Справа №2-1580/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді Рибакової В.В.
секретаря Затуливітер Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" про визнання наказу № 133-к від 28.08.2006 р. незаконним , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання наказу № 133-к від 28.08.2006 р. незаконним , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
Він з 13.06.2006 року працював слюсарем-ремонтником 5-го розряду у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" (далі ТОВ „НЗК"). Вважає , що його було прийнято на постійну роботу. Зауважень по роботі не мав , дотримувався правил трудового розпорядку.
Наказом № 133-к від 28.08.2006 року по ТОВ „НЗК" його було звільнено з роботи за прогул.
Вважає , що звільнення проведено незаконно . Прогул він не совершав. В тексті наказу про звільнення не вказано , коли саме він не з'явився на роботу без поважної причини. Керівництво ТОВ „НЗК" повідомило його про те , що він працює тимчасово та його буде звільнено. На його заяві про надання відгулу від 14.08.2006 року наявна резолюція виконуючого обов'язки головного інженера про надання відгулу з подальшим звільненням.
18.08.2006 року наказом № 130-к його звільнили з роботи за ст. 36 п.2 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку тимчасової роботи, про що було внесено запис до трудової книжки , але у подальшому внесено запис про помилковість цього запису .
28.08.2006 року його було звільнено за прогул.
Письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення в нього не відбиралися. Розірвання трудового договору проведено без попередньої згоди первинної профспілкової організації, на засіданні профкому він присутнім не був ,так як його не викликали.
Оскільки , на думку позивача , його звільнено не законно , він просить суд поновити його на роботі , стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу , моральну шкоду , яка полягає у душевних стражданнях , він вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого житія та яку він оцінив у розмірі 1000 грн. Також просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати.
У судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги . Просить визнати наказ 133-к від 28.08.2006 року незаконним та скасувати його. Також просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. Суду пояснив , що спочатку його намагалися звільнити за закінченням строку тимчасової роботи , але після того як він відмовився 21.08.2006 року підписати документи у відділі кадрів , його начальник відділу кадрів вигнала з роботи , сказавши що він більше не работає , так як був прийнятий на підприємство тимчасово , що документи отримає по пошті . Його не пропускали на територію підприємства ні 22.08.2006 року, ні 23.08.2006 року , так як 21.08.2006 року приблизно о 14.15 год. на прохідній у нього вилучили перепустку та повернули фотографію з неї . Десь по обіду 23.08.2006 року до нього додому приїжджала начальник відділу кадрів - ОСОБА_4 з водієм ОСОБА_5, розмовляв тільки з ОСОБА_4, водій був у машині . На її запит , чому він не на роботі - відповів , що вона сама мене вигнала і сказала , що я більше не работаю . Пояснень щодо невиходу на роботу не вимагали писати . Він при-
йшов на підприємство 28.08.2006 року для отримання розрахунку , йому виписали тимчасову перепустку і він пройшов до бухгалтерії . Вважає , що його звільнено незаконно , просив задовольнити позов у повному обсязі .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив , що позивача було прийнято до ТОВ „НЗК" 13.06.2006 року тимчасово , згідно наказу № 82-к від 13.06.2006 року . Щодо наказу № 130-к від 18.08.2006 року , то дійсно проект цього наказу готувався , але його не підписав директор підприємства, хоча начальником відділу кадрів був зроблений запис до трудової книжки ОСОБА_1 про його звільнення за закінченням строку тимчасової роботи , пізніше було внесено до трудової книжки запис про його помилковість. У наказі № 133-к від 28.08.2006 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул не вказано дату прогулу , так як цього не вимагає ст. 148 КЗпП України . Щодо отримання згоди профспілки на звільнення позивача , то відповідне подання надавалося профспілці , але у відповіді голови профспілки зазначено , що ОСОБА_1 не є членом профспілки , то немає необхідності узгодження цього питання з профспілкою . Розрахунок при звільненні було проведено з дотриманням законодавства про працю . 28.08.2006 року позивачу було сплачено суму заробітної плати у розмірі 404,48 гри. 29.08.2006 року йому було направлено трудову книжку , копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи . 11.09.2006 року позивачу було виплачено залишок суми , що підлягала сплаті при звільненні -473,23 гри., так як позивач 28.08.2006 року на пропозицію працівників бухгалтерії зачекати остаточного розрахунку залишив територію підприємства . Вважає . що ОСОБА_1 було звільнено з роботи з дотриманням трудового законодавства . Просив відмовити в задоволенні позову .
