№ справа:0112/2756/2012Головуючий суду першої інстанції:Стародуб

№ провадження:11/0190/1893/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКапустіної Л.П.,

СуддівКунцова В.О., Балахонова Б.Л.,

За участю прокурораЯрошенко Л.Д.,

засудженого - ОСОБА_5, захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурора на вирок Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 14 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Воїнка Красноперекопського району АРК, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований: АДРЕСА_2, на підставі ст. 89 КК України не судимий

визнаний винним і засуджений за ч. 2 ст. 297 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 297 КК України до 3 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців обмеження волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 700 грн., на користь ОСОБА_8 - 2 600грн. матеріального збитку.

Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_5 27.03.2012р. приблизно о 15 год., на велосипеді приїхав на кладовище, розташоване за адресою: АРК, Красноперекопський р-н, с. Почетне, вул. Пірогова, де за допомогою привезеного з собою металевого лому демонтував 2 металеві рейки, які слугували опорою пам'ятника померлого ОСОБА_7, пошкодивши його та заподіявши потерпілій ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 700грн.

Він же, 04.04.2012р. приблизно о 17год., знаходячись на кладовищі, розташоване за адресою: АРК, Красноперекопський р-н, с. Почетне, вул. Пірогова, де за допомогою привезеного з собою на велосипеді металевого лому підвів пам'ятник ОСОБА_10, повторно намагаючись заволодіти опорою, що знаходиться під ним, у вигляді металевого швелера, проте не довів до кінця своїх злочинних намірів по незалежним від нього причинам, оскільки побачивши людей на кладовищі, сховався з місця скоєння злочину.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_5, просить скасувати вирок в частині призначеного йому покарання у зв'язку з його невідповідністю ступеню тяжкості здійсненого та особи засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким остаточно призначити

покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Свої доводи мотивує тим, що судом недостатньо врахована суспільна небезпека скоєного, думка потерпілої ОСОБА_13 про призначення більш суворого покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

У запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію - без задоволення, мотивуючи тим, що він повністю визнав свою вину в скоєному, відшкодував заподіяний матеріальний збиток потерпілим ОСОБА_10 - частково, а ОСОБА_13. - повністю.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, що підтримав свої апеляційні вимоги засужденного ОСОБА_5, що заперечував проти задоволення апеляції прокурора, а також його останнє слово, в якому він просив залишити вирок суду відносно нього без змін, захисника ОСОБА_6, що підтримав засудженого, обговоривши доводи апеляції і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Винність засудженого ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, за які він засуджений при викладених у вироку обставинах, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в ході судового засідання доказів, яким суд дав належну правову оцінку, що не оспорюється в апеляції.

Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 297 КК України, як наруга над могилою, що виразилася у викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання, з корисливих мотивів, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 297 КК України, як незакінчений замах на викрадення предметів, що знаходяться в місці поховання, з корисливих мотивів, здійснені повторно, кваліфіковані - правильно, що не оспорюється в апеляції.

Покарання призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості здійсненого, що відноситься відповідно ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, особи винного, який посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 103), не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога (а.с. 109, 111), пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття в скоєному і часткове відшкодування заподіяного матеріального збитку, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Таким чином, покарання ОСОБА_5 призначено в межах санкції частини статті кримінального закону, встановленої за ці злочини, підстав вважати його несправедливим унаслідок надмірної м'якості, у судової колегії не має.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що справа розглянута повно і всесторонньо, порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, як про це просить прокурор в апеляції, не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 14 серпня 2012р. щодо ОСОБА_5 - без змін.

Судді

В.О. Кунцов Л.П. Капустіна Б.Л.Балахонов