, обставини вчиненого злочину, негативна характеристика засудженого і його поведінка та відношення до неї після вчинення злочину, не відповідають призначеному покаранню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу з приводу поданої апеляції, провівши судові дебати, в яких потерпіла наполягала на задоволенні апеляції, а прокурор та засуджений ОСОБА_8 просили апеляцію залишити без задоволення, вислухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально приведеними у вироку доказами, що в апеляції не оскаржується.

Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і дійшов вірного висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання за інкримінований йому злочин у вигляді 1 року обмеження волі.

Оскільки засуджений уперше притягається до кримінальної відповідальності за злочин середньої тяжкості, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовозобов'язаним, займається індивідуальною трудовою діяльністю, має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, з урахуванням поведінки потерпілої в ході події злочину, яка за її показаннями була ініціатором конфлікту, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано звільнив ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи потерпілої необґрунтованими.

При цьому, посилання потерпілої на те, що злочин був вчинений в присутності її матері похилого віку - ОСОБА_9 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до показань цієї особи як свідка, вона не бачила факту побиття потерпілої засудженим /а.с. 66/, а вчинення злочину в присутності неповнолітнього відповідно до кримінального закону не є обтяжуючою обставиною і не може бути достатньою підставою для посилення засудженому покарання.

Колегія суддів також вважає безпідставним і посилання в апеляції на те, що засуджений після події злочину погрожував їй вбивством, оскільки факт відповідних звернень про це до правоохоронних органів з боку потерпілої матеріали справи не містять.

Не є обґрунтованими і доводи апелянта щодо невідшкодування з боку засудженого витрат на її лікування, оскільки потерпіла цивільний позов по справі не пред'являла і відповідно до ст. 50 КПК України /1960 року/ ні на досудовому слідстві, ні в суді цивільним позивачем не визнавалася.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /в редакції 1960 року/, п. 15 Перехідних положень КПК України /в редакції 2012 року/ колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_8 - залишити без змін.

Судді

Ю.Р. Трясун С.В. Кордик М.П. Корольов