СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 листопада 2006 року | Справа № 2-24/10393.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Тимошенка Мирослава Олексійовича, довіреність № 1/187 від 16.08.06риство "Керчгаз";
позивача: Шевченка Валентина Григоровича, довіреність № 1/255 від 29.06.06;
відповідача: Васильченка Віктора Єгоровича, довіреність № б/н від 08.09.06, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
відповідача: Рижих Ольги Миколаївни, довіреність № б/н від 08.09.06, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
відповідача: Єпіфанцевої Асі Бобокулівна, довіреність № 01/1672 від 14.11.06, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
відповідача: Головач Людмили Миколаївни, довіреність № 20-3/28 від 06.01.06, Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 16.10.2006 у справі № 2-24/10393.1-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" (вул. Чкалова, 151,Керч,98300)
до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)
в особі Керченської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Кірова, 79-а,Керч,98318)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Керчгаз” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” про встановлення і підтвердження факту протранспортованого природного газу на Керченську філію ОП „Кримтеплокомуненерго” від відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” в обсягах: 4859235 куб. м. за грудень 2005 року та 7891355 куб. м. за січень 2006 року, зобов`язання відповідача підписати акти прийому-передачі природного газу на переробку в зазначених вище обсягах, а також спонукання відповідача укласти з відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” договір № 179 від 09.12.2005 року про порядок здійснення контролю та обліку споживання природного газу в редакції позивача.
Рішенням від 16.10.2006 року у справі № 2-24/10393.1-2006 господарський суд Автономної Республіки Крим припинив провадження у справі в частині вимог про встановлення і підтвердження факту протранспортованого природного газу на Керченську філію ОП „Кримтеплокомуненерго” від відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” в обсягах: 4859235 куб. м. за грудень 2005 року та 7891355 куб. м. за січень 2006 року. В решті позову відмовлено.
При прийнятті рішення в частині припинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що стаття 12 Господарського процесуального кодексу України визначає підвідомчість справ господарському суду та не надає йому права на встановлення певних фактів. При відмові у позові в частині зобов`язання до підписання актів прийому-передачі природного газу на переробку, суд першої інстанції встановив, що такі вимоги заявлені до дочірнього підприємства „Газ-пепло”, який не є стороною у договорі та не може бути відповідачем. Відмовляючи у задоволенні позову про спонукання ОП „Кримтеплокомуненерго” укласти з відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” договір № 179 від 09.12.2005 року про порядок здійснення контролю та обліку споживання природного газу в редакції позивача, господарський суд Автономної Республіки Крим виявив збоку позивача порушення порядку укладення господарських договорів, встановленого статтею 181 Господарського процесуального кодексу України та визнав позовні вимоги не обґрунтованими.
Не погодившись з цим судом актом, відкрите акціонерне товариство „Керчгаз” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині припинення провадження у справі порушено норми Конституції України та невірно застосовано положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України. Позивач також вважає, що відмовивши у позові, господарський суд Автономної Республіки Крим неповно дослідив обставини справи, невірно застосував умови договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року, укладеного між ДП „Газ-тепло” та відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” та норми Закону України „Про трубопровідний транспорт”.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
З причини зайнятості в іншому судовому процесі судді Прокопанич Г.К., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Гонтаря В.І.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 по 22 листопада 2006 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відкрите акціонерне товариство „Керчгаз” просить суд встановити і підтвердити факт протранспортованого природного газу на Керченську філію ОП "Кримтеплокомуненерго" від відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" у наступних обсягах: у грудні 2005 року –4859235 м. куб., у січні 2006 року - 7891355 м. куб.
В силу статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.
Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім спорів, визначених у цій нормі; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерна наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.
Можливість розгляду господарськими судами справ про встановлення певних фактів нормами господарського процесуального законодавства не передбачено.
За таких обставин, господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно застосував норму частини 1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо встановлення і підтвердження факту протранспортованого природного газу на Керченську філію ОП "Кримтеплокомуненерго" від відкритого акціонерного товариства "Керчгаз".
