ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
20.11.2006 року Справа № 9/503н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
Склад судової колегії призначено розпорядження голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.10.06.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін
від позивача Мацегора В.В., дов. №23-юр від 06.02.06
Дем”ян І.М., дов. №23-юр від 14.11.06
Масловський О.В,, дов. №23-юр від 20.10.06
від відповідача Алєксєєв О.В., дов. №21257/10-028 від 16.11.06
Крівченко М.В., дов. №21256/10-028 від 16.11.06
Шаповалов С.Г., дов. № 22452/10-028 від 29.12.05
прокурор Смирнов О.О., посв. №959 від 01.04.02
Розглянувши
апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 14.08.06
у справі №9/503н-ад (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке
об”єднання „Азот”, м. Сєвєродонецьк
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі №9/503н-ад за позовом закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об”єднання „Азот” до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк частково задоволено позовні вимоги –визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку №0000842301/0 від 30.06.06р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу у квітні 2006 року в розмірі 9363600 грн. та зобов’язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийняти рішення про відшкодування суми ПДВ ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот” у квітні 2006 року у розмірі 9363600 грн. на рахунок ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”.
Постанова господарського суду з посиланням на пункт 1.8 ст.1, підпункти 7.7.2, 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ) мотивована обґрунтованістю заявлених вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 0000842301/0 від 30.06.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на зобов’язання податкового органу прийняти рішення про відшкодування ПДВ в сумі 9363600 грн.
Задовольняючи зазначені позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що закон не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товару.
Залишок від’ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у наступних звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від’ємного значення податку.
Законодавче визначення, який саме звітній період слід враховувати платнику податку при обчисленні суми бюджетного відшкодування, як попередній, в Законі про ПДВ та наказі ДПА України № 166 від 30.05.97 „Про порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” (далі Порядок) відсутнє.
Отже, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду.
Вимоги позивача визнати дії відповідача пов’язані зі зменшенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 9363600 грн. у квітні 2006 року місцевий господарський суд визнав необґрунтованим, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень та способом передбаченим Законом України „Про державну податкову службу України”.
Заступник прокурора Луганської області вважає, що зазначена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права та подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати її та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Відповідно до п.п. 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (а це різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду плюс залишок від’ємного значення минулого податкового періоду згідно абз. "б"), має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Про те ж саме говорить і п. 5.12 Порядку.
Висновки місцевого господарського суду, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, та те, що залишок від’ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від’ємного значення ПДВ, не ґрунтується на законі.
З розрахунку суми бюджетного відшкодування вбачається, що рядок 2 відповідає сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду - рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду (складається виключно з сум податку по товарах (послугах), придбаних саме у попередньому періоді); а рядок 3 відповідає сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів в такому періоді постачальникам. При цьому розрахунок є додатком до податкової декларації з ПДВ, затвердженої відповідним наказом ДПА України, виданим в рамках її компетенції на виконання абз. З п. п, 7.4.4. ст. 7 Закону про ПДВ.
Податковий кредит наступного звітного періоду визначається рядком 17 декларації, тобто залишок від”ємного значення після бюджетного відшкодування лише зараховується до складу кредиту наступного періоду, але він не є податковим кредитом наступного податкового періоду.
Всі залишки невідшкодованих сум ПДВ минулих періодів враховуються в рядку 24 декларації з ПДВ відповідно до норм п.п 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ, а також відображаються у рядку 1 Розрахунку бюджетного відшкодування,
Відповідно до рядку 4 Розрахунку, сума, яка може бути фактично відшкодована платнику податку на додану вартість на розрахунковий рахунок чи зарахована у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у майбутніх звітних періодах не може перевищувати суму, вказану у рядку 1, у межах суми, зазначеної у рядку 3 Розрахунку.
ЗАТ „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот”, позивач у справі, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не погодився, вважає їх необґрунтованими, а постанову господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі № 9/503н-ад такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду без змін.
На обґрунтування заперечень позивач вказав, що ним не порушувався підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” оскільки фактична сплата товарів отриманих у попередніх періодах від постачальника відбувалася саме в березні 2006 року –попередньому періоді, за який подана декларація з ПДВ.
Крім того, позивач вказав, що 29.09.06 відділ державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Луганської області у добровільному порядку платіжним дорученням № 106 від 29.09.06 перерахувало з бюджетного рахунку 9363600 грн., суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року, що підтверджується меморіальним ордером, виданим 29.09.06 відділенням АКІБ „Укрсиббанк”
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами під час апеляційного провадження декларації з податку на додану вартість за січень-квітень 2006 року, платіжні доручення №4376 від 28.02.06 та №5263 від 10.03.06, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
22.03.06 ЗАТ „Сєвєродонецьке об”єднання „Азот”, позивач у справі, подав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку, відповідача у справі, податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року, розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
За даними поданої декларації, усього податкових зобов’язань (рядок 9) - 15791802 грн., усього податкового кредиту (рядок 17) –45349912 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від”ємне значення і складала –29558110 грн. (рядок 18.1).
Залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 23) - 75724082 грн.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) –24406669 грн., в тому числі на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 24406669 грн. = (75724082грн. – 51317413 грн.)
Сума, що підлягає відшкодуванню розрахована у рядку 4 Розрахунку бюджетного відшкодування - 24406669 грн.
ДПІ у м. Сєвєродонецьку, відповідачем у справі, з 16.06.06 по 20.06.06 проведено перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за квітень 2006 р. про що складено акт № 915/23-33270581 від 20.06.06
За результатами перевірки встановлено:
За умовами договору № 25/6 від 28.02.2006 року ТОВ „Прикарпатська фінансова компанія" м. Івано-Франківськ, код 32605833 зобов'язалося поставити на адресу ЗАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" газ природний при умові оплати поставки - 50% попередня оплата, 50% сплата після здійснення поставки на адресу покупця. У лютому 2006 року ЗАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" переказало кошти на адресу ТОВ „Прикарпатська фінансова компанія" платіжним дорученням від 28.02.2006 р. за № 4376 в сумі 56181600,00 грн., у т.ч. ПДВ 9363600,00 грн., призначення платежу: „попередня оплата за природний газ згідно угоди № 25/06 від 24.02.2006 згідно рахунку № СВ-0000001 від 24.02.2006". В свою чергу ТОВ „Прикарпатська фі нансова компанія" поставила природний газ (акт прийому-передачі природного газу в ПСГ ДК "Укртрансгаз" № 98 (04) від 28.02.2006 р.) в обсязі 170000,00 тис.м2 на загальну суму 112363200,00 грн., у т.ч. ПДВ 18727200,00 грн., на що було виписано податкову накладну за № 36 від 28.02.2006 р. на суму 112363200,00 грн., у т.ч ПДВ 18727200,00 грн. Зазначену податкову накладну ЗАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" включило до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за лютий 2006 року, що підтверджено Актом позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2006 року (акт №643/23-33270581 від 04.05.2006 р.).
Платіжним дорученням № 5268 від 10.03.2006 року ЗАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот" переказало на адресу ТОВ „Прикарпатська фінансова компанія" залишок коштів по договору № 25/6 від 28.02.2006 р. за поставлений у лютому 2006 року природний газ в обсязі 56181600,00 грн., у т.ч ПДВ 9363600,00 грн.
Висновок: підприємство порушило пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ безпідставно включивши до розрахунку суми бюджетного відшкоду вання за квітень 2006 р. в рядок 3 „Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постача льникам таких товарів (послуг)" суму 9363600,00 грн., що відповідно вплинуло на завищення суми ПДВ, зазначеній у рядку 25.1 декларації з ПДВ за квітень 2006 р. на таку ж суму.
На підставі зазначеного акту перевірки № 915/23 –33270581 від 20.06.06 ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.06 № 0000842301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 9363600 грн. у квітні 2006 року.
Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки №915/23-33270581 від 20.06.06, рішення та дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку порушили вимоги пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, пп. 5.12.2 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, що і стало підставою для звернення до суду.
10.07.06 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом з вимогами:
- визнати дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, пов'язанні зі зменшенням суми бюджетного відшкодування ПДВ ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на суму 9363600,00 грн. у квітні 2006 р., неправомірними та необгрунтованими.
- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області форми "В1" №0000842301/0 від 30.06.2006 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" у квітні 2006 р. у розмірі 9363600,00 грн., як необгрунтоване та неправомірне.
- зобов'язати ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області прийняти рішення про відшкодування суми бюджетного відшкодування ПДВ ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" у квітні 2006 році у розмірі 9363600,00 грн. на рахунок ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" у банку.
Відповідач проти заявлених вимог заперечував.
Постановою господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі №9/503н-ад позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку №0000842301/0 від 30.06.06р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу у квітні 2006 року у розмірі 9363600 грн. та зобов’язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку прийняти рішення про відшкодування суми ПДВ ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, у квітні 2006 року у розмірі 9363600 грн. на рахунок ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, в решті вимог відмовлено.
Під час розгляду апеляційної скарги, судовою колегією встановлено, що зазначена постанова місцевого господарського суду набрала законної сили 28.08.06, на її виконання за заявою позивача 20.09.06 надіслано виконавчий лист (а.с. 109-113), 29.09.06 р. грошові кошти в сумі 9363600 грн. перераховані позивачу УДК у Луганській області з призначенням платежу – „відшкодування ПДВ за декларацією за квітень 2006 року”.
