УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/796/227/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року суддя Апеляційного суду м. Києва Корнієнко Т.Ю., провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року, -

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, який проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1,

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно постанови суду, 21.11.2012 року о 16 год. 24 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. Набережне шосе в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується показами приладу «Драгер», чим порушив п. 2.9 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він пропустив цей строк у зв'язку з тим, що його не було повідомлено про час та дату розгляду справи судом першої інстанції, розгляд справи відбувався без його участі, а оскаржувану постанову він отримав лише 11.01.2013 року.

В обґрунтування своїх доводів щодо незаконності постанови суду від 24.12.2012 року вказує на те, що суд в порушення вимог ст. 33 КУпАП застосував до нього надто суворе стягнення, хоча санкція статті 130 КУпАП передбачає інші види стягнення, при цьому своє рішення не мотивував, і не врахував пом'якшуючі обставини та дані про його особу, що його робота пов'язана з використанням автомобіля, і позбавлення права керування транспортними засобами лишає його можливості виконувати свої професійні обов'язки, що істотно вплине на його матеріальний стан. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині накладеного стягнення, змінити його на штраф.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи у суду не було даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_1про час розгляду справи, в матеріалах справи міститься лише копія судової повістки, в якій немає даних про дату її відправлення.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні ним п. 2.9 ПДР підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2012 року серії АА 303032, у якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, результатом приладу «Драгер», розпискою ОСОБА_2 про передачу йому автомобіля НОМЕР_2 для транспортування до місця проживання ОСОБА_1

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не оспорює, а тому вони не є предметом апеляційного розгляду.

Розглядаючи справу без належного повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд допустив порушення його права на захист, яке може бути поновлене при апеляційному розгляді справи за його участю.

Доводи скаржника про суворість накладеного на нього адміністративного стягнення заслуговують на увагу.

Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративних стягнень.

Відповідно до вимог ст. 30 КУпАП позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, у т.ч. права керувати транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, викладеними у ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Розглядаючи справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд врахував лише те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності і знову допустив грубе порушення правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене 02.11.2011 року.

З доданих до апеляціної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 має кредитні зобов'язання по оплаті автомобіля, навчається у вищому навчальному закладі, працює на підприємстві ДП «УБК» ВАТ «Будмеханізація» машиністом крана, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Як пояснив ОСОБА_1, його робота є основним джерелом існування, а позбавлення права керування транспортними засобами потягне за собою звільнення з роботи. В скоєному щиро кається.

Враховуючи характер вчиненного правопорушення, а також наведені під час апеляційного розгляду дані про особу порушника, щире каяття як обставину, що пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, вважаю, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП і змінити постанову суду в частині застосування виду адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.293,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення змінити - замість стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В решті постанову судді залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Т.Ю. Корнієнко