ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 год.30 хв. м. Одеса
"23" червня 2006 р. | Справа № 29/188-06-5006А |
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Аленіна О.Ю.
при секретарі Кирплюк Д.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Гаврюшенко О.Ю. за довіреністю
Від відповідача: Купріянов О.І. за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до МПП „Октан” у вигляді ТОВ про стягнення 8741,46 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до МПП „Октан” у вигляді ТОВ, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 8741,46 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, але в судовому засіданні проти позову заперечує в зв’язку з тим, що позивачем порушені строки стягнення адміністративно-господарського штрафу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чрловік –у кількості одного робочого місця.
Згідно ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об”єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне місце, не зайняте інвалідом.
Як вказує позивач, на виконання ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач повинен був сплатити Одеському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні сакції за незабезпечені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2004 рік у розмірі 8741,46 грн. Вказану суму відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Досліджуючи матеріали справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Згідно чч. 1 та 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України).
Наявні матеріали справи свідчать що відповідачем дійсно не дотримано нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 р., внаслідок чого позивачем до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді сплати штрафних санкцій на суму 8741,46 грн.
Проте, суд не може погодитись з доводами позивача щодо своєчасності застосування таких санкцій.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Вказані санкції застосовані за порушення, що вчиненні відповідачем в 2004 р., а отже, виходячи з положень ст. 250 ГК України на час застосування цих санкцій, термін їх застосування вже сплив.
За таких обставин, беручи до уваги те, що позивачем пропущений строк застосування штрафних санкцій, в задоволенні позову слід відмовити повністю, що відповідає правовим позиціям Верховного суду України, викладеним в постанові від 18.10.2005 р. у справі № 21/221.
Керуючись ст.ст. 158 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Дата складання постанови 27.06.2006р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Аленін О.Ю.