СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
16 листопада 2006 року | Справа № 2-7/10676-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідачів: Самойленко Н.С., дов. № 416 від 29.03.2005 Сімферопольський районний центр зайнятості,
Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольського міського центру зайнятості на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 18.09.2006 у справі № 2-7/10676-2006А
за позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (вул. Суспільна, 1-Б,с.Трудове, Сімферопольський р-н,97533)
до Сімферопольського районного центру зайнятості (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022)
Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне, Сімферопольський р-н,97503)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів, Сімферопольського районного центру зайнятості, Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про спонукання відповідача до виконання певних дій : звернутися до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим з відповідними документами для прийняття рішення для списання безнадійного податкового боргу з сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття 16774,85 грн., який виник станом на 03.04.2004.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2006 у справі № 2-7/10676-2006А позов Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" задоволений.
Не погодившись з вказаною постановою, Сімферопольський районний центр зайнятості звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати, як постановлену з порушенням норм чинного законодавства, так як у позивача відсутні правові підстави для списання безнадійного податкового боргу.
Представник позивача та Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі в судове засідання не з’явилися, причину неявки не повідомили, про час та місце слухання апеляційної скарги сповіщені належним чином.
У відзиві від 11.09.2006 Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим вказує, що Закону України "Про державний бюджет на 2005,2006 роки" заборонено списання реструктуризація недоїмки.
Представник Сімферопольського районного центру в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2006 була проведена заміна судді Котлярової О.Л. на суддю Латиніна О.А. у зв’язку з поважних причину судді Котлярової О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, Севастопольський апеляційний господарський суд вважає її підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське", зареєстроване у Сімферопольському районного центрі зайнятості, як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, одним із основних видів діяльності його є вирощування зернових, технічних культур (аркуш справи 6). Відповідно до розрахункової відомості про нарахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, позивач має заборгованість за внесками у загальній сумі 16774,85 грн. станом на 03.04.2004.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що борг Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" виник внаслідок форс-мажорних обставин, які мали місце у 2002 році, першому кварталі 2003 року, 2004 році та, відповідно до цього, пропав врожай сільськогосподарських культур, отже, борг підлягає списанню, як безнадійний.
Підпунктом 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-111 встановлено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, зокрема пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. При цьому, відповідно до пункту "г" пункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18, під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Так, висновки Торгово-промислової палати України підтверджують, що несприятливі погодні умови є форс-мажорними обставинами станом на січень 2002 року, с 5 по 27 грудня 2002 року, січень –лютий 2003 року відповідно до пункту 18.2. статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III.
Крім того, в результаті тривалих заморозків 3-5 квітня 2004 року на площах Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське” загинули посіви озимої ржи на площі 33 га- на 15%, пошкоджені посіви пшениці на площі 215 га на 25 %, озимого ячменю - зерно на площі 384 га на 40%, озимої пшениці на зерно на площі 722 га –на 30 %, ярового ячменю - зерно на площі 38 га на 30 %, вівса на зерно на площі 10 га на 40%. Окрім цього, градобої і засухи призвели до непередбачених господарських збитків –знижки врожаю с/х культур в другі роки.
Відповідно до норм преамбули Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказані норми преамбули Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III розділяють та відрізняють зобов'язання перед державними цільовими фондами і зборів та зобов’язань із внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно преамбули Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 № 1533-III цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Норми статті 1 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III визначають терміни, а саме:
- загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
- страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
Згідно статті 2 Закону Україні від 02.03.2000 № 1533-III страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
- надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
- обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно статі 16 Закону Україні від 02.03.2000 № 1533-III джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників.
Нормами статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування на випадок безробіття.
На підставі вищевказаного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розумінні норм преамбули Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III.
При цьому факт того, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією та не є Державним цільовим фондом, не змінює правового положення внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, тому що, відповідно до статті 2 Закону Україні від 02.03.2000 № 1533-III вказані внески є обов'язковими та згідно статті 8 цього Закону держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Також, як вказувалось раніше, норми преамбули Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III розділяють та відрізняють зобов'язання перед державними цільовими фондами і зборів та зобов'язань із внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі вищевказаного, враховуючи, що форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань та спричинили неможливість сплати позивачем податкового боргу в розмірі 16774,85 гривен, відповідно до пункту 18.2. статті 18 Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III податковий борг позивача в розмірі 13619,52 грн. є безнадійним та підлягає списанню.
Згідно підпункту 18.2.3. пункту 18.2. статті 18 Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 № 103. Даний Порядок передбачає випадки списання безнадійного податкового боргу, коли контролюючий орган не є податковим.
Відповідно до пункту 5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків у випадках, передбачених підпунктами 3.3, 3.4 цього Порядку (податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили - форс-мажорні обставини), платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним. За результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючі органи регіонального рівня (якщо контролюючий не є податковим) звертаються до податкового органу за місцем реєстрації платника податків або за місцем обліку такого податкового боргу. До звернення додаються:
- довідка про наявність безнадійного податкового боргу, яку оформлено на бланку відповідного контролюючого органу за формою згідно з додатком 1; у довідці обов'язково вказується дата виникнення безнадійного податкового боргу;
- копії документів, згідно з якими податковий борг визнано безнадійним. За результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 2.
Згідно статті 2 Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III контролюючими органами є, зокрема, органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.
Відповідно до норм статті 12 Закону Україні від 02.03.2000 № 1533-III виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Таким чином відповідач –Сімферопольський районний центр зайнятості є контролюючим органом стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, зокрема, стосовно заборгованості позивача в розмірі 16774,85 грн. Отже, він відповідно до цього рішення (постанови суду апеляційної інстанції) повинен виконати дії, передбачені Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, зокрема пунктом 5 цього Порядку.
Судом встановлено, що позивач звертався до Сімферопольського районного центру зайнятості з заявою №343 від 16.05.2006 про списання безнадійного податкового боргу. Відповідач відмовив у списанні його, посилаючись на те, що у господарському суді Автономної Республіки Крим порушено справу №2-27/9098-2006 про стягнення з Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю „Сімферопольське”, суми боргу , що порушує права позивача, встановлені пунктом 18.2. статті 18 Закону Україні від 21.12.2000 № 2181-III.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 виданий наказ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття”.
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 6), один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня.
В розумінні даного пункту Інструкції, відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відображаються у розрахункових відомостях, один екземпляр якої подається до центру зайнятості.
Таким чином, належним відповідачем зі справи є Сімферопольський міський центр зайнятості
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова місцевого господарського суду прийнята при правильному застосуванні норм матеріального права, викладені в постанові суду висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) постанови місцевого господарського суду також немає.
Судова колегія вважає необхідним уточнити резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 24, 195, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 (частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Сімферопольського міського центру зайнятості залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2006 у справі № 2-7/10676-2006А залишити без змін, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції :
"1. Заборгованість 16774,85 грн. Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське", що виникла станом на 03.04.2006 визнати безнадійною.
2. Зобов'язати Сімферопольський міський центр зайнятості виключити безнадійний борг у сумі 16774,85 грн. із розрахункової відомості Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське".
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний термін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
І.В. Антонова