У судовому засіданні позивач подав заяву про повернення йому судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, за позовною заявою.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами за позовом виник в результаті того, що позивач включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року в рядок 3 суму 9363600 грн., яка була включена до складу податкового кредиту у лютому 2006 року у складі суми ПДВ 18727200 грн.
Законом України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а саме пунктом 1.8 статті 1 визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено в п 7.7 Закону про ПДВ.
Згідно п.п. 7.7.1. цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2. встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.”
Така норма відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано у пункті 1.8 Закону про ПДВ
Згідно з п.п. 7.7.4 цього закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються „Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість„ затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу від 15.06.05 №213), узгодженим рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14.06.2005 №06-10/10-698, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за №702/10982 (далі Порядок), пунктом 5.11 якого встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Відповідно до п. 5.12. Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Підпунктом 5.12.2. встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)”.
Відповідно до пп. 5.12.4 цього Порядку залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції за умовами договору №25/6 від 28.02.06 ТОВ “Прикарпатська фінансова компанія”зобов’язалась поставити на адресу позивача газ природний при умові оплати поставки –50% попередня оплата, 50% оплата після здійснення поставки на адресу позивача.
У лютому 2006 року позивач переказав кошти на адресу контрагента платіжним дорученням від 28.02.06р. № 4376 в сумі 56 181 600,0 грн., у т.ч. ПДВ 9 363 600,0 грн.
В свою чергу ТОВ “Прикарпатська фінансова компанія”поставила природний газ (акт прийму-передачі природного газу в ПСГ ДК “Укртрансгаз”№ 98(04) від 28.02.06р.) в обсязі 170 000 тис.куб.м. на загальну суму 112 363 200 грн., у т.ч. ПДВ 18 727 200,0 грн., на що було виписано податкову накладну № 36 від 28.02.06р. на суму 112 363 200,0 грн., у т.ч. ПДВ 18 727 200,0 грн.
Зазначену податкову накладну позивач включив до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за лютий 2006 року, що підтверджено актом позапланової виїзної перевірки.
Платіжним дорученням № 5268 від 10.03.06р. позивач переказав на адресу контрагента залишок коштів за вказаним договором за поставлений у лютому 2006 року природний газ на суму 56 181 600,0 грн., у т.ч. ПДВ 9 363 600,0 грн.
Податковий кредит звітного періоду згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим документом і розрахунковим документом.
Тобто, платник податку має право відносити суми витрат на сплату (нарахування) ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної, незважаючи на стан проведення розрахунків з контрагентом за відповідною оподатковуваною операцією, і виходячи з цього визначати суму свого податкового зобов”язання з ПДВ за звітний період.
Отже, значення рядків 2 та 3 Розрахунку бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) можуть не співпадати.
Закон не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товару.
Платіжним дорученням №5268 від 10.03.06 позивач переказав на адресу контрагента залишок коштів за договором №25/6 від 28.02.06 за поставлений у лютому 2006 року природний газ на суму 56181600 грн., у т.ч. ПДВ –9363600 грн.
Враховуючи все вище викладене, судова колегія вважає, що позивач обґрунтовано включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року суму 9363600 грн. сплачену у березні 2006 р. платіжним дорученням №5268 від 10.03.06 постачальнику за природний газ на підставі договору № 25/6 від 28.02.06.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення відповідача №0000842301/0 від 30.06.06р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачу у квітні 2006 року у розмірі 9363600 грн. та зобов”язав відповідача прийняти рішення про відшкодування позивачу ПДВ у сумі 9363600 грн.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо решти заявлених вимог.
ДПІ у м. Сєвєродонецьку, відповідач у справі, в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, та здійснив виїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2006 року.
Відповідно до п.2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України позивач повинен був сплатити судовий збір за позовом в сумі 3 грн. 40 коп. фактично сплачено згідно платіжного доручення №13729 від 05.07.06 –85 грн.
Судовий збір сплачений у більшому розмірі ніж встановлено законом згідно п.2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Місцевий господарський суд приймаючи рішення за даним позовом повернув позивачу із державного бюджету сплачений судовий збір у сумі 85 грн.
Під час розгляду апеляційній скарги позивач подав клопотання про повернення йому судового збору сплаченого у більшому розмірі, яке підлягає задоволенню. За таких обставин судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду про повернення позивачу сплаченого судового збору залишається без змін.
Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі № 9/503н-ад прийнята місцевим господарським судом при повному та об’єктивному з’ясуванні всіх обставин з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також принципів справедливості, добросовісності, розумності.
Питання про судовий збір за апеляційною скаргою не вирішується, оскільки заявник апеляційної скарги звільнений від його оплати.
У судовому засіданні проголошені вступна та резолютивної частині даної ухвали. Повний текст ухвали буде виготовлений та надісланий сторонам у строк до 27.11.06.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі №9/503н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 14.08.06 у справі №9/503н-ад залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Судді Л.І. Бородіна
Л.І. Журавльова