Головуючий у 1 інстанції - суддя  Рябуха Ю. В.                                                                                                               Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

8 вересня 2008 року                                                                                                        справа № 22-а-7981/08

зал судового засідання № 2  у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                        Яманко  В. Г.

суддів:                                                              Міронова Г. М.

                                       Горбенко  К. П.                  

ВСТАНОВИЛА: 

ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду Луганської області з адміністративним позовом (арк. справи 2) до Луганського обласного військового комісаріату про зобов'язання Луганського обласного військового комісаріату, м. Луганськ провести перерахунок підвищення пенсії за вислугу років як учаснику бойових дій, щомісячно у розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком, у період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року, стягнення заборгованості з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 27196 грн. 14 коп.

22 грудня 2006 року позивачем було надане уточнення до позову (арк. справи 26) з наступним їх визначенням: «Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ провести перерахунок підвищення пенсії за вислугу років як учаснику бойових дій, щомісячно у розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком, у період з 1 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, стягнути  заборгованість з 1 січня 2000 року по 30 червня 2006 року у розмірі 30004 грн. 92 коп., зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ з 1 липня 2006 року і в наступних роках нараховувати надбавку до пенсії, як учаснику бойових дій, щомісячно у розмірі не менше перерахованої надбавки за червень 2006 року.»

Постановою Жовтневого районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року позовні вимогиОСОБА_2 були повністю задоволені. Суд першої інстанції постановив зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_2перерахунок підвищення до пенсії за вислугу років, як учаснику бойових дій, починаючи з 1 січня 2000 року, щомісячно у розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого за кожний рік прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, тобто: на 2000 рік - 261 грн. 56 коп., 2001 рік - 248 грн. 77 коп., з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року - 268 грн., 2004 рік - 284 грн. 69 коп., з 2005 року - 332 грн., з 1 січня 2006 року по 31 березня 2006 року - 350 грн., з 1 квітня 2006 року по 30 вересня 2006 року - 359 грн., з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року - 366 грн., стягнувши з Луганського обласного військового комісаріату на користьОСОБА_2 заборгованість з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, утворену у результаті неналежної сплати підвищення до пенсії. Також, суд першої інстанції зобов'язав Луганський обласний військовий комісаріат з 1 січня 2007 року та у наступних роках підвищення до пенсії ОСОБА_2 як учаснику бойових дій, нараховувати щомісячно у розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком.

Постановою від 17 січня 2007 року державною виконавчою службою у Ленінському районі м. Луганська було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Жовтневого районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року у справі № 2-а-334/06 (арк. справи 28).

Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції  звернувся до Жовтневого районного суду Луганської області з заявою № 2351 від 26 жовтня 2007 року (арк. справи 26-27) про заміну вибулої сторони у виконавчому провадженні - Луганського обласного військового комісаріату на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області. 

Жовтневий районний суд Луганської області ухвалою від 27 грудня 2007 року (арк. справи 33-34) керуючись статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» задовольнив заяву та замінив сторону виконавчого провадження по виконанню постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 грудня 2006 року № 2-а-167/07 Луганський обласний військовий комісаріат на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області. 

23 червня 2008 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як особа, яка не брала участі у справі, але відносно якої судом були вирішені питання про її права та обов'язки, звернулося з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою до Донецького апеляційного адміністративного суду (арк. справи 44-45). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2008 року (арк. справи 65-66) строк на апеляційне оскарження був поновлений та скарга призначена до апеляційного розгляду.

Скаржник під час судового розгляду підтримав апеляційну скаргу.

Позивач, відповідач, третя особа та представник виконавчої служби, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом бути присутніми на судовому розгляді.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Жовтневого районного  суду Луганської області від 28 грудня 2006 року по адміністративній справі № 2-а-334/06 як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права.

         Колегія суддів, заслухавши скаржника, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 4 лютого 1994 року N 3946-XII, у редакції Закону України  від 25 березня 1996 року N 103/96-ВР,   передбачено, що  особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в таких розмірах:  а) на 400 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни I групи;  б) на 350 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни II групи;  в) на 200 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни III групи; г) на 150 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам бойових дій, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге; д) на 75 процентів мінімальної пенсії за віком - учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни; на 50 процентів мінімальної пенсії за віком - іншим учасникам війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, батькам і дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули, померли або пропали безвісти в період проходження служби.

Редакція статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» в заявлений позивачем проміжок часу з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року не змінювалася.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» № 3591-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі по тексту - Закон України № 3591-ХІІ від 9 квітня 1992 року) була змінена назва Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була викладена в новій редакції - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 11 частини І Закону України № 3591-ХІІ від 9 квітня 1992 року  стаття  15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» була викладена в новій редакції: «Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом». 

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» № 3591-ХІІ від 9 квітня 1992 року набрав чинності з дня опублікування 29 квітня 2006 року.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції що була чинною до 1 липня 2006 року) передбачено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV, який набрав чинності, згідно пункту 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 1 липня 2006 року, частина 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в новій редакції наступного змісту: «Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

З врахуванням змін внесених Законом України № 3591-ХІІ від 9 квітня 1992 року, Законом України N 2939-IV від 5 жовтня 2005 року щодо встановлення іншого розміру підвищення до пенсії учасникам бойових дій, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати ОСОБА_2перерахунок підвищення до пенсії за вислугу років у розмірі 150 % від мінімальної пенсії за віком, як учаснику бойових дій, починаючи з 1 липня 2006 року та на майбутнє задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції відповідно підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто він повинен з'ясовувати ті обставини чи порушення закону, у яких на думку особи, що подала скаргу, суд першої інстанції допустив помилки; однак якщо при такому з'ясуванні буде встановлено порушення закону, що призвели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням матеріального права, що обумовлює скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог у відповідності до норм права, застосованих при вирішенні цього спору для забезпечення захисту прав та інтересів фізичної особи від порушень з боку суб'єкту владних повноважень.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Жовтневого районного суду Луганської області  від 28 грудня 2006 року у справі № 2-а-334/06  - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року у справі № 2-а-334/06 за позовом ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з недоплаченої пенсії скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Луганського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з недоплаченої пенсії задовольнити частково.

Зобов'язати Луганський обласний військовий комісаріат здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням пенсії за вислугу років на 150 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 8 вересня 2008 року.

         Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 10 вересня 2008 року.

Головуючий                                                                                                                          В.Г.Яманко 

Судді                                                                                                                                 Г.М.Міронова                                                                                                                      К.П.Горбенко                                                                                                      

З оригіналом згідно:

Суддя                          В.Г.Яманко