ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Ярмоленко В.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" січня 2013 р. Справа № 2-а/0614/8619/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 09.10.2012 року позов задоводено.

У апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі й в управлінні праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, віднесений до 4 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону №796-ХІІ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.37,39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ від 26.07.1996 р. за №836 та №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м.Малин,Житомирська область,11600

4-Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Тараскіна, 5,м.Малин,Житомирська область,11601