Справа № 2- 3688 /2007 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Ярмоли О. Я. при секретарі судового засідання Павловій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їй на підставі договору дарування від 09.11.2004 року належить 3\10 частини житлового будинку з частиною господарських та побутових будівель, споруд, що розташовані по АДРЕСА_1. Співвласниками даного домоволодіння є ОСОБА_3 (розмір частки якої становить 29\100, кв. №3) і ОСОБА_2., розмір частки в будинку якої складає 41\100, кв. № 2,4. Між співвласниками будинку визначений порядок користування земельною ділянкою. Позивачу належить на праві приватної власності 0,0512 га поАДРЕСА_1. У 2007 році позивач на відведеній їй земельній ділянці збудувала житловий будинок без належного дозволу та проекту. Враховуючи те, що позивач здійснила будівництво, на земельній ділянці, яка відведена їй у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку та враховуючи, що даним будівництвом не порушен права інших співвласників домоволодіння позивач просить визнати за нею право власності на самочинно збудований будинок літера «1-А-1» розміром 6,65м х 9,26м, що складається з коридору площею 6,5 м2, санвузлу площею 4,4 м2, кухні площею 12,1м 2, кімнати площею 22,4 м2, кімнати площею 18,1 м2, кімнати площею 16,6 м2, загальною площею 80,1 м2, що розташований по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали.
Представник відповідача, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, позов визнала частково.
Представник відповідача, Білоцерківського МБТІ в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Треті особи по справі, ОСОБА_3, ОСОБА_2., її представник ОСОБА_4 позов підтримали.
Представник 3-ї особи, управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надали суду лист.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так судом встановлено, що на підставі договору дарування частини житлового будинку від 09.11.2004 року посвідченого Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 5-3602 та зареєстрованого в Білоцерківському МБТІ за № 5940, ОСОБА_5 є власником 3\10 частини житлового будинку з частиною господарських і побутових будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1(а\с5,6).
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 17.03.2006 р. ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1. Дане підтверджується копією свідоцтва про шлюб, НОМЕР_1, актовий запис № 321 (а\с30).
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2. на праві власності належить 41\100 частини будинку АДРЕСА_1, що є квартирами №2,4. Також встановлено, що гр. ОСОБА_3 на праві власності належить 29\100 частини будинку АДРЕСА_1, що є квартирою №3. Дане підтверджується поясненнями учасників судового розгляду, копією технічного паспорту на садибний житловий будинок. (а\с 7-13). Отже ОСОБА_2. і ОСОБА_3 та позивач є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1.
В судовому засіданні встановлено, що між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 був визначений порядок користування земельною ділянкою. Дане підтверджується копією ухвали Білоцерківського міського суду від 18.09.1980 р. по справі за № 2-1631 (а\с20).
Як було встановлено судом, що рішенням Білоцерківської міської ради №121 від 26.10.2006 р. позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 0512 га по АДРЕСА_1.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що частина будинку де вона проживала знаходиться в аварійному становищі, потребує капітального ремонту, а тому вона вирішила побудувати на своїй земельній ділянці новий будинок, який буде відповідати її потребам. Будівництво закінчилося у 2007 році, але узаконити даний будинок позивач не мала змоги, так як його будівництво відбувалося без належного дозволу та затвердженого проекту, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Представник відповідача, виконкому Білоцерківської міської ради, суду повідомила, що фактично не заперечує проти задоволення даного позову, але раніше виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не міг надати згоду на узаконення будинку, так як була відсутня на то згода співвласників будинку і відсутній висновок про загальний технічний стан будівельної конструкції позивача.
Треті особи по справі, ОСОБА_2., ОСОБА_3, які є співвласниками зазначеного будинку в судовому засіданні підтвердили відсутність будь-яких заперечень щодо визнання права власності за позивачем на побудований будинок. Дане також підтверджується копією власноручно складених заяв про згоду на узаконення позивачем житлового будинку поАДРЕСА_1.
Відповідно до повідомлення Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради зазначено, що для визнання права власності на вказану самочинно збудовану будівлю необхідно погодження співвласників домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку Білоцерківської міської санітарно-епідеміологічної станції від 12.09.2008 р. - побудований індивідуальний будинок відповідає вимогам ДБН «Житлові будинку. Основні положення».
Відповідно до висновку відділу державного пожежного нагляду м. Біла Церква - житловий будинок літера «1-А-1» збудовано з порушенням протипожежних розривів передбачених дод. 3 п.1 ДБН 360-92 (протипожежний розрив передбачається не менше 8м).
З огляду наведеного, даючи оцінку наданим суду доказам в їх сукупності, поясненням учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що відсутні істотні відхилення в будівництві житла позивача, які суперечили б суспільним інтересам, істотно порушували б будівельні норми чи порушували б права інших осіб.
Згідно ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, в даному випадку нерухоме майно, самочинно збудоване позивачем на земельній ділянці, яка належить їй на праві приватної власності, та надана для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, і, як встановлено будівництвом вказаного житлового будинку не порушені права інших осіб.
Таким чином, з врахуванням наведеного суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказане самочинно збудоване нерухоме майно.
На підставі ст4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач підлягає звільненню від сплати держмита на користь держави.
На підставі ст. ст. 375,376,377 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,209, 212-215, 296 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований будинок літера «1-А-1» розміром 6,65м х 9,26м, що складається з коридору площею 6,5 м2, санвузлу площею 4,4 м2,, кухні площею 12,1 м2, кімнати площею 22,4 м2, кімнати площею 18,1 м2, кімнати площею 16,6 м2, загальною площею 80,1 м2, що розташований по АДРЕСА_1.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Ярмола О.Я.