УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2012 р. справа № 0430/982/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську на постанову Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року у справі № 0430/982/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську, третя особа -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравненську про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною відмову посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську у призначенні їй пенсії по втраті годувальника -ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача призначити вказану пенсію. В обґрунтування позову зазначено про те, що факт знаходження позивача на утриманні ОСОБА_2 встановлений рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2007 року, всупереч якому відповідач відмовився призначити пенсію по втраті годувальника.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року -без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 лютого 2012 року частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_1 Постанова Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року скасовані; справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення відповідністі позивача критеріям, зазначеним у статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», з урахуванням представлених нею документів, в тому числі рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2007 року про встановлення факту її знаходження на утриманні у померлого ОСОБА_2
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Не погодившись із рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у позивача права на отримання пенсії по втраті годувальника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Першотравненську подало заяву про приєднання до апеляційної скарги.
ОСОБА_1 направила до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила зобов'язати відповідача призначити їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника, стягнути кошти на опалення будинку з 2007 по 2012 роки у розмірі 30 000 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Учасники процесу належним чином повідомлені про день, місце і час судового засідання, до суду не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач відповідає критеріям, зазначеним у статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», з урахуванням представлених нею документів, в тому числі рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2007 року про встановлення факту її знаходження на утриманні у померлого ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що при вирішенні спірних правовідносин суд правильно керувався нормами права, які діяли на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську із заявою про призначення пенсії. Так, абзацами першим і другим пункту 16 Розділу ХV "Прикінцеві положення"Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в його редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії у 2007 році) встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. При цьому положення Закону України "Про пенсійне забезпечення"застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Одночасно з цим, пунктом 8 статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон № 1105-ХIV). Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону № 1105-ХIV одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 вищезазначеного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. У разі смерті потерпілого право на одержання пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (стаття 33 Закону № 1105-ХIV).
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на день смерті її батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманого на виробництві професійного захворювання, являлась інвалідом 1 групи, проживала з ним однією сім'єю і перебувала на його утриманні (а.с. 6, 12, 13), а відтак, має право на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а оскаржене рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Щодо вимог позивача, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції від 09 квітня 2012 не оскаржила у встановленому законом порядку, погодившись, тим самим, із прийнятим рішенням за пред'явленим нею адміністративним позовом.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську - залишити без задоволення.
Постанову Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2012 року у справі № 0430/982/2012 -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова