СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 листопада 2006 року | Справа № 2-26/12333-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Антонової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Велієв Р.Ш., довіреність б/н від 20.02.2006,
відповідача: Халюкова О.Ю., довіреність № 2-2006 від 04.01.2006,
прокурор: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 12.09.2006 у справі №2-26/12333-2006
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, місто Сімферополь,95000)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь,95022)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, Молодіжне,97501)
про стягнення 11836,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Виконуючий обов’язки Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурору в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” про стягнення збитку, заподіяного порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 11836,40 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2006 у справі №2-26/12333-2006 позов задоволено. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” збитку 11836,40 грн., державне мито у сумі 118,36 грн. та 118,00 грн. судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у зв'язку з тим, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального права, позовні вимоги не визнає тому, що звертався 09.01.2006 з відповідною заявою про продовження дозволу на спецводокористування на період 2006 року.
Крім того, апелянт посилається на те, що оскільки дія частини 2 статті 16 Закону України "Про надра" №132/94-ВР від 27.07.1994 була призупинена на 2006 рік, відповідач не міг отримати дозволу на спеціальне водокористування, а це означає, що порушення умов водокористування виникло незалежно від відповідача. Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник позивача просив постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник прокурора в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природно го середовища" Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по екології та природним ресурсам є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони на вколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, у тому числі інших функцій здійснення державного контролю за використанням та охоро ною вод. Стаття 109 Водного кодексу Украї ни наділяє вказаний вище державний орган правом представляти інтереси держави при розгляді у судах спорів про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок по рушення водного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач є підприємством, яке здійснює спеціальне водокористування (водні ресурси) на підставі дозволу виданого Укр. КРИ №1274 строком дії до 01.01.2006.
Відповідно до частини 1 статі 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” №2164-ХІІ від 25.06.1991 використання природних ресурсів в України здійснюється в порядку загального і спеціального використання.
Частиною 3 статі 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до статі 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, вико ристання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням ка налів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається:
державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2006 Управлінням державної екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону проведена перевірка з питання дотримання вимог природоохоронного за конодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” „Сакські теплові мережі” Ніколаєвська енергоділянка.
За результатами перевірки складено акт від 05.05.2006 №, згідно якого „Сакські теплові мережі”, Ніколаєвська енергоділянка не є юридичною особою, підпорядкована Товариству з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” та є його структурним підрозділом. В період з 01.01.2006 по 01.05.2006 відповідач самовільно (без ліцензії) здійснював спеціальне водокористування підземними водами, оскільки строк дії дозволу Укр. КРИ №1274 від 07.09.2000 закінчився 01.01.2006 (аркуш справи 40).
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” №10/319 від 19.05.2006 об'єм самовільного забору води за вказаний період з 01.01.2006 по 01.05.2006 складав 25,4 тис. куб.м. (аркуш справи 9).
Таким чином, згідно тексту акту, з 01.01.2006 по 01.05.2006 Товариством з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” у порушення природоохоронного законодавства спеціальне водокорис тування здійснювало самовільно, у зв'язку із чим відповідно до наданого розра хунку позивача, який приведено згідно пункту 6 "Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресур сів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд та обладнань, порушення правил їх експлуатації", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332, державі заподіяна шкода на суму 11836,4 грн. (25400 м . куб. х 0,0932 грн. х 5=11836,4 грн.)- аркуш справи 5.
19.05.2006 посадова особа відповідача притягнута до адміністративної відповідальності по статі 48 КУпАП у ви гляді штрафу в розмірі 85 грн., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 05.05.2006. та постановою про накладання адміністративного стягнення від 19.05.2006 на аркуші справи 7-8. Вказані документи не оскаржені і ніким не скасовані, не визнані недійсними.
Згідно матеріалів справи Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища листом №84/5-4 від 13.01.2006 на підставі статті 17 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” в дозволі на спецводокористування на 2006 рік у зв’язку з відсутністю ліцензії на користування надрами.
Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно норм статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Посилання відповідача на те що, він не міг отримати дозволу на спеціальне водокористування, так як дію статі 16 Закону України „Про надра" №132/94-ВР від 27.07.1994 зупинено на 2006 рік не приймаються до уваги, так як порушення водного законодавства відповідачем не звільняє його від обов'язку відшкодування збитків і не передбачає поважності причин для цього.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження, судовою колегією не приймаються до уваги, так як згідно матеріалів справи, відповідачем не надано належних доказів щодо прийняття судом першої інстанції позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду також немає.
Керуючись статтями 101, (пункт1) 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2006 у справі №2-26/12333-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
І.В. Антонова