10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2013 року Справа № 812/813/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
при секретарі: Лушниковій О.С.,
за участю:
представника позивача: Ткаченко Є.А.,
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» про стягнення заборгованості в сумі 212,12 грн.,
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 212,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост» сплату страхових внесків за травень 2009 року в розмірах, передбачених законодавством, не здійснював. Тому сума заборгованості з урахуванням надходження частки фіксованого податку станом на 27.12.2012 року складає - 212,12 грн. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 212,12 грн.
Представник позивач в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост», перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, як платник страхових внесків з 05.12.2003 року, реєстраційний №04-4912.
У зв'язку з несплатою сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 212,12 грн., позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу, №Ю-801 від 05.08.2011 року, яку відповідач не отримав, про що свідчить конверт з довідкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10-11).
Згідно картки особового рахунку за відповідачем числиться недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 212,12 грн. за період травень 2009 року (а.с.13-14), це також підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.5).
Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Згідно Закону України: «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Законунараховуються страхові внески.
У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Виключень або пільг щодо нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від фінансової відповідальності, законом не передбачено.
Статтею 18 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі відповідно до частини 2 статті 17 цього ж Закону.
Відповідно до статті 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно статті 106 Закону, сума страхових внесків, своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками у встановлені строки, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, встановлених цією статтею.
У зв'язку з тим, що на час розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 212, 12 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» про стягнення заборгованості в сумі 212,12 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрост» несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2009 року в розмірі 212,12 грн. (двісті дванадцять гривень 12 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 07 лютого 2013 року.
Суддя Ю.Ю. Мазур