РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/7033/2012Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.
РІШЕННЯ
"12" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБерзіньш В.С.
СуддівКірюхіної М.А. Руснак А.П.
При секретаріПостіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості по кредитному договору,
за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_7 про встановлення порушення істотних умов кредитного договору, визнання недійсним кредитного договору,
за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання поруки такою, що припинена,
за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року та додаткове рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості по кредитному договору № 090-2008-2691 у сумі 351 019,56 грн., а також звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог кредитора по кредитному договору № 090-2008-2690 на суму 2 264 214,32 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (нині ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 090-2008-2690 відповідно до якого ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 258 095,20 доларів США строком до 01 вересня 2038 року, зі сплатою 13,95 % річних за користування кредитними коштами, з цільовим призначенням - погашення заборгованості ОСОБА_6 перед АКІБ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11189640000 від 26 липня 2007 року. Погашення кредиту повинно здійснюватися не пізніше 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, у розмірі зазначеному у графіку погашення заборгованості. 27 серпня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до кредитного договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року, за якою сторони домовились про порядок сплати ОСОБА_6 процентів за користування кредитом.
04 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за № 3585 за яким ОСОБА_6 у забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення нею в повному обсязі кредитних коштів, отриманих відповідно до умов кредитного договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року у сумі 258 095,20 доларів США передала в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 96,8 кв. метрів, житловою площею 43,8 кв.метрів та належить ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.
Станом на 01 жовтня 2010 року у зв'язку з несплатою кредитних коштів та процентів за користування кредитом по кредитному договору № 090-2008-2690 за ОСОБА_6 виникла заборгованість у сумі 286 247,07 доларів США, що еквівалентно 2 264 214,32 грн., у погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6
04 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 також укладено кредитний договір № 090-2008-2691 за яким ОСОБА_6 отримала грошові кошти в сумі 40 000 доларів США строком до 01 вересня 2028 року, зі сплатою 16,95 % річних за користування кредитними коштами, з цільовим призначенням - на споживчі потреби. Погашення кредиту повинно здійснюватися не пізніше 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, у розмірі зазначеному у графіку погашення заборгованості.
04 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 090-2008-2691-Р, за яким ОСОБА_7 зобов'язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 всіх її зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору № 090-2008-2691 від 04 вересня 2008 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. 01 серпня 2009 року та 27 серпня 2009 року між сторонами укладені додаткові угоди до кредитного договору № 090-2008-2691 від 04 вересня 2008 року за якою сторони домовились про порядок сплати ОСОБА_6 процентів за користування кредитом.
Станом на 01 жовтня 2010 року за ОСОБА_6 виникла заборгованість у сумі 351 019,46 грн., які позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_7 відповідає за зобов'язаннями відповідачки на підставі договору поруки.
ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами, у яких просила суд встановити, що ПАТ «Універсал Банк» порушило істотні умови договору кредиту № 090-2008-2691 від 04.09.2008 року в частині підвищення процентної ставки з 04.09.2008 року на рівні 11,95% річних, з 01.08.2009 року на рівні 7,68% річних, з 01.05.2010 року на рівні 18,34% річних, з 01.05.2010 року на рівні 16,95% річних без повідомлення ОСОБА_6; визнати недійсним кредитний договір № 090-2008-2691 від 04.09.2008 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 вересня 2008 року між сторонами укладено договір № 090-2008-2691, проте банк в односторонньому порядку збільшив щомісячний платіж (розмір процентної ставки) без належного повідомлення всупереч п.7 кредитного договору. Зміна процентної ставки впродовж всього строку дії договору є дискримінацією та несправедливою умовою договору і є явно обтяжливою для ОСОБА_6 У порушення ч.2,4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк не повідомив у кредитному договорі ОСОБА_6 у письмовій формі про кредитні умови договору, та у договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Крім того, 09.01.2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам замінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», відповідно до якого заборонено банкам в односторонньому порядку збільшувати встановлений розмір процентів за кредитними договорами, укладеними з клієнтами, у зв'язку з чим кредитний договір № 090-2008-2691 підлягає визнанню недійсним.
ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом у якому просив визнати поруку ОСОБА_7 за договором поруки № 090-2008-2691-Р від 04 вересня 2008 року такою, що припинена з 28 лютого 2010 року у повному обсязі зобов'язань, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.09.2008
3
року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 090-2008-2691, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичнику на умовах цього договору грошові кошти у сумі 40 000 доларів США, а ОСОБА_6 зобов'язалась прийняти належним чином, використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16,95% річних. У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 04.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 090-2008-2691-Р, який на його думку, є таким, що припинений, оскільки з 27 серпня 2009 року, з дати від якої банком застосована штрафна санкція, у вигляді нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, виникла заборгованість ОСОБА_6 і у поручителя - ОСОБА_7 виник обов'язок виконати за позичальника зобов'язання по кредитному договору у разі пред'явлення до нього вимоги кредитора. Відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України, кредитор мав протягом шести місяців починаючи з 27 серпня 2009 року, в термін до 28 лютого 2010 року, направити на адресу поручителя вимогу про виконання зобов'язань, чого банком зроблено не було.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору № 090-2008-2691 від 04 вересня 2008 року у сумі 351019 грн. 56 коп.
Звернено стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття ПАТ «Універсал Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 96,8 кв. метрів, житловою площею 43,8 кв. метрів та належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності для задоволення вимог кредитора по кредитному договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року на суму 2264214,32 грн. та договору поруки № 090-2008-2690-Р.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 до ПАТ «Універсал Банк» про встановлення порушення істотних умов кредитного договору, визнання недійсним кредитного договору, та ОСОБА_7 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання поруки такою, що припинена - відмовлено.
Додатковим рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати по справі в сумі 1820 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати по справі в сумі 1820 грн.
Не погодившись з рішеннями суду від 03 липня 2012 року та додатковим рішенням суду від 08 серпня 2012 року, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення та додаткового рішення, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, ухвалення судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих фактичних обставинах справи. Вказує, що розрахунок заборгованості позивачем проведено невірно, та судом розрахунок не перевірено. Судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання щодо витребування у ПАТ «Універсал Банк» розрахунку заборгованості по кожній заявленій сумі, а також оригіналів документів первинної бухгалтерської документації, що підтверджують здійснення ОСОБА_6 погашення кредиту. Передбачена у кредитному договорі можливість збільшення розміру процентної ставки банком в односторонньому порядку - є порушенням норм матеріального права, на яке суд не звернув увагу, та всупереч вимогам діючого законодавства відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд також не взяв до уваги положення діючого законодавства щодо процедури оформлення кредитного договору та змісту умов кредитного договору. Суд не звернув увагу на ту обставину, що фактично банком встановлено штрафні санкції, що не відповідають принципам добросовісності та суперечать положенням діючого
4
законодавства. Крім того, порушено вимоги ч.3 ст. 123 ЦПК України. У порушення ч.3 ст. 220 ЦПК України ОСОБА_6 не була повідомлена про призначене на 08 серпня 2012 року судове засідання, у якому ухвалено оскаржуване додаткове рішення.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційних скарг.
Обговоривши наведені у скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.1ст.303, ст.308, п.4ч.1ст.309 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ «Універсал Банк» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 090-2008-2691, а також звертаючи стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «Універсал Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 для задоволення вимог кредитора по кредитному договору № 090-2008-2690 на суму 2 264 214,32 грн., суд виходив із обгрунтованості заявлених вимог.
Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать положенням законодавства.
Відповідно до положень ст.ст.546,1048,1049,1054,1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; кредитний договір укладається у письмовій формі; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною 2ст.1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
По справі встановлено, що 04.09.2008р. між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 090-2008-2691, відповідно до якого ОСОБА_6 позивачем було надано кредит у сумі 40 000 доларів США строком до 01.09.2028 року, зі сплатою 16,95 % річних за користування та з щомісячним погашенням кредиту і процентів. В забезпечення зобов'язання ОСОБА_6 04.09.2008р. між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 090-2008-2691-Р, відповідно до якого ОСОБА_7 зобов'язався відповідати перед ПАТ «Універсал Банк» в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.
01.08.2009р. між ПАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 090-2008-2691, згідно якої позичальник зобов'язалась: з 01.08.2009р. по 26.08.2009р. включно сплачувати кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі: процентна ставка 7,68% річних, за користування коштами понад
5
встановлений строк - 50,85%; з 27.08.2009р. по 30.04.2010р. включно процентна ставка 16,95% річних.
