Справа № 22Ц - 2545/2006 р.                                            Головуючий у 1-й інстанції Усатов Д.Д.

Категорія 5                                                                           Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА Іменем        України.

17 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.

суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В.

при секретарі - Колесник Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок, визнання права власності на частину будинку,-

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В   лютому 2006року   ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3, визнати  за ним право власності на 1\2 частину вказаного житлового будинку.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 16.03.1995року він уклав із ОСОБА_2 договір на спільне будівництво житлового будинку, надавав кошти на його будівництво, привозив будівельні матеріали, але після закінчення будівництва ОСОБА_2 відповідно до договору кошти в сумі 120 000 доларів США йому не сплатив.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 проживали в зареєстрованому шлюбі з 9 вересня 1995 року.

2  лютого 1996 року згідно договору купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_4 було придбано

земельну ділянку площею 0,0822га, розташовану на АДРЕСА_1

5 березня 2005року на ім'я ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0822га, розташовану на АДРЕСА_1

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в установленому законом порядку позовні вимоги не довів.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, поскільки вони є обгрунтованими і відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.І ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 Борщагівка Києво-Святошинського району є ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на копію контракту на спільне будівництво жилого будинку від 16.03.1995року, укладеного ним і ОСОБА_2

Суд обгрунтовано відхилив вказаний доказ, зазначивши, що оригінал вказаного контракту позивачем не надано, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 Борщагівка була надана ОСОБА_3 2.02.1996року, тому копія вказаного документу не може підтверджувати спільне будівництво жилого будинку з березня 2005року.

Додані до ксерокопії контракту копії квитанцій на ім'я ОСОБА_5 про придбання матеріалів є неналежними доказами.

Інших доказів, які б підтверджували позовні вимоги позивачем не надано.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно визначився, що підстав звільнення позивача від доказування позовних вимог згідно ст.61 ЦПК України немає.

3  врахуванням вказаних вимог закону, поскільки позивачем в установленому законом порядку позовні вимоги не доведено, суд прийняв законне і обгрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.