УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 2/4293/2010Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

"07" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г.

СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,

При секретаріКутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселенні, з апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду - відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 03 лютого 2012 року виправлена описка в повному тексті ухвали Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року, виклавши резолютивну частину в такій редакції «в задоволенні заяви ОСОБА_6 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду - відмовити».

Не погодившись з ухвалою суду від 07 грудня 2011 року, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу по суті заявлених ним вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити і залишити ухвали суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про встановлення порядку та способу виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення порядку та способу виконання рішення суду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не містять законних підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно вимог статті 373 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 15 листопада 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселенні, посилаючись на те, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року, усунуто перешкоди зі сторони ОСОБА_7 у користуванні ОСОБА_6 Ѕ часткою в квартирі АДРЕСА_1 та вселено ОСОБА_6 у вказану квартиру примусово.

Заявник у своїй заяві посилається на те, що відповідач добровільно не має наміру виконувати рішення суду, він звернувся до ВДВС Ялтинського МУЮ із заявою про примусове виконання судового рішення.

В усній розмові з державним виконавцем про порядок виконання рішення суду, зокрема, щодо звільнення частини квартири для особистих речей заявника, йому було повідомлено про відсутність повноважень у державного виконавця щодо занесення особистих речей до квартири, а лише передача ключів від вхідних дверей.

Приписами частини першої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Судом встановлено, що 15 грудня 2010 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 отримав виконавчий лист на підставі рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2010 року (арк. справи 74) та сторонами по справі не заперечується той факт, що на виконання названого рішення суду, відповідачем ОСОБА_7 передані позивачу ОСОБА_6 ключі від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1.

Згідно рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2010 року, судом вирішено питання щодо усунення перешкод зі сторони ОСОБА_7 у користуванні ОСОБА_6 Ѕ (ідеальною) часткою в квартирі АДРЕСА_1 та примусового вселення ОСОБА_6 у вказану квартиру (арк. справи 35).

Пунктом 8.5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року передбачено, що примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача в приміщення, указане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) у ньому.

Приймаючи до уваги наведене, відсутні правові підстави для визнання зазначених ОСОБА_6 обставин таким, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зміст заяви ОСОБА_6 щодо забезпечення сприяння у вселенні в квартиру, шляхом занесення його особистих речей до кімнати, фактично виходить за межі резолютивної частини рішення суду від 05 жовтня 2010 року та містить вимоги, які не досліджувалися у судовому засіданні при ухваленні цього рішення.

При такому положенні ухвали суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини другої статті 307, пунктом 1 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року та ухвалу цього ж суду від 03 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук