АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Миколкжа О.В.
суддів Ігнатюка О.В., Романець Л.А.
з участю прокурора Єлфімова І.П.
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_5в інтересах підсудного ОСОБА_1та прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2006 року, якою справа про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця АДРЕСА_1
Васильківського району Київської області, громадянина
України, із середньою-спеціальною освітою, не
одруженого, працюючого слюсарем підприємства з
обслуговування житла при Українській міській раді
Обухівського району, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні
злочину, передбаченого ст. 118 КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження, уродженця АДРЕСА_1 Обухівського
району Київської області, українця, громадянина
України, із середньою-спеціальною освітою, не
одруженого, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_2, раніше двічі судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.
15, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 186 КК України
повернута прокурору Обухівського району Київської області на додаткове
розслідування, .
встановила:
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України, а саме у тому, що він 04 травня 2005 року близько 00 год. 20 хв., знаходячись у сквері, розташованому по просп. Дніпровському АДРЕСА_1 Обухівського району Київської області, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, під час захисту від суспільно-небезпечного посягання на нього із сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перевищуючи межі необхідної оборони, маючи на меті заподіяти шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту, умисно, ножем, який був у нього, провів по шиї потерпілого ОСОБА_3, не завдавши останньому тілесних ушкоджень, оскільки він був одягнутий у одежу, яка мала замки типу „блискавка" із
Справа № 11-1023 / 2006 Головуючий в 1-й інстанції Кулініченко Г.В.
Категорія: постанова про повернення справи Доповідач Ігнатюк О.В.
на додаткове розслідування
2.
твердих металів по всій довжині. Після цього ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на заподіяння смерті ОСОБА_3 при захисті від суспільно-небезпечного посягання, перевищуючи при цьому межі необхідної оборони, заподіюючи потерпілому шкоду, яка явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту, наніс останньому декілька ударів тичком в область грудей, спричинивши проникаюче колото-різане поранення грудної клітки від якого ОСОБА_3 помер на місці події.
ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, а саме в тому, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення таємного викрадення чужого майна, в ніч із 03 на 04 травня 2005 року, перебуваючи у сквері, розташованому по просп. Дніпровському АДРЕСА_1 Обухівського району Київської області, за ініціативи ОСОБА_3 вступив із ним у попередню змову, направлену на відкрите викрадення майна ОСОБА_1 Підійшовши до ОСОБА_1, ОСОБА_3 обхопив його правою рукою за шию і повів до ялинки, яка росла неподалік, після чого обхопив його із заду за тулуб, притиснувши до тулубу руки ОСОБА_1 Згідно із пред"явленим обвинуваченням ОСОБА_2, діючи із прямим умислом, направленим на відкрите викрадення майна ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3 вчинив дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, які виразились у тому, що він пішов із ОСОБА_3 до ялинки і знаходився поруч, своєю присутністю сприяючи останньому у вчиненні злочину. Однак злочинні дії ОСОБА_2 не були доведені до кінця із причин, що не залежали від його волі, а саме через опір ОСОБА_1
Окрім того ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.18б КК України, а саме у тому, що він ЗО вересня 2005 року близько 21 год. ЗО хв., знаходячись на набережній р. Дніпро в АДРЕСА_1 Обухівського району Київської області повторно, відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_4. стільниковий телефон „Моторола С-156", який був придбаний за 451,86 грн. і у якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв"язку „Київстар" вартістю 50 грн.
Своє рішення про повернення справи на додаткове розслідування суд першої інстанції мотивував наявністю істотної неповноти досудового слідства яка не може бути усунута у суді. Окрім того, судом, із власної ініціативи поставлене питання про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, ніж передбачений ст. 118 КК України.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що дії ОСОБА_1, за ст. 118 КК України кваліфіковані правильно, доказів, які б вказували на вчинення ним іншого, більш тяжкого злочину по справі не добуто. Просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції захисника підсудного - адвоката ОСОБА_5 вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції захисник посилався на те, що обставини, які викладені в постанові суду щодо спільного пред"явлення обвинувачення обом підсудним, не відповідають матеріалам справи, а питання про визнання по справі певної особи потерпілим, могло бути вирішене самим судом першої інстанції. Вважав, що у суду не було підстав для повернення справи на додаткове розслідування за власною ініціативою із підстав необхідності кваліфікації дій ОСОБА_1 за іншою, більш тяжкою статтею КК України. Просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який обидві апеляції-підтримав і просив їх |задовольнити, постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення адвоката ОСОБА_5, який обидві апеляції підтримав, просив їх задовольнити, постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення потерпілої, яка заперечувала проти задоволення обох апеляцій і просила залишити постанову суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляції підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 367 КПК України однією із підстав для скасування постанови суду є наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається із постанови, суд із власної ініціативи повернув справу на додаткове розслідування із мотивів необхідності кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, порівняно із ст. 118 КК України. У відповідності до вимог ст. 277 КПК України, та згідно із роз"ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 10 постанови Пленуму
3.
від 11 лютого 2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування із мотивів необхідності кваліфікації дій особи за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин допускається за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення у суді, а також коли підстави для зміни обвинувачення вбачають потерпілий чи його представник, а прокурор їх не вбачає. Повернення справи на додаткове розслідування із цих підстав у першому випадку допускається тільки за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, а в другому - за клопотанням потерпілого чи його представника. Повернення справи на додаткове розслідування із цих підстав за ініціативою суду, без відповідних клопотань прокурора, потерпілого чи його представника є неприпустимим. Як вбачається із матеріалів справи ні прокурор, ні потерпіла клопотання про повернення справи на додаткова розслідування із мотивів необхідності кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин не заявляли. Справа на додаткове розслідування із цієї підстави була повернута за ініціативою суду, на що суд сам вказав у постанові, чим було порушено встановлений зазначеною вище нормою закону порядок повернення справ на додаткове розслідування із підстав необхідності кваліфікації дій особи за статтею КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.
Щодо посилання суду на неповноту досудового слідства, яка проявилась у невизнанні особи потерпілою від злочину, то у відповідності до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування із цих мотивів допускається у випадку, коли ця неповнота не може бути усунута у судовому засіданні. Будь-яких міркувань із приводу того, чи може бути неповнота досудового слідства, на яку вказав суд першої інстанції, усунута в судовому засіданні, а якщо не може - то чому, у постанові про повернення справи на додаткове розслідування не наведено. Судом не взято до уваги і те, що за змістом ч.2 ст. 49 КПК України громадянин може бути визнаний потерпілим під час провадження справи у суді постановою судді чи ухвалою суду.
Окрім того, в постанові про повернення справи на додаткове розслідування, суд, в порушення вимог ст. 323, 324 КПК України зробив висновки, які міг зробити лише у випадку постановления по даній справі вироку, зокрема щодо оцінки доказів, оцінки показань підсудного, кваліфікації його дій, тощо.
За наявності зазначених вище порушень вимог кримінально-процесуального закону, які колегія суддів вважає істотними, постанова суду про повернення даної справи на додаткове розслідування не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно врахувати наведене, дослідити зібрані по справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти по справі законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляції адвоката ОСОБА_5та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 серпня 2006 року про повернення даної справи на додаткове розслідування скасувати.
Справу про обвинувачення ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України та ОСОБА_2у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 186 КК України направити на новий судовий розгляд до Обухівського районного суду Київської області іншим суддею.
Запобіжні заходи щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2залишити без змін - взяття під варту.