Вислухавши позивача , його представника , представника відповідача , свідків , вивчивши матеріали справи , оглянувши трудову книжку ОСОБА_1, книгу наказів ТОВ „НЗК", фотографію від перепустки ОСОБА_1, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України , трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках :
4 ) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як було встановлено у судовому засіданні, наказом від 28.08.2006 року № 133-к по ТОВ „НЭК") позивача 28.08.2006 року було звільнено за ст.40 п.4 КЗпП України за прогул (а.с.27). 29.08.2006 року ОСОБА_1 було направлено трудову книжку , копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи , які позивач отримав 31.08.2006 року (а.с.33,34).
Відповідно до ст.148 КЗпП України , дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку , але не пізніше одного місяця з дня його виявленя , не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Судом встановлено , що позивача звільнено на підставі наказу № 133-к від 28.08.2006 року за прогул , у якому не зазначено коли саме вчинено прогул (а.с.27). Суд вважає , що для виконання норми ст. 148 КЗпП України у наказі необхідно було вказати дату прогулу . В судовому засіданні представник відповідача спочатку уточнив дату прогулу- 21.08.2006 року , надалі додав , що прогулом необхідно враховувати також і 22.08.2006 року . У своїх же запереченнях на позов відповідач вказує дату прогулу - 21.08.2006 року , 22.08.2006 року , 23.08.2006 року (а.с.16) .
Частина 1 ст. 149 КЗпП України закріплює , що до застосування стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення .
Суд не може покласти в основу рішення доводи представника відповідача про те, що позивачу пропонувалося надати пояснення щодо залишення роботи 21.08.2006 року та невиходу на роботу 22.08.2006 року, 23.08.2006 року , так як акт від 23.08.2006 року про відмову від дачі пояснень складений та підписаний ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.26), але ж при розмові ОСОБА_7 з ОСОБА_1 біля будинку , де живе позивач - ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 присутніми не були , вони знаходилися в салоні автомобіля та про що йшла розмова між ОСОБА_4 та Ба-
бенко В.А. вони не чули , що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в показаннях свідка ОСОБА_6
У суду не викликає сумніву ствердження позивача про те , що він вважав , що звільнення проведено за закінченням строку тимчасової роботи . Цей факт підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с.66) . Позивач в судовому засіданні показав , що після того , як він 21.08.2006 року прийшов на роботу , його викликала до свого кабінету начальник відділу кадрів -ОСОБА_4 , що підтверджується також службовою запискою (а.с.25) та сказала підписати документи , що він звільнений , так як був прийнятий на роботу тимчасово . Після того , як він відмовився підписувати документи йому ОСОБА_4 сказала уходити з роботи , так як його звільнено , що документи він отримає по пошті і приблизно о 14.15 год. 21.08.2006 року на прохідній у нього було вилучено перепустку , відрізано від неї фотографію та повернуто позивачеві . На підставі викладеного він вважав , що його звільнено з роботи за закінченням строку тимчасової роботи . Даний факт також знайшов своє підтвердження в судовому засіданні 29.01.2007 року в показаннях свідка ОСОБА_8 . який 21.08.2006 року працював начальником караулу і саме у той день знаходився на прохідній ТОВ „НЗК", вилучав перепустку та повертав фото ОСОБА_1 за усною вказівкою начальника охорони - ОСОБА_9 , а також у матеріалах справи (а.с.24,25) . Змінені показання ОСОБА_8, які він надав суду 28.03.2007 року , суд не може прийняти до уваги , тому що свідок на час розгляду справи працює у відповідача на посаді замначальника охорони ТОВ „НЗК" та безпосередньо підкоряється начальнику охорони - ОСОБА_9, який є його батьком та який надав суду 26.03.2006 року , 28.03.2006 року показання , які суперечили показанням ОСОБА_10 . Крім того, свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні 29.01.2007 року показав , що він працював 28.08.2006 року на прохідній , що вранці цього дня на підприємство прийшов ОСОБА_1 для того , щоб отримати розрахунок у зв'язку зі звільненням , з цього приводу йому було виписано тимчасову перепустку . Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , так як вони є заінтересованими особами на стороні відповідача та показання суду надавали - 26.03.2006 року після того , як показання надали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - 29.01.2007 року . Також суд не бере до уваги і показання свідка ОСОБА_4 , як заінтересованої особи . Тому суд вважає , що позивача 21.08.2006 року було відсторонено від роботи і він не міг виконувати свої трудові обов'язки після цієї дати , Крім того позивач вважав , що його звільнено за закінченням строку тимчасової роботи .