27.08.2009р. між ПАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 090-2008-2691, згідно якої позичальник зобов'язалась: з 27.08.2009р. по 30.04.2010р. включно сплачувати кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі: за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку погашення кредиту нараховується базова процентна ставка 7,68% річних, за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі базової підвищеної процентної ставки - 15,68%; з 01.05.2010р. по 30.04.2015р. - за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку погашення кредиту нараховується базової процентної ставки ( 7,68% річних), збільшеної на 10,66% річних, за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі базової підвищеної процентної ставки (15,68% річних), збільшеної на 10,66% річних. Починаючи з 01.05.2015р. позичальник зобов'язалась сплачувати кредиторові: за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку погашення кредиту - у розмірі базової процентної ставки ( 7,68% річних), збільшеної на 9,27% річних, за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі базової підвищеної процентної ставки (15,68% річних), збільшеної на 9,27% річних (т.1 а.с.35-46).
27.08.2009р. між ПАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_7 укладено додаткову угоду до договору поруки від 04.09.2008р., відповідно до умов якої ОСОБА_7 зобов'язався відповідати перед ПАТ «Універсал Банк» за невиконання ОСОБА_6 всіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з основного договору, укладеного між банком і ОСОБА_6, в повному обсязі як існуючих в теперішній час так і тих, що виникнуть в майбутньому(т.1 а.с.17-20). В зазначеній додатковій угоді, відповідно до п.1.2, поручитель підтвердив, що йому добре відомі усі вимоги основного договору і він погоджується з ними.
Відповідач ОСОБА_6 зобов'язання виконувала неналежно, у зв'язку з чим склалася заборгованість за кредитним договором № 090-2008-2691, яка станом на 01.10.2010р. складається із: прострочена заборгованість за кредитом - 188,90 дол.США (1 494,20грн.); сума дострокового стягнення кредиту - 39 614,56 дол.США (373 351,17грн.); 4 568,23 дол.США (36 134,70грн.) - відсотків за користування кредитом.
20.08.2010р. ПАТ «Універсал Банк» було направлено ОСОБА_7 вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором № 090-2008-2691 (а.с.51 т.1), проте заборгованість поручителем не була погашена.
Судом також встановлено, що процентна ставка за зазначеним кредитним договором змінювалась не в односторонньому порядку банком, а відповідно до додаткових угод, укладених в установленому законом порядку між ПАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_6 01.08.2009р. та 27.08.2009р., в яких зазначено розмір зменшеної (збільшеної) кредитної ставки та терміни її застосування (а.с.35-46 т.1).
Вказані додаткові угоди до кредитного договору № 090-2008-2691 ОСОБА_6 в установленому законодавством порядку не оспорені.
При укладенні спірного кредитного договору № 090-2008-2691 ОСОБА_6 і договору поруки ОСОБА_7 їм були відомі усі умови договорів, обставин, передбачених ст.1056-1 ЦК України, якими обґрунтовано зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6, та порушень ст.559 ЦК України, якою обґрунтовано зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7, не встановлено.
За наведених обставин суд правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, відсутність підстав для задово-
6
лення зустрічних позовів про визнання в цілому недійсним кредитного договору та визнання припиненим договору поруки.
Доводи апелянта про недійсність кредитного договору № 090-2008-2691 у зв'язку із порушенням положень законодавства щодо процедури оформлення кредитного договору, зокрема частин 1 і 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», та змісту умов кредитного договору спростовуються змістом оспорюваного кредитного договору та додатків до нього, які також підписані ОСОБА_6(а.с.6-16 т.1).
Неспроможні і доводи апелянта про недійсність цього кредитного договору у зв'язку із передбаченою у кредитному договорі можливістю збільшення розміру процентної ставки банком в односторонньому порядку, оскільки кредитний договір був укладений 04.09.2008р., а Закон України N 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, прийнято 12.12.2008 року та цей Закон набрав чинності з 10 січня 2009 року. Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року.
