№ справа:1/0109/562/12Головуючий суду першої інстанції:Долгополов А.М
№ провадження:11/190/163/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Капустіна Л. П.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.,
СуддівПетюшевої Н.М., Балахонова Б.Л.,
За участю прокурораАблякімової З.В.
засудженого захисника потерпілого представника потерпілого цивільного позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_8, захисника засудженого адвоката - ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополь, АР Крим, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, зобов'язавши періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.
Стягнено з КРВП «Кримтролейбус» заподіяну матеріальну шкоду на користь: ОСОБА_8 в сумі 21884,8 грн.;
ОСОБА_11 в сумі 8523,61 (вісім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. В позові ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 600 грн. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 моральну шкоду на користь: ОСОБА_8 - 10000 (десять тисяч) грн., ОСОБА_10 - 2000 (дві тисячі) грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 48 коп.
Вирішене питання з речовими доказами.
ВСТАНОВИЛА:
Як вбачається з вироку, 25.07.2012 року, близько 14-40 год., у денний час за умови ясної погоди при сухому стані дорожнього покриття ОСОБА_6, керуючи тролейбусом Богдан-Т70110, бортовий номер НОМЕР_3 за маршрутом №6 «Мар'їно-Центр», рухаючись по проспекту Вернадського у м. Сімферополі, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не дотримувався безпечної дистанції перед транспортним засобом, який рухався попереду, а саме при об'єктивній можливості виявлення автомобіля ВАЗ-2105 під керуванням ОСОБА_8, який стояв у колонні транспортних засобів в очікуванні зміни сигналу світлофору з «червоного» на «зелений»,відволікся від управління тролейбусом, передаючи проїзний квиток, не прийняв заходів для зменшення швидкості, внаслідок чого скоїв зіткнення зі стоячим автомобілем Мерседес д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11, після чого автомобіль Мерседес скоїв зіткнення зі стоячим попереду автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12
Внаслідок ДТП водію автомобіля ВАЗ ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Причиною ДТП та спричинення наслідків стало порушення ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3 «б», 13.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, слідити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, слідкувати за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічному стану транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей перевози мого вантажу та стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу ; при виникненні небезпеки для руху чи перешкоди, яку водій об'єктивно може виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зниження швидкості до зупинення транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Запобігання зіткнення для ОСОБА_6 було можливо за умови виконання ним зазначених пунктів Правил дорожнього руху, для чого перешкод технічного характеру у нього не було і такі дії ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та спричинених наслідків.
В апеляційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду змінити. Виключити з вироку додаткове покарання у вигляді позбавлення права управління всіма видами транспортних засобів строком на два роки.
Свої доводи мотивує тим, що суд не визначив мотиви та докази на підставі яких необхідно застосувати додаткове покарання. Також вказує, що обставиною яка пом'якшує покарання засудженому можливо визнати його передпенсійний вік та те, що на утриманні має мати пенсіонерку та доньку студентку.
В апеляції потерпілий ОСОБА_8 просить вирок суду змінити, в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції необґрунтовано не враховані витрати понесені ним на: евакуацію автомобіля після ДТП, проведення оцінки пошкоджень автомобіля, купівлю ГСМ необхідного для забезпечення його присутності в судовому засіданні.
Крім того, апелянт просить збільшити суму моральної шкоди до 30000 грн. у зв'язку з понесеними моральними стражданнями.
Також потерпілий в своїй апеляції просить стягнути витрати на медикаменти, які були потрібні для його лікування.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав апеляцію свого захисника та заперечував проти апеляції потерпілого ОСОБА_8, в останньому слові просив задовольнити апеляцію захисника, а апеляцію потерпілого залишити без задоволення, його захисника - адвоката ОСОБА_7, який висловив аналогічну думку, потерпілого ОСОБА_8, який підтримав свою апеляцію і заперечував проти апеляції захисника засудженого, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9, який висловив аналогічну думку, цивільного позивача ОСОБА_10, яка наполягала на задоволенні апеляції потерпілого ОСОБА_13, та заперечувала проти апеляції засудженого, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій та просив залишити вирок суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, а апеляція потерпілого ОСОБА_8 частковому задоволенню.
Кримінальну справу було розглянуто відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, оскільки учасники процесу визнали недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оскаржувалися.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, прийшов до правильного висновку про об'єм та доказаність вини, правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 286 КК України, що не оспорюється в апеляціях.
Необґрунтованими, колегія суддів визнає доводи апеляції захисника засудженого, про виключення з вироку додаткового покарання у вигляді позбавлення права управління всіма видами транспортних засобів. Запобігання зіткнення для ОСОБА_6 було можливо за умови виконання ним зазначених пунктів Правил дорожнього руху, для чого перешкод технічного характеру у нього не було і такі дії ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та спричинених наслідків. Неуважність засудженого потягла за собою наслідки небезпечні для життя потерпілого і значні матеріальні збитки.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляції потерпілого ОСОБА_8, про стягнення з засудженого витрат на топливо, які потерпілим були витрачені для забезпечення його явки в судове засідання в Київському районному суді м. Сімферополя, у зв'язку з тим, що це не є обов'язковими та необхідними витратами пов'язаними з усуненням наслідків скоєного ДТП.
Неспроможними, колегія суддів визнає доводи апеляції потерпілого і в частині стягнення витрат на медикаменти в розмірі 51 грн., оскільки цей факт не підтверджується документально, а саме призначенням лікаря.
Твердження потерпілого про необхідність стягнення з КРПП «Кримтролейбус» понесених ним витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП, в розмірі 1000 грн., на думку колегії суддів, заслуговують на увагу, оскільки підтверджуються матеріалами справи. У зв'язку з чим, підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 1000 грн. з КРПП «Кримтролейбус» на користь потерпілого ОСОБА_8
В силу ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок страти чи зменшення професійної або загальної працездатності.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, і така шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Виходячи з цих положень закону, колегія суддів вважає, що діями ОСОБА_6, які проявилися в спричиненні ДТП, потерпілому ОСОБА_8 було завдано і моральної шкоди.
Так, врахувавши тяжкість тілесних ушкоджень, тривалість лікування, вимоги розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди в розмірі 10000 грн. встановлений судом першої інстанції є достатнім, тому вимога апелянта в частині збільшення моральної шкоди до 30000 грн. є необґрунтованою.
Суд першої інстанції всебічно перевірив всі докази по справі, які повністю узгоджуються між собою, надав їм належну правову оцінку.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України врахував характер і ступень суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу засудженого, який за місцем роботи характеризується позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання засудженому є визнання провини, розкаяння в скоєному, першу судимість. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Колегія вважає, що висновок суду про призначення засудженому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки та з іспитовим строком на один рік, відповідає вимогам кримінального закону і загальним принципам призначення покарання та є достатнім для виправлення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального кодексу, що тягнуть за собою зміну або скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з КРПП «Кримтролейбус» на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
В іншій частині вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2012 року у відношенні засудженого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без зміни.
Судді
Л.П. Капустіна Б.Л. Балахонов Н.М. Петюшева