Справа № 437/492/13
Провадження № 33/782/22/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 рокум. Луганськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Вербицький В. В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Луганська від 17 січня 2013 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 482 ч. 1 Митного Кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
На ОСОБА_2 накладено штраф на користь держави у розмірі 100% вартості товарів в сумі 8983 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 83 копійки.
Конфісковано на користь держави вилучений у ОСОБА_2 товар: телевізор LG діагональ 107 cм (LIFES GOOD CINEMA 3D), що був у використанні; відео програвач 3D LG, що був у використанні; цифрова фото рамка DIFRAME, що була у використанні; гладильна дошка, що була у використанні; соковижималка Kitchen Hardware, що була у використанні; мікрохвильова піч Samsung, що була у використанні; пральна машина Bosh, що була у використанні; пилосос Samsung SC41 Series, що був у використанні, як безпосередні предмети порушення митних правил.
Конфісковано на користь держави вилучений у ОСОБА_2 автомобіль «HUNDAI HI», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що використовувався для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Луганської митниці витрати на зберігання майна у розмірі 4883 гривні 97 копійок.
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Ленінського районного суду м. Луганська від 17 січня 2013 року встановлено, що 08.12.2012 року о 07 год. 10 хв., в районі с. Благовіщенка, Станічно-Луганського району, в районі інформаційного покажчика №387, в 300 метрах від лінії державного кордону після її перетинання був затриманий громадянин України ОСОБА_2, який на автомобілі «HUNDAI НІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 перемістив з території Росії на територію України особисті речі на загальну суму 8983,83 гривень поза митним контролем, у тому числі здійснив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, поза місцем розташування митного органу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 17 січня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що в ході судового розгляду адміністративної справи судом опитано тільки його та представника Луганської митниці. Разом з цим, судом не прийнято до уваги те, що власником автомобіля є ОСОБА_3 та винесено рішення не враховуючі думку останньої. ОСОБА_3, як власника транспортного засобу, не повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил, у зв'язку з чим вона не мала можливості прийняти участь у розгляді адміністративної справи, тим самим реалізувати свої права, надані Законом. При таких обставинах рішення суду є незаконним та не об'єктивним, тому підлягає скасуванню.
При апеляційному перегляді були заслухані:
- ОСОБА_2, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги;
- свідок ОСОБА_6, який пояснив, що переміщені через митний кордон України поза місцем розташування митного органу речі належали йому особисто;
- свідок ОСОБА_3, яка пояснила, що конфіскований автомобіль належить їй особисто. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 керували цим автомобілем на підставі генеральної довіреності;
- прокурор відділу прокуратури Луганської області Станішевська О. С., яка в поясненнях з приводу поданої апеляційної скарги та у своєму остаточному висновку просила постанову судді районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, прокурора Станішевську О. С., перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно змінити з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, висновок судді районного суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені правопорушення за обставин, викладених в постанові, а так само і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 482 МК України в апеляційній скарзі не оспорюються.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою через те, що ОСОБА_3 як власник транспортного засобу не була повідомлена про розгляд справи про порушення митних правил, у зв'язку з чим вона не мала можливості прийняти участь у розгляді адміністративної справи, реалізувати свої права, надані законом, а також те, що рішення винесено без урахування її думки, є необґрунтованими.
Те, що ОСОБА_3 судом не була опитана суддею районного суду при розгляді протоколу про порушення митних правил не вплинуло на правильність встановлених у справі обставин та накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 при апеляційному розгляді вони стосуються лише належності їй транспортного засобу, що використовувався для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.
Але ці обставини не впливають на законність ухвалених у справі рішень, в тому числі в частині конфіскації автомобіля «HUNDAI HI», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що використовувався для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Пунктом 3 статті 461 Митного Кодексу України встановлено, що за порушення митних правил може бути накладено таке адміністративне стягнення як конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Відповідно до частини 3 статті 465 Митного Кодексу України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Санкція частини 1 статті 482 Митного Кодексу України передбачає стягнення в вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем.
Таким чином суддя районного суду застосовуючи конфіскацію належного ОСОБА_3 транспортного засобу який використовувався ОСОБА_2 для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем діяв відповідно до вимог закону.
Підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил при апеляційному перегляді не встановлено, але встановлено підстави для зміни цієї постанови.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідальність за частиною 1 статті 482 МК України встановлена за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.
Суддя районного суду правильно встановив, що ОСОБА_2 перемістив товари через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу але кваліфікуючи його дії зазначив що він переміщував товар, комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей.
Як вбачається, кваліфікуючі ознаки «комерційного призначення», «або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей» є зайвими, а тому є такими, що підлягають виключенню із мотивувальної частини постанови.
Керуючись п. 4 ч. 8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Луганська від 17 січня 2013 року змінити, виключити з її мотивувальної частини кваліфікуючі ознаки: «комерційного призначення», «або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Луганської області В. В. Вербицький