Про те , що відповідач мав намір звільнити ОСОБА_1 свідчить і резолюція в.о. головного інженера ОСОБА_6 на заяві позивача про дачу відгулу про те , що відгул 14.08.2006 року надати з наступним звільненням (а.с.7).
Також у судовому засіданні позивач пояснив , що 22.08.2006 року , 23.08.2006 року він приходив до ТОВ „НЗК" для того , щоб зібрати документи для звернення до суду про поновлення на роботі , але на територію підприємства його не допустили .
Представник відповідача в судовому засіданні показав , що запис про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку тимчасової роботи було зроблено начальником відділу кадрів помилково , такий наказ не видавався та не підписувався директором ТОВ „НЗК" і тому у трудову книжку було внесено . що цей запис вважати помилковим . Однак представник відповідача пояснив , що записи до трудової книжки вносяться після того як видається наказ та підписується директором підприємства , що також знайшло своє підтвердження судовому засіданні в показаннях свідка ОСОБА_7
ОСОБА_13 п.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку (Додаток № 14 до колективного договору на 2006-2007 роки ТОВ „НЗК"), припинення трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) адміністрації (а.с.69) і тому у суду викликає сумнів ствердження представника відповідача щодо помилковості запису у трудовій книжці позивача , так як такий запис міг заноситися до трудової книжки лише на підставі відповідного наказу .
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те , що вина позивача при залишенні роботи о 14.15 год. 21.08.2006 року , невиході на роботу 22.08.2006 року , 23.08.2006 року відсутня .
У судовому засіданні встановлено, що відповідач звернувся до профспілкового комітету ще 22.08.2006 року на дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогул (а.с.28), а лише 23.08.2006 року ним відвідано позивача для отримання пояснень на дому та складено акт про відмову від дачі ним пояснень щодо невиходу на роботу (а.с.26). Відповідь профспілкового комітету про те , що ОСОБА_1 не є членом профспілки і тому немає необхідності узгодження цього питання з профспілкою датирована 28.08.2006 року (а.с.29) . Прогулом же відповідач вважає 21.08.2006 року , 22.08.2006
року , 23.08.2006 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в поясненнях представника відповідача та матеріалах справи (а.с.16). На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем вже 22.08.2006 вирішено питання про майбутнє звільнення позивача за прогул . Крім того , позивач 28.08.2006 року прийшов до ТОВ „НЗК" для отримання розрахунку при звільненні і в цей же день з ним частково проведений розрахунок , що не оспорювалося в судовому засіданні та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи (а.с.30,31,35,36) . Трудову книжку , наказ про звільнення , наказ про прийняття на роботу отримані позивачем 31.08.2006 року (а.с.33) , відповідачем були направлені по пошті 29.08.2006 року (а.с.34) , що суперечить ст.47 КЗпП України , яка зазначає , що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки , зазначені в статті 116 цього Кодексу У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи . В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Доказів про те , що позивач відмовився у день звільнення - 28.08.2006 року отримати вищевказані документи відповідачем , у відповідності до ст.10 ЦПК України , суду не надані.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 , у справах про поновлення на роботі осіб , звільнених за порушення трудової дисципліни , судам необхідно з'ясувати , в чому конкретно проявилось порушення , що стало приводом до звільнення , чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40 і п.1 ст.41 КЗпП , чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень . зокрема , чи не закінчився встановлений для цього строк , чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення , чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода , обставини , за яких вчинено проступок , і попередня робота працівника.