Посилаючись на те, що суд, постановлюючи рішення про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 090-2008-2691 у розмірі 351 019,56грн., не переконався в правильності проведених ПАТ «Універсал Банк» розрахунків, чим допустив неповне з'ясування фактичних обставин справи, що мають істотне значення для справи, апелянт не зазначила обставини, які б спростовували надані банком розрахунки, та не надала апеляційному суду будь-яких доказів неправильності цих розрахунків і не просила їх витребувати в порядку, встановленому ст.ст.131,133,137,143 ЦПК України.
В силу положень ч.3ст.309 ЦПК України не можуть бути взяті до уваги і доводи апелянта про порушення судом положень ч.3ст.123 ЦПК України, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
Неспроможні і посилання апелянта на порушення судом положень ч.4ст.559 ЦК України, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто, з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Разом з тим, колегія погоджується з доводами апелянта щодо того, що умови кредитного договору щодо встановлення підвищеної ставки процентів за користування коштами до простроченої суми заборгованості є несправедливими.
Так, за положеннями ч.5ст.11, ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах. Пунктом 5 частини 3 статті 18, ч.5ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
7
Між тим, пунктом 1.1.1. кредитного договору № 090-2008-2691, укладеного 04.09.2008р. між позивачем ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_6, передбачено, що за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 50,85% річних, розмір якої застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. (а.с.6 т.1).
Таким чином, положення п.1.1.1. є несправедливим і, відповідно до ч.5ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", це є підставою для визнання такого положення недійсним та воно є недійсним з моменту укладення договору.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними умов кредитного договору № 090-2008-2691 щодо встановлення підвищеної ставки процентів за користування коштами до простроченої суми заборгованості підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
У зв'язку з наведеним із суми заборгованості за кредитним договором № 090-2008-2691 колегія вважає необхідним відрахувати суму нарахованих банком підвищених процентів в розмірі 50,85% річних, що складає 39грн.39коп. - суму, еквівалентну 4,96 доларів США (а.с.21 т.1) та змінити рішення суду в цій частині, зменшивши суму стягнення до 350 980грн. В задоволенні позову про стягнення 39грн.39коп. підвищених процентів - відмовити.
По справі також встановлено, що 04.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (нині ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 090-2008-2690 відповідно до якого ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 258 095,20 доларів США строком до 01 вересня 2038 року, зі сплатою 13,95 % річних за користування кредитними коштами, з цільовим призначенням - погашення заборгованості ОСОБА_6 перед АКІБ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11189640000 від 26 липня 2007 року. Погашення кредиту повинно здійснюватися не пізніше 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, у розмірі зазначеному у графіку погашення заборгованості. 27 серпня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до кредитного договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року, за якою сторони домовились про порядок сплати ОСОБА_6 процентів за користування кредитом.
04 вересня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки за № 3585, за яким ОСОБА_6 у забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення нею в повному обсязі кредитних коштів, отриманих відповідно до умов кредитного договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року у сумі 258 095,20 доларів США передала в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 96,8 кв. метрів, житловою площею 43,8 кв.метрів та належить ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Заставна вартість предмету іпотеки на дату укладення договору складала 2 402 717грн.
В забезпечення зобов'язання між банком та ОСОБА_7 04.09.2008р. було укладено договір поруки № 090-2008-2690-Р, відповідно до якого ОСОБА_7 зобов'язався відповідати перед ПАТ «Універсал Банк» в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 090-2008-2690.
01.08.2009р. та 27.08.2009р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 було укладено додаткові угоди до кредитного договору № 090-2008-2690.
Відповідач ОСОБА_6 зобов'язання виконувала неналежно, у зв'язку з чим склалася заборгованість за кредитним договором № 090-2008-2690, сума якої станом на 01.10.2010р. складає 286 247,07 доларів США, що еквівалентно 2 264 214,32 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 375,29 дол.США (2968,54грн.); сума дострокового стягнення кредиту - 257 053,97 дол.США (2 033 269,90грн.); 28 808,67 дол.США (227 876,580грн.) - відсотків за користування кредитом і 9,14дол.США (72,30грн.)_- підвищені відсотки від простроченої суми.
8
04.08.2010р. ПАТ «Універсал Банк» направив ОСОБА_6, а 20.08.2010р. - ОСОБА_7 - письмові вимоги про усунення порушення (т.2 а.с.8,9), проте заборгованість за кредитом не була погашена і не погашена до цього часу.
