СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
13 листопаду 2006 року | Справа № 2-20/11310-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились;
відповідачів: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Підприємства "АДК-Крим" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 29 серпня 2006 року у справі № 2-20/11310-2006А
за позовом Підприємства "АДК-Крим" (вул. Київська, 4-26, Сімферополь, 95000)
до Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції (вул. Толстого, 1/12, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97414)
до Євпаторійського відділення держказначейства (вул. Революції, 50, Євпаторія, 97400)
до Державної виконавчої служби у місті Євпаторія (пр. Леніна, 54, Євпаторія, 97400)
про стягнення майнової шкоди у сумі 7356,91 грн. та моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Підприємство "АДК-Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про стягнення з відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції завданої майнової шкоди у сумі 7356,91 грн., а також, стягнення моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтувалися посиланням на норми статей 22, 23, 1173 Цивільного кодексу України, 224, 225, 226 Господарського кодексу, неправомірність дій державної виконавчої служби порушення норм статті 53 Закону України „Про виконавче провадження" при зверненні стягнення на кошти, що надходили від підприємства „АДК-Крим" за договором оренди транспортного засобу „Ікарус" із товариства з обмеженою відповідальністю „Візит-ХХІ".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 липня 2006 року було витребувано відомості щодо знаходження у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, на що Управління статистики Автономної Республіки у своїй відповіді від 02 серпня 2006 року про знаходження такої особи у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та державного реєстратора 04 серпня 2006 року - про внесення запису про рішення засновника стосовно припинення юридичної особи та ненадання необхідних документів для державної реєстрації припинення юридичної особи.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-20/11310-2006А від 29 серпня 2006 року (суддя Луцяк М.І.), у позові підприємства "АДК-Крим" до відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, до Євпаторійського відділення держказначейства, до Державної виконавчої служби у місті Євпаторія, відмовлено.
Не погодившись з винесено постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дану постанову скасувати.
На думку апелянту, своїми неправомірними діями відділ державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, які пов’язані з порушенням статті 53 Закону України „Про виконавче провадження”, підприємству завдана майнова та моральна шкода, втім, Законодавством України не надано право державному виконавцю в одноразовому порядку звертати стягнення на належні боржнику кошти за усним узгодженням з іншими особами, що підтверджене постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 червня 2004 року №2-5/2443-2004. Відповідач був зобов’язаний повернути грошові кошти, які надходили на його розрахунковий рахунок.
Вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, як винесена незаконно та прийнята при неправильном застосуванні норм матеріального права, а також, при неповним з’ясуванні обставин, які мають значення для розгляду даної справи по суті. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року та 16 жовтня 2006 року було відкрите апеляційне провадження у апеляційній скарзі та після проведення підготовчих дій, колегія суддів закінчила підготовку та призначила апеляційну скаргу до апеляційного розгляду.
30 жовтня 2006 року у судовому засіданні представником апелянта було підтримано апеляційну скаргу. Представниками Державної виконавчої служби у місті Євпаторія були надані пояснення за заперечення на апеляційну скаргу.
Представники відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції та Євпаторійського відділення держказначейства у судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але, до початку судового засідання Євпаторійським відділенням держказначейства було надіслано заперечення на апеляційну скаргу.
У судовому радіанні було оголошено перерву до 13 листопаду 2006 року для підготовки повного тексу постанови.
13 листопаду 2006 року представники сторін в судове засідання не з’явились.
Апелянтом до початку слухання справи письмово заявлене клопотання про відкладення слухання справи, у зв’язку з хворобою його представника та неможливістю взяти участь у судовому процесі.
Судова колегія вищезазначене клопотання залишає без задоволення на підставі того, що доводи апеляційної скарги апелянтом було у повній мірі донесені до її відома у судовому засіданні 30 жовтня 2006 року, втім, відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, явка представників сторін судовою колегією не була визнана обов’язковою.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
У період з 12 квітня 2001 року по 26 листопаду 2002 року, підприємством „АДК-Крим" в розрахунок за оренду автобусу „Ікарус" за договором №250-59 від 01 березня 2001 року із товариством з обмеженою відповідальністю „Візит- XXI", вносилися кошти на рахунок у Державному казначействі відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, усього на суму 6160,00 грн., згідно наданих копі виписок з депозитного рахунку.
Стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „Візит-ХХІ", на той час було відкрито виконавчі провадження зі стягнення сум заробітної плати на користь фізичних осіб.
Як свідчать матеріали справи, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 червня 2004 року у справі 2-5/2443-2004 було стягнуто з підприємства „АДК-Крим" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Візит-ХХІ" заборгованість за договором оренди від 01 березня 2001 року у сумі 12293,00 грн., 848, 72 грн. пені, 122,93 грн. витрат на державне мито, 118,00 грн. судових витрат. При цьому у постанові зазначалося про відсутність будь-якої додаткової угоди щодо перерахування орендної плати виконавчому органу.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1482/к від 19 серпня 2005 року, наказу Головного управління Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим від 29 серпня 2005 року № 599/01-13 –відділи виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим підлягали ліквідації.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державну реєстрацію припинення відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції проведено було 11 серпня 2006 року.
Відповідно до наказу Державного Департаменту Державної виконавчої служби від 26 жовтня 2005 року №46/к „Про утворення територіальних органів державної виконавчої служби”, створені державні виконавчі служби, у тому числі, й Державна виконавча служба у місті Євпаторія, яка не є правонаступником ліквідованого відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції.
Згідно частини 2 статті 86 Закону України „Про виконавчу службу", збитки, заподіяні державним виконавцем фізичним чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому Законом.
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Для настання відповідальності з відшкодування шкоди, необхідна наявність складу правопорушення: шкоди, протиправної поведінки спричинителя шкоди, причинного зв’язку між шкодою та протиправною поведінкою спричинителя шкоди, провини.
Шкодою є знищене, пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника і відшкодуванню підлягає реальна шкода.
Позивачем не надано реальних доказів наявності шкоди, відповідно до вимог статті 1173 Цивільного кодексу України, а, оскільки, відсутня шкода, що підлягає відшкодуванню, отже, не виникає і зобов’язання з його відшкодування.
Також, судова колегія зазначає, що статтею 53 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено можливість звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Суду не подавалося доказів саме примусового стягнення державною виконавчою службою сум коштів з позивача.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не має наявності доказів неправомірних дій виконавчої служби зі стягнення сум з позивача, які б спричинили завдання матеріальної шкоди, як і стосовно моральної шкоди, апелянтом, також, не надано жодного документального підтвердження завдання певними діями виконавчої служби шкоди діловій репутації підприємства.
Стосовно посилання апелянта на встановлення неправомірності дій органів виконавчої служби щодо Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у справі 2-5/2443-2004 від 10 червня 2004 року, судова колегія зазначає, що з копії вказаної постанови апеляційної інстанції не вбачається, що виконавча служба залучалася до участі у вказаній справі, тому відповідні обставини щодо неправомірності дій саме виконавчої служби, завдання цими діями як матеріальної, так і моральної шкоди мають бути доведені саме рамках цієї адміністративної справи. У вказаній же постанові апеляційної інстанції йдеться про неправомірне перерахування на адресу відділу державно виконавчої служби сум, саме, зі сторони підприємства „АДК-Крим", адже це воно самостійно, без примусу, здійснювало перерахування коштів.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а постанову господарського суду –без змін.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу підприємства "АДК-Крим" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року у справі № 2-20/11310-2006А залишити без змін.
3. Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
4. Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис І.В. Антонова
підпис В.А. Лисенко