ОСОБА_1324 Постанови , при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб , звільнених за п 4 от 40 КЗпП , сули повинні виходити з того , що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня , так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин .
Суд, всебічно оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку про те , що позивача було звільнено з роботи з порушенням трудового законодавства , на підставі чого позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд вважає , що позивач при зверненні до суду не пропустив строк , передбачений ст.233 КЗпП України . У зв'язку з тим , що позивач поновлюється на роботі , то йому в силу ст.235 КЗпП України необхідно сплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу . На підставі ст.237-1 КЗпП України позивачу повинно бути відшкодовано моральну шкоду .
Позивач та його представник у судовому засіданні просили стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5070,72 грн. із розрахунку без утримання податків та інших відрахувань. Проти визначеної суми представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.
ОСОБА_13 довідки ТОВ «НЗК» (а.с.80) позивач працював у ТОВ «НЗК» з 13.06.2006 року по 28.08.2006 року , його середньомісячний заробіток склав 456 грн. 11 коп., середньоденний заробіток - 28 грн. 51 коп. , які проведені з утриманням податків та інших відрахувань . Позивач був звільнений 28.08.2006 року , але з 21.08.2006 року заробіток йому не нараховувався , так як вказаний день вважався прогулом , що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні 28.03.2006 року в поясненнях представника відповідача . Суд вважає , що останнім днем роботи необхідно рахувати 21.08.2006 року , так як позивач знаходився на території ГОВ „НЗК" до 14.15 год. і залишив підприємство на вимогу начальника відділу кадрів , так як вважав , що його звільнено за закінченням строку тимчасової роботи . За 2006-2007 роки вимушений прогул складає 7 місяців ( ІХ,Х,ХІ,ХІІ місяць у 2006 ріці; І,ІІ,ІІІ місяць у 2007 році ) та 6 днів .
Виходячи із цього сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу складає :
7 місяців х 456 грн. 11 коп. = 3192 грн. 77 коп.
6 днів х 28 грн. 51 коп. = 171 гри. 06 коп.
3192 грн. 77 коп. + 171 грн. 06 коп. = 3363 грн. 83 коп.
Таким чином , розмір відшкодування за час вимушеного прогулу протягом 7 місяців та 6 днів складає 3363 грн. 83 коп., який проведений з утримання податків та інших відрахувань та який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .
Суд також вважає можливе задовольнити позов у частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
Дійсно у зв'язку з тим, що було порушено конституційне право позивача на працю, він переніс моральні страждання, втратив нормальні життєві зв'язки, йому доводилося докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Також у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача у доход держави підлягає стягненню судові витрати в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та на користь позивача - витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. (а.с.79).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47,148,149,233,235,237-1 КЗпП України , ст.ст. 10,11.14,15,88.209.212-215,218 , п.п. 2,4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України , -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" про визнання наказу № 133-к від 28.08.2006 р. незаконним , поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задовольнити .
Наказ № 133-к від 28.08.2006 року про звільнення ОСОБА_1 за ст.40 п.4 КЗпП України - визнати незаконним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на роботі слюсарем-ремонтником 5-го розряду у Товариство з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" з 21 серпня 2006 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3363 грн. 83 коп. (три тисячі триста шістдесят три гривні 83 коп.), моральну шкоду у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень), судові витрати за правову допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) грн., а всього 4863 грн. 83 коп. (чотири тисячі вісімсот шістдесят три гривні 83 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішення у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольська зернова компанія" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць і поновлення його на роботі підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
- Номер: 6/316/44/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-1580/07
- Суд: Енергодарський міський суд Запорізької області
- Суддя: Рибакова В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.06.2021
- Дата етапу: 07.06.2021