За змістом ст.ст.33,35 Закону України "Про іпотеку" та згідно умов договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 положення кредитного договору і додаткових угод до нього, положення договору іпотеки в установленому порядку не оспорювались.
Апеляційна скарга на рішення суду від 03.07.2012р. не містить доводів щодо правильності зазначеного розрахунку суми заборгованості за цим договором, а також не містить доводів щодо законності і обгрунтованості цього рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на додаткове рішення суду від 08.08.2012р. на незаконність рішення від 03.07.2012р., зокрема, у зв'язку з нез'ясуванням судом дотримання банком порядку попередження відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, інших обставин, що мають значення для справи, не передбачення договором іпотеки такого способу звернення на предмет іпотеки, не можуть бути взяті до уваги в силу положень ч.1ст.303 ЦПК України, оскільки додатковим рішенням ці питання та спір по суті не вирішувалися, таких доводів апеляційна скарга на рішення суду від 03.07.2012р. не містить.
Окрім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №5 від 30.03.2012р. (п.п.37,39) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що невиконання вимог частини 1ст.35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець в судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст.124 Конституції України.
З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
9
Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК України звернення стягнення на предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.
Оскільки квартира належить іпотекодавцю на праві спільної сумісної власності, укладений 04.09.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі йому у власність предмету іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (п.5 Договору а.с.46 т.2) із зазначенням, що даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, суд правильно прийшов до висновку про обґрунтованість позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на квартиру АДРЕСА_1.
При цьому, виходячи із положень ст.39 Закону України «Про іпотеку», п.4ч.1ст.215, ч.3ст.303 ЦПК України, колегія вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині, зазначивши в резолютивній частині рішення складові загальної суми заборгованості.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з ч.1 ст.4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подані до суду.
На 1 січня 2012 року законом встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1073грн., звідси розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру не може бути більшим ніж 3 249грн. (1073х3). Судом же стягнено додатковим рішенням з відповідачів судовий збір у розмірі по 1 820грн. з кожного, що складає 3 640грн.
Таким чином, додаткове рішення в частині розміру стягненого з відповідачів судового збору підлягає зміні із зменшенням цих сум до 1 609грн.50коп. з кожного (3 249 : 2=1609,50).
Інші доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду в основному стосуються незгоди з рішенням суду від 03.07.2012р. та не є підставою для скасування додаткового рішення суду від 08.08.2012р.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання недійсними умов кредитного договору № 090-2008-2691 щодо встановлення підвищеної ставки процентів за користування коштами до простроченої суми заборгованості - скасувати.
Визнати недійсними положення пункту 1.1.1. кредитного договору № 090-2008-2691, укладеного 04 вересня 2008р. між позивачем Відкритим (Публічним) акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_6, якими передбачено, що за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 50,85% річних, розмір якої застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.
Перший, другий і третій абзаци резолютивної частини рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року змінити, виклавши їх в наступній редакції:
10
«Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору № 090-2008-2691 від 04 вересня 2008 року у сумі 350 980 грн.17 коп.(триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 17копійок), в тому числі: 1 494,20грн. прострочена заборгованість за кредитом, 373 351,17грн. сума дострокового стягнення кредиту, 36 134,70грн. відсотки за користування кредитом.
Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 96,8 кв. метрів, житловою площею 43,8 кв. метрів, яка належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, для задоволення вимог кредитора по кредитному договору № 090-2008-2690 від 04 вересня 2008 року на суму 2264214,32 грн.(два мільйони двісті шістдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень 32копійки), в тому числі: 2 968,54грн. прострочена заборгованість за кредитом, 2 033 269,90грн. сума дострокового стягнення кредиту, 227 876,580грн. відсотки за користування кредитом і 72,30грн. підвищені відсотки від простроченої суми; та договору поруки №090-2008-2690-Р від 04.09.2008р.»
Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення 39грн.39коп. підвищених відсотків по кредитному договору № 090-2008-2691 від 04 вересня 2008 року - відмовити.
В іншій частині рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 липня 2012 року залишити без змін.
Додаткове рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року змінити в частині розміру судових витрат, зменшивши суму судових витрат, стягнену з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк», до 1609грн.50коп.; зменшити суму судових витрат, стягнену з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк», до 1609грн.50коп..
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П