УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/0109/1381/12 Головуючий суду першої інстанції:Гуріна О.В.
№ провадження: 22-ц/190/94/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"04" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Белинчук Т.Г.
Суддів:Ісаєва Г.А. Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом вселення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
06 березня 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради АР Крим, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом вселення.
Свої вимоги мотивує тим, що у період з 1999 року по 16 лютого 2011 року ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_8, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. 28 серпня 2007 року між подружжям укладено договір дарування частки будинку, реєстровий № 731, відповідно до якого відповідач ОСОБА_8 подарував позивачці ОСОБА_6 належну йому 1/16 частку житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 На даний час співвласниками зазначеного домоволодіння є: ОСОБА_9 - 1/16 частка, ОСОБА_8 - 1/16 частка, ОСОБА_9 - 1/8 частка, ОСОБА_10 - 33/100 частки, ОСОБА_13 - 1/4 частки, ОСОБА_12 - 17/100 часток. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 відповідачі чинять позивачці перешкоди у користуванні квартирою, встановили новий замок на вхідних дверях, на прохання вселитися відповідають відмовою, у зв'язку з чим заявниця вимушена орендувати житло. На підставі викладеного, позивачка просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй майном шляхом вселення у спірне житло її та її сина ОСОБА_7
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 жовтня 2012 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_6 у користуванні належною їй 1/16 часткою в домоволодінні по АДРЕСА_1 шляхом вселення її та її неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вказаний жилий будинок. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 53 грн. 65 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції не повинен був допитувати свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Зазначає, що позивачкою не надані докази підтверджуючи позовні вимоги. Також вказує, що судом першої інстанції не дана оцінка поясненням відповідачів та документам, наданим відповідачами про те, що у домоволодінні проживають дві сім'ї: сім'я ОСОБА_9 (шлюб укладено з ОСОБА_16 09 червня 2007 року) та ОСОБА_8 (шлюб укладено з ОСОБА_17 14 квітня 2010 року), також проживає донька позивачки - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі викладеного просить суд задовольнити її апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_8 у період з 1999 року по 16 лютого 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
За нотаріально посвідченим договором дарування від 28 серпня 2007 року реєстровий № 731, ОСОБА_8 подарував ОСОБА_6 належну йому 1/16 частку житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 а остання прийняла у дав вказану частку ( а.с. 9)
За даними техпаспорту, співвласниками спірного житлового будинку є ОСОБА_9 - 1/16 частка, ОСОБА_8 - 1/16 частка, ОСОБА_9 - 1/8 частка, а також треті особи у справі ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 ( а.с. 20).
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що не пов'язане з винною поведінкою порушника.
Зі змісту наведеної норми закону випливає, що підставою негаторного позову є обставини, котрі обґрунтовують право позивача на користування та розпорядження майном, а також доводять, що поведінка відповідача створює перепони у здійсненні таких повноважень. Умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправних дій відповідача, які перешкоджають позивачу користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачі чинять перешкоди позивачеві у праві користування власністю - 1\16 часток спірного домоволодіння, а саме не впускають її до будинку.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Доводи апеляційної скарги про неможливість проживання у будинку двох сімей, судова колегія відхиляє, як такі, що не мають правового значення у даній справі, оскільки позивач є співвласником будинку та має право використовувати її для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.
Інші доводи, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом аналізу, перевірки та оцінки суду першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, а тому на думку судової колегії, додаткової оцінки не потребують, і спростовуються матеріалами справи.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Зважаючи на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ст. 213 - 216 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.