ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" червня 2006 р. | Справа № 16/150-06-4127 |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Счастливцевої К.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Заєць О.В. по дов. б/н від 30.11.2005р.;
Від відповідача: Стадніков Б.М. по дов. №53/2 від 01.01.2006р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті до житлово-будівельного кооперативу “Шанс” про стягнення 18.758,28 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті (далі по тексту Центральна СЕС) звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до житлово-будівельного кооперативу “Шанс” (далі по тексту ЖБК “Шанс”) про стягнення суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 18.758,28 грн.. Свої доводи позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань зі сплати виконаних Центральною СЕС комплексних лабораторних досліджень.
Відповідач заперечує проти заявлених вимог посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, а також наполягає на застосуванні інституту позовної давності при вирішенні даного спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ЖБК “Шанс” своїм листом №63 від 05.02.2001р. звернулося до Центральної СЕС з проханням провести комплексну перевірку лабораторно-інструментальним методом і надати висновок по обстеженню житлового будинку, розташованого в 5 мікрорайоні м. Іллічівська по вул.. Гайдара для пред’явлення держкомісії і введення об’єкту до експлуатації. Згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 18.05.2001р., житловий будинок, в якому Центральною СЕС були проведені лабораторні дослідження, був зданий до експлуатації.
Після проведення робіт, 11.03.2001р. позивачем був виставлений для оплати рахунок за №867 на суму 30.436,08 грн. Даний рахунок відповідачем сплачений не був.
В період з 05.06.2003р. по 26.06.2003р. контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Центральної СЕС, за результатами якої був складений акт за №02-23-042 від 26.06.2003р. Згідно цього акту, Центральною СЕС за проведені комплексно-інструментальні дослідження було зайво нараховано ЖБК “Шанс” 11.640,78 грн.
Після цього, позивачем знов був виставлений ЖБК “Шанс” рахунок для оплати №4754 від 21.12.2004р. на суму 18.758,28грн. Даний рахунок також оплачений відповідачем не був.
Як було з’ясовано в процесі розгляду справи, сторони домовлялися, що в рахунок виконаних робіт ЖБК “Шанс” здійснити передачу квартири Центральної СЕС. Однак, будь-яким єдиним документом дані домовленості сторонами оформлені не були. При цьому, позивач посилається на виписку з протоколу ЖБК “Шанс” від 12.04.2001р., із якої вбачається прийняття відповідачем рішення щодо передачі 1-кімнатної квартири №107 Центральної СЕС в рахунок проведених позивачем робіт. Однак, дана квартира Центральної СЕС передана не була, про що свідчать пояснення сторін та відсутність підписаних обома сторонами відповідних документів.
Відповідач наголошує на усній домовленості сторін стосовно часткової оплати пайових внесків працівниками Центральної СЕС –Стаховець О.В. та Бойко Т.В. На підтвердження своїх доводів відповідачем був наданий протокол №62 від 06.04.2001р., листи Центральної СЕС, в яких остання просить вирішити питання щодо зменшення суми пайових внесків працівникам Стаховець О.В. та Бойко Т.В., правовстановлюючі документи зазначених осіб на отримане у цьому будинку житло, генеральні договори з даними особами, в яких передбачена сума пайових внесків, але зазначено, що остаточна вартість квартири буде встановлена після здачі будинку до експлуатації, довідки ЖБК “Шанс”, із яких вбачається, що після здачі будинку до експлуатації додаткові грошові кошти за вартість житла даними фізичними особами не сплачувалися, хоча остаточна вартість квартир значно перевищує суму внесків, здійснених даними особами.
Посилаючись на приведені документи, відповідач вважає, що неперерахуванням працівниками Центральної СЕС - Стаховець О.В. та Бойко Т.В. повної суми за придбані у ЖБК “Шанс” квартири, вин фактично розрахувався з Центральною СЕС за виконані нею роботи.
Позивач навпаки, стверджує, що так як квартири не були передані у Центральну СЕС, доводи відповідача не можуть бути прийняти до уваги судом як не підтверджені оформленими у встановленому порядку за підписами обох сторін документами.
Проаналізувавши наведені доводи сторін та документи, які були ними надані на підтвердження своїх доводів, суд звертає увагу учасників процесу на наступному.
Договірні відносини між сторонами оформлені не були. Подальші домовленості щодо зарахування вартості виконаних робіт за рахунок пайових внесків працівників Центральної СЕС також сторонами оформлені не були. Несплата відповідачем грошових коштів за виконані Центральною СЕС роботи підтверджується як матеріалами справи так і поясненнями самого відповідача. Однак, суд звертає увагу позивача на наступному. Рахунок за №867 на оплату вартості виконаних робіт у сумі 30.436,08 грн. був виставлений Центральною СЕС 11.03.2001р. Відповідач не заперечує проти отримання цього рахунку. Будь-яких подальших дій сторонами щодо врегулювання питання стосовно ненадходження грошових коштів від ЖБК “Шанс” на підставі виставленого рахунку сторонами здійснено не було. Перевірка контрольно-ревізійного управління в Одеській області відбулася у Центральної СЕС у червні 2003 року. Рахунок за наслідками перевірки на суму 18.758,28 грн. був виставлений позивачем 21.12.2004р., тобто спустя півтора року після проведеної перевірки.
Положеннями глави 19 Цивільного кодексу України надається поняття та порядок застосування інституту позовної давності. Відповідно до ст..256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України та складає три роки. Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Звертаючись до наведених законодавчих норм, суд зазначає, що з моменту виставлення ЖБК “Шанс” рахунку №867 від 11.03.2001р. Центральна СЕС знала про обов’язок відповідача здійснити перерахування зазначених у рахунку грошових коштів. Тобто, з 11.03.2001р. почався перебіг строку позовної даності, який сплив 11.03.2004р.
Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що ЖБК “Шанс” у відзиві на позов заявлено про застосування строків позовної давності та наведена позиція була підтримана в процесі розгляду справи, суд вважає за необхідне та правомірне відмовити Центральної СЕС у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.
При цьому, доводи позивача стосовно необхідності числення строку позовної давності з моменту проведення контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області перевірки, тобто з червня 2003 року, та виставлення рахунку на іншу суму заборгованості, не заслуговують на увагу суду з огляду на наступне.
Момент вимоги щодо виконання ЖБК “Шанс” зобов’язань по сплаті вартості виконаних Центральною СЕС робіт виник у останньої з моменту виставлення рахунку №867 від 11.03.2001р. Факт проведення перевірки контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області, якою була встановлена дійсна вартість виконаних Центральною СЕС для ЖБК “Шанс” робіт у сумі 18.758,28 грн., ніяким чином не може бути оцінена як подія, з якої починається перебіг строку позовної давності. Тобто, факт корегування суми заборгованості не є причиною для переривання перебігу строку позовної давності.
Строком визнається визначений період часу, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Позовна давність –це встановлений законом строк, протягом якого особа право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позову до суду. Позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їх прав, а також посилює взаємний контроль за виконанням зобов’язань.
Як встановлено в процесі вирішення спору, право вимоги у позивача виникло з моменту виставлення рахунку для оплати, тобто з 11.03.2001р., в зв’язку з чим, на момент звернення Центральної СЕС до суду –27.04.2006р. сплинув строк позовної давності в межах якого позивач мав право на примусове стягнення суми заборгованості у судовому порядку.
Підсумовуючи наведене, у позові Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті про стягнення з житлово-будівельного кооперативу “Шанс” суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 18.758,28 грн.. необхідно відмовити з причин пропуску строку позовної давності.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 29.06.2006р.
Суддя Желєзна С.П.