СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 листопада 2006 року | Справа № 2-30/10374-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Чернова О. І., довіреність № 20-3/3327 від 29.12.05:
відповідача: Стадорнової М. В., довіреність № 8 від 11.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 23.08.2006 у справі №2-30/10374-2006
за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, м.Сімферополь, 95000)
в особі Алуштинської філії орендного підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лісова, 1, м.Алушта, 98510)
до Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" (вул. Перекопська, 4, м.Алушта, 98500)
про стягнення 4870,63 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 23.08.2006 у справі № 2-30/10374-2006 задоволено позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" про стягнення 4870,63 грн. З Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" на користь позивача стягнуто 4449,53 грн., пеня в сумі 421,10 грн. та судові витрати.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Гонтаря В.І. 06.11.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Гонтаря В.І. на суддю Щепанську О.А.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У травні 2006 року Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду з позовом до Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева", просило стягнути 4449,53 грн. заборгованості вартості спожитої теплової енергії з врахуванням пені за несвоєчасне виконання боргових зобов’язань в сумі 421,10 грн.
Відповідач, вважаючи безпідставним підвищення позивачем тарифів на теплову енергію, позов не визнає.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про зобов’язання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2003 між сторонами було укладено договір б/н на постачання теплової енергії (о/р № 112).
Пунктом 10.1 договору встановлено строк його дії до 26.08.2005. Одночасно у пункті 10.2 договору сторони передбачили можливість його припинення.
Порядок розрахунків встановлено пунктом 6.1 договору (а.с. 8).
Пунктом 11.3 договору передбачено, що при зміні Урядом цін на енергоресурси, воду та матеріали відповідно змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на наявність між сторонами договору № 2 від 01.09.2004.
Однак, як свідчать умови зазначеного договору, його предметом є постачання теплової енергії споживачам 1 групи (а.с. 34, пункт 6.1), тоді як договір б/н від 26.08.2003 такого обмеження кола споживачів не містить.
Отже, між сторонами встановлені відносини, які передбачають обов’язок відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії, тому посилання суду першої інстанції на договір б/н від 26.08.2003 не суперечить вимогам закону і матеріалам справи.
Судом встановлено, що борг відповідача за спожиту теплову енергію станом на 01.05.2005 мав місце у сумі 4449,53 грн. (а.с. 12), з чим погодився і відповідач листом № 161 від 30.05.2005 (а.с. 9).
За таких обставин висновок суду першої інстанції про стягнення з Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" зазначеної суми є обґрунтованими.
Ствердження відповідача про порушення умов договору та безпідставне підвищення тарифів з 01.02.2005 судова колегія визнає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Пунктом 3.2 договору б/н від 26.08.2003 передбачено, що постачальник зобов’язаний повідомляти виконавця письмово або через засоби масової інформації про зміну тарифів.
Вищенаведена умова не містить обов’язкового строку (періоду) попереднього повідомлення споживача про зміну тарифів.
Пункт 3.1.1 договору № 2 від 01.09.2004, на який посилається відповідач як на одну з підстав відмови у позові, передбачає право споживача на отримання інформації про якість теплової енергії, тарифи, умови і режими споживання.
Таке ж правило встановлене пунктом 4.1.2 договору від 26.08.2003.
Отже, відповідач не позбавлений можливості на свій розсуд розпоряджатися наданими йому правами сторони у договорі, який не містить умови про обов’язкове погодження тарифів на постачання з виконавцем.
Одночасно слід зазначити, що Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 12.05.2004 № 191 були внесені зміни і доповнення у Постанову Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 22.08.2000 № 277 „Про тарифи на житлово-комунальні послуги”.
Отже, відповідачем не надано суду належних доказів безпідставного підвищення позивачем спірних тарифів, з огляду на що доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Разом з тим, судова колегія вважає неправильним застосування судом першої інстанції санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пункт 7.2.3 договору від 26.08.2003, так і договору № 2 від 01.09.2004 передбачає, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію та нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що належить сплаті за кожен день прострочення.
Разом з тим, пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, пунктом 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перевіривши розрахунок суми пені, наданий позивачем (а.с. 11), судова колегія вважає, що Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" порушені вищенаведені норми щодо періоду нарахування пені, а матеріали справи не містять необхідної інформації, яка б давала суду можливість самостійно виконати розрахунок суми пені відповідно вимогам закону.
Отже, рішення суду першої інстанції у частині стягнення пені підлягає скасуванню з відмовою у позові про стягнення суми 421,10 грн.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2006 у справі № 2-30/10374-2006 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" про стягнення 4870,63 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Спільного підприємства з будівництва та експлуатації пансіонату "Нева" (м. Алушта, вул. Перекопська, 4; банківські реквізити: р/р 2600031457001 в УСБ м. Алушти, МФО 324032, ЗКПО 16331118) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Алуштинської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (м.Алушта, вул. Лісова, 1; банківські реквізити: р/р 26004302325319 філія КЦО „Промінвестбанку", МФО 324430, ЗКПО 26226262) заборгованість в сумі 4449,53 грн., державне мито у сумі 93,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 107,79 грн.
В іншій частині позову відмовити.
3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут