СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
06 листопада 2006 року |
Справа № 2-16/6464-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Плута В.М.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1;
відповідача: Носоленка В. М., довіреність б/н від 01.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Поколодин" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 17.04.2006 у справі №2-16/6464-2006
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Селянського (фермерського) господарства "Поколодин" (вул. Сімферопольська, 17, м.Джанкой, 96100); (вул. Учительська, 1/10,с. Кондратьєво, Джанкойський район, 96169)
про повернення майна, переданого на зберігання
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя В.А. Омельченко) від 17.04.2006 у справі № 2-16/6464-2006 частково задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1до Селянського (фермерського) господарства "Поколодин" про повернення майна, переданого на зберігання та розірвання Додатку до договору від 10.12.2002.
Селянське (фермерське) господарство „Поколодін” зобов'язано повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1матеріальні цінності, передані останнім на зберігання за договором від 10.12.2002, а саме: дві інкубаційні машини «Універсал 55», що складаються з шести інкубаційних і двох вивідних шаф у комплектному і справному стані, вартістю 25 000 грн., дизельну електростанцію на колісному ходу потужністю 20 КВт, виробництво Німеччини, у комплектованому та справному стані, вартістю 10 000 грн., макаронний верстат «Макма 2»у комплектованому та справному стані, вартістю - 6000 грн., діловий ліс б/с бруси 7*16-6000 у кількості 90 штук, бруси 5*5*6000 у кількості 500 штук, загальною вартістю - 2200 грн., всього на суму 43 200 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернувся до господарського суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Поколодин", просив розірвати Додаток до договору від 10.12.2002 та повернути матеріальні цінності, передані на зберігання, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення майна.
Письмові заперечення проти позову в матеріалах справи відсутні.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про договір зберігання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Між сторонами до 01.01.2004 виникли договірні відносини, які тривали після введення в дію Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, тому спір підлягає розгляду на підставі зазначених актів.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2002 між Селянським (фермерським) господарством "Поколодин" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1укладено договір б/н, відповідно до якого Селянське (фермерське) господарство "Поколодин" приймає у позивача гусенят (добових) у кількості 350 штук на загальну суму 2450,00 грн. В рахунок взаєморозрахунків Селянське (фермерське) господарство "Поколодин" зобов'язалось передати до 30.12.2002 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1сільськогосподарську продукцію за ціною домовленості на момент реалізації на суму 2450,00 грн.
Оскільки умови зазначеної угоди в частині розрахунку сторін виконані не були, 10.12.2002 між сторонами було укладено Додаток до договору від 10.12.2002, відповідно до умов якого Селянське (фермерське) господарство "Поколодин" взяло у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на відповідальне зберігання строком на два роки матеріальні цінності, які є власністю позивача.
Строк дії договору визначено до 10.12.2004.
Згідно зі статтею 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем надані докази придбання та наявності у нього спірного майна на момент укладення Додатку до договору від 10.12.2002.
За таких обставин висновок суду про зобов'язання відповідача повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1матеріальні цінності за переліком не суперечить вимогам закону і матеріалам справи.
Також правильним є висновок суду про відмову у позові в частині розірвання Додатку до договору від 10.12.2002.
Як було зазначено вище, строк дії зазначеної угоди встановлено 2 роки, тобто, до 10.12.2004.
Загальні підстави розірвання договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Однак, на час звернення позивача до суду з відповідним позовом підстави для його задоволення були відсутні.
З огляду на вищенаведене доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами.
Також безпідставними судова колегія вважає посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи у відсутність представника Селянського (фермерського) господарства "Поколодин". Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві зазначена юридична адреса відповідача, і саме за цією адресою йому надсилались всі процесуальні документи.
Отже, відповідач, фактично змінивши місце знаходження на свій ризик, не дотримався загальновстановленого порядку внесення змін до реєстраційних документів, що у подальшому і призвело до його неявки у судове засідання, тоді як судом відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу України дотримані у повному обсязі.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Поколодин" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2006 у справі № 2-16/6464-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.М. Плут
Ю.В. Борисова