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати пункт 2.6 договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року стосовно підписання Актів прийому-передачі природного газу на переробку в теплову енергію від 31.12.2005 року з обсягом протранспортованого природного газу 4859235 м. куб. за грудень 2005 року та від 31.01.2006 року з обсягом протранспортованого природного газу 7891355 м. куб. за січень 2006 року, судова колегія вважає їх обґрунтованими виходячи з наступного.
01.10.2005 року між відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” –„Виконавець” та дочірнім підприємством „Газ-Тепло” –„Замовник” був укладений договір № 16/05-676, предметом якого, згідно з пунктом 1.1, з`явилось надання Виконавцем послуг транспортування природного газу, що передається Замовником підприємствам згідно з укладеними договорами (том 1 а.с.22-25).
Пунктом 1.1.1 договору встановлено, що перелік підприємств складається Замовником та Виконавцем, відповідно до укладених договорів між Замовником та Підприємствами.
У пункті 1.1.4 договору № 16/05-676 зазначено, що перелік, згаданий в пункті 1.1.1, є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №1). Згідно з додатком №1 до договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року, одним з підприємств, до яких виконується транспортування природного газу, є орендне підприємство „Кримтеплокомуненего”. Саме орендне підприємство „Кримтеплокомуненего” позивач визначив у якості відповідача та саме до нього заявив вимоги про підписання Актів прийому-передачі природного газу на переробку в теплову енергію.
У зв`язку з викладеним, висновок суду першої інстанції про те, що орендне підприємство „Кримтеплокомуненего” не є стороною у договорі № 16/05-676 від 01.10.2005 року судова колегія не може визнати обґрунтованим, оскільки орендне підприємство „Кримтеплокомуненего” є споживачем природного газу на підставі Додатку №1, який є невід`ємною частиною самого договору. Тому, позовні вимоги позивача в даній частині підлягають розгляду по суті.
Пунктом 2.6 договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року встановлено, що фактична кількість газу, протранспортованого у відповідному місяці Виконавцем - ВАТ „Керчгаз”, затверджується:
у відповідності з пунктом 2.6.1 - 2-х стороннім Реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу Замовника - ДП „Газ-тепло” газовими мережами Виконавця, підписаного представниками Виконавця та Замовника, на підставі актів прийому-передачі природного газу, підписаними Замовником, Виконавцем та Підприємством;
У відповідності у пунктом 2.6.2 - Актом виконаних послуг з транспортування природного газу, підписаного представниками Виконавця та Замовника, на підставі Реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу Замовника газовими мережами Виконавця.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що акти прийому-передачі природного газу від 31.12.2005 року з обсягом протранспортованого природного газу 4859235 м. куб. за грудень 2005 року та від 31.01.2006 року з обсягом протранспортованого природного газу 7891355 м. куб. за січень 2006 року збоку Замовника –ДП „Газ-тепло” та Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего” не підписані з мотивів невірного нарахування обсягів поставленого газу.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перевіряючи обґрунтованість нарахування позивачем обсягів газу, зазначених в актах від 21.12.2005 року та від 31.01.2006 року, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4.1 договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року, за розрахункову одиницю протранспортованого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що кількість газу, протранспортованого Виконавцем Замовнику визначається за атестованими в органах Держстандарту України контрольно-вимірювальними приладами, що встановлені на Підприємствах –тобто у даному випадку у Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего”, які повинні відповідати вимогам Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2006 року Державним підприємством „Кримський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” було проведено перевірку Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего” на предмет виконання вимог Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.
На підставі перевірки було складено акт, із змісту якого вбачається, що на лінії датчиків абсолютного тиску „МІДА”, які використовуються відповідачем, встановлені неопломбовані триходові крани, закриття яких дозволяє змінювати коефіцієнт корекції у бік зменшення (том 1 а.с.128).
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судова колегія вважає, що зазначений вище акт від 17.02.2006 року є у розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі. У зв`язку з цим, не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що фактичними обсягами протранспортованого його газу є 4380,362 куб. м. за грудень 2005 року та 7183,393 куб. м. за січень 2006 року, оскільки встановлені в акті від 17.02.2006 року обставини надають підстави стверджувати про можливість маніпулювання даними приладів обліку газу.
