Справа№22Ц-2856/2006 Головуючий у 1 інстанції Луценко М.О.
Категорія 18 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.
РІШЕННЯ
Іменем України.
27 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Мережко М.В. при секретарі - Чабанюк Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 7 липня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом в суд і просив стягнути із ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5000грн. і моральну шкоду в розмірі 20 000грн.
В судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди збільшив до 7 483грн.88 коп.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18 травня 2005року відповідач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107» за дорученням, в М.Бориспіль здійснив наїзд на нього як на пішохода, в результаті чого заподіяв тяжкі тілесні ушкодження. Вироком Бориспільського міськрайонного суду від 25.01.2006року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. З вини відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у витратах, понесених на придбання ліків, витратах на оплату праці особи, яка доглядала за ним під час лікування.
Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що внаслідок скоєного відповідачем злочину, йому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, він став інвалідом 1 групи, було порушено звичний спосіб життя, втрачені нормальні життєві зв'язки.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 7 липня 2006року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 7483,88грн., моральну шкоду у розмірі 20 000грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду в частині визначення розмірів матеріальної і моральної шкоди є недоведеними, суд не врахував, що відповідач немає постійного місця роботи та заробітку.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 3)невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.05.2005року о 7 год 45 хвилин в М.Бориспіль Київської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВА-2107» д.н. НОМЕР_1, порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2
Внаслідок дорожно-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тяжкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
Вироком Бориспільського міськрайонного суду від 25.01.2006року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і засуджено до чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.ст.75,76 КК України від призначеного покарання звільнено з випробуванням і призначено іспитовий строк два роки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і відповідно до ст.1187 ЦК України є відповідальним за заподіяння джерелом підвищеної небезпеки матеріальної і моральної шкоди. Матеріальні збитки позивача складають 7483грн.88коп., а моральна шкода є значною з врахуванням тривалого розладу здоров'я та порушення звичного ритму життя сім'ї позивача і визначена судом в розмірі 20 000грн.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів повністю із вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не може із слідуючих підстав.
Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи і не оспорюється сторонами ОСОБА_1 є відповідальним за заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Матеріальна шкода складається із витрат, понесених позивачем на придбання ліків для лікування тілесних ушкоджень, заподіяних внаслідок злочину, скоєного ОСОБА_1
На підтвердження матеріальної шкоди позивачем представлені докази - касові чеки із аптечних закладів, які містяться в матеріалах кримінальної справи(а.с.38-43) та касові чеки на придбання ліків, які містяться в матеріалах цивільної справи (а.с.10).
Розмір матеріальної шкоди, доведеної позивачем відповідно до ст.60 ЦПК України, становить 4701грн. 12коп.
Витрати на оплату праці особи, яка доглядала за позивачем під час лікування в розмірі 1904грн. не підлягають стягненню як матеріальна шкода, поскільки відповідно до ст.60 ЦПК України є недоведеними.
При таких обставинах рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди необхідно змінити і стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4701грн. 12 коп.
Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди не в повній мірі враховано ступінь вини заподіювача шкоди, вимоги розумності та справедливості.
Враховуючи обставини справи, необережний характер дій заподіювача шкоди, вимоги розумності та справедливості, вимоги ст.ст.1167, 1187 ЦК України колегія суддів приходить до висновку зменшити розмір грошового відшкодування моральної шкоди із 20 000грн. до 15 000грн.
З врахуванням вказаних обставин, поскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку на підставі ст.309 ЦПК України рішення суду змінити і стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2матеріальну шкоду в розмірі 4701грн. 12 коп, моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріальні збитки становлять 579грн.88коп. спростовуються матеріалами кримінальної і цивільної справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,316 ЦПК України колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Бориспільського міськрайонного суду від 7 липня 2006року задовольнити частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 7 липня 2006року змінити.
Стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_2матеріальну шкоду в розмірі 4701грн. 12 коп, моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1на користь держави судовий збір у розмірі 59грн.5Окоп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.