Пунктом 4.3 договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року закріплено, що при виявленні невідповідності Правилам подачі та використання природного газу в народному господарстві України приладів Підприємства, тобто Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего”, які записують ті відображають витрати показників газу, тиск та температуру газу, при їх неатестованості, несправності або при їх відсутності, а також при визнанні записів показників приладів недійсними, кількість поданого газу визначається відповідно до розрахунку Виконавця –відкритого акціонерного товариства „Керчгаз”, що має відповідати вимогам діючих актів щодо цього питання.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на пункт 2.10 Правил подачі та транспортування природного газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу „Держкомнафтогаз”, згідно з яким за нетривалої несправності приладів обліку природного газу у споживача кількість використаного природного газу визначається газозбутовими організаціями по проектній номінальній потужності неопломбованого газового обладнання і кількості годин роботи обладнання за період несправності цих приладів.
Однак, судова колегія не може визнати такі доводи правомірними, оскільки на підставі Наказу Міністерства палива та енергетики № 618 від 27.12.2005 року пункт 2.10 зазначених Правил було вилучено.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вина посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.
Однак, відповідач в порушення вимог зазначеної норми, окрім загальних посилань на незгоду з наданим позивачем розрахунком поставленого природного газу, не надав суду належних доказів, що підтверджують необґрунтованість позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” в частині встановлення обсягів поставленого газу. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати пункти 2.6 договору № 16/05-676 від 01.10.2005 року та підписати Акти прийому-передачі природного газу на переробку в теплову енергію від 31.12.2005 року з обсягом протранспортованого природного газу 4859235 м. куб. за грудень 2005 року та від 31.01.2006 року з обсягом протранспортованого природного газу 7891355 м. куб. за січень 2006 року обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та підлягаючими задоволенню.
Що стосується вимог позивача про спонукання відповідача укласти з відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” договір № 179 від 09.12.2005 року про порядок здійснення контролю та обліку споживання природного газу в редакції позивача, судова колегія вважає такі вимоги необґрунтованим виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2006 року відкритим акціонерним товариством „Керчгаз” на адресу Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего” було скеровано копію договору № 179 від 09.12.2005 року про порядок здійснення контролю та обліку споживання природного газу (том 1 а.с.31).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
01.02.2006 року Керченська філія орендного підприємства „Кримтеплокомуненего”, тобто з дотриманням встановленого двадцятиденного строку, направила на адресу відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” договір № 179 від 09.12.2005 року з протоколом розбіжностей.
Пунктом 5 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Доказів вжиття позивачем у двадцятиденний строк заходів для врегулювання розбіжностей, зазначених відповідачем у протоколі розбіжностей від 24.01.2006 року, суду не надано.
Згідно з частиною 7 статті 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються
прийнятими.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України „Про трубопровідний транспорт”, підприємства трубопровідного транспорту здійснюють транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, інших речовин на основі договорів.
Оскільки докази передачі позивачем у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжностей, що залишилися неврегульованими відсутні, пропозиції Керченської філії орендного підприємства „Кримтеплокомуненего”, викладені у протоколі розбіжностей від 24.01.2006 року, вважаються прийнятими, а договір № 179 від 09.12.2005 року є укладеним.
Таким чином, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2006 у справі № 2-24/10393.1-2006 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.
3. Позов відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” задовольнити частково.
4. Зобов`язати орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” підписати акт прийому-передачі природного газу на переробку в теплову енергію від 31.12.2005 року з обсягом протранспортованого природного газу 4859235 м. куб. за грудень 2005 року та акт прийому-передачі природного газу на переробку в теплову енергію від 31.01.2006 року з обсягом протранспортованого природного газу 7891355 м. куб. за січень 2006 року.
5. В решті позову відмовити.
6. Провадження у справі в частині вимог про встановлення і підтвердження факту протранспортованого природного газу на Керченську філію орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” від відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” в обсягах: 4859235 куб.м. за грудень 2005 року та 7891355 куб.м. за січень 2006 року припинити.
7. Стягнути з орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” на користь відкритого акціонерного товариства „Керчгаз” 28,33 грн. держмита, а також 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
О.А. Щепанська