Судове рішення #278213
2-13/7164-2005

       

                                                  

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД


Постанова

Іменем України


 25 жовтня 2006 року  


Справа № 2-13/7164-2005


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Видашенко Т.С.,

                                                                                          Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Окул Наталя Леонідівна, довіреність №  655   від 13.06.06

відповідача: Артемов Володимир Євгенович, довіреність №  01-839 від 29.03.05;

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Жукова А.І.) від 04.07.2005 у справі № 2-13/7164-2005

за позовом           Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим (вул. Павленка, 20, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

до           Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції (вул. Чкалова, 62, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

   

про стягнення 85200,00 грн.                                                            

                                                    ВСТАНОВИВ:

          Державна інспекція по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просила стягнути з Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції заборгованість у сумі 85200грн., у тому числі економічні санкції у сумі 28400грн., та штрафні санкції у сумі 56800грн. на підставі акту перевірки №0022 від 03.02.2005 та рішення № 24 від 09.02.2005.

26.05.2005 відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України  Державна інспекція по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим надала до господарського суду заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій просила змінити суму позовних вимог, згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України і стягнути економічні санкції у сумі 20085грн. та штрафні санкції у сумі 40170грн., що складає 60255грн.

З урахуванням змін та уточнень позовних вимог, рішенням від 04.07.2005 у справі № 2-13/7164-2005 господарський суд позов Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим задовольнив частково.

Стягнув з Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції на користь Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим економічні санкції у сумі  20085грн та штрафні санкції у сумі 40170грн.,  а також держмито у сумі 602грн.55коп. на користь Державного бюджету України і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП „Судовий інформаційний центр”.

В решті позову відмовлено, а саме у сумі 24945грн. (85200-60255).

Не погодившись з рішенням господарського суду, Феодосійська міська санітарно-епідеміологічна станція звернулася до Севастопольського апеляційного господарського з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, в позові Державній інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме, помилковим застосуванням статті 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” згідно з якою стягнення сум заборгованості здійснюється за рішенням суду на підставі рішення Державної інспекції по контролю за цінами про застосування економічних та штрафних санкцій.

Зменшення ціни позову без внесення змін до рішення про застосування економічних та штрафних (фінансових) санкцій та акту перевірки Державної інспекції по контролю за цінами є порушенням вказаної статті.  Додаткова націнка у вигляді 20% податку на додану вартість за період з 22.09.2003 по 01.09.2004 застосовувалась згідно діючого в той час законодавства і роз’яснень Державної Податкової Адміністрації України. Одержані кошти перераховані Феодосійською міською санітарно-епідеміологічною станцією у Державний бюджет України.  

Державною інспекцією по контролю за цінами було надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,  рішення господарського суду залишити без змін.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови суду від 15.09.2005 склад судової колегії замінено, суддю Лисенко В.А. у зв’язку з зайнятістю замінено на суддю Видашенко Т.С.

Ухвалою суду від 27.10.2005 на підставі статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №  2-13/7164-2005 зупинено до вирішення господарським судом Автономної Республіки Крим по суті справи за позовом Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення  № 24 від 09.02.2005 Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим (а.с.133-134).

Ухвалою суду від 05.10.2006 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 19.10.2006.

Розпорядженням першого заступника голови суду від 19.10.2006, у зв’язку з хворобою судді Видашенко Т.С. її було замінено на суддю Антонову І.В., а також розпорядженням від 25.10.2006 у зв’язку з відрядженням суддів Антонової І.В. і Котлярової О.Л. їх було замінено на суддів Видашенко Т.С. і Латиніна О.А.

          У судовому засіданні 25.10.2006 представник відповідача просив рішення суду скасувати, на підставах викладених в апеляційної скарзі, а позивач в запереченні на скаргу просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судове рішення є законним і обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо  застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у позові з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державною інспекцією по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим було проведено перевірку Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції за період з 22.09.2003 по 01.09.2004 на предмет дотримання Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, які виконуються за платню установами державної санітарно-епідеміологічної служби України” від 27.08.2003 № 1351.

За результатами перевірки було складено акт № 0022 від 03.02.2005, з якого вбачається, що Феодосійською міською санітарно-епідеміологічною станцією необґрунтовано отримано суму виручки, в порушення державної дисципліни цін і має бути вилучена у бюджет із застосуванням санкцій у двократному розмірі. Необґрунтовано отримана сума складає - 28400грн. та сума штрафних санкцій складає - 56800грн. Загальна сума перерахування у бюджет становить 85200грн.

На підставі акту Державною інспекцією по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим було прийнято рішення № 24 від 09.02.2005 відповідно до якого, відповідач в період з 22.09.2003 по 01.09.2004 необґрунтовано вживав додаткову націнку у вигляді податку на додану вартість у розмірі 20 %.

Статтею 6 Закону України „Про ціни та ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до статті 8 Закону України „Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:  державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або   граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 35 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" оплата послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню, здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою визначені тарифи на роботи і послуги, які виконуються і надаються за платню установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій тощо визначаються Законом України „Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України є об'єктом оподаткування.

За пунктом 6.1 статті 6 зазначеного Закону України об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20%.          

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Отже, при справлянні плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, а тому відсутні передбачені законом підстави для застосування до позивача фінансових санкцій за порушення дисципліни ціноутворення.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги, судовою колегією було встановлено, що постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-11/12306-2006А за позовом Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції до Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним і скасуванню рішення №24 від 09.02.2005, позовні вимоги Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 у справі № 2-11/12306-2006А постанова господарського суду від 05.09.2006 залишена без змін.

Таким чином, постанова господарського суду набрала законної сили і є обов’язковою до виконання на всій території України відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішення № 24 від 09.02.2005 Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, яке покладене в основу рішення суду від 04.07.2005 зі справи № 2-13/7164-2005 скасовано, підстави для стягнення з  Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції економічних та штрафних санкцій відсутні.

Отже, висновки, викладені в рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005 у справі № 2-13/7164-2005, не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального законодавства, тому рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005 у справі № 2-13/7164-2005 скасувати.

В позові Державній інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим до Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 85200грн. відмовити.

                                        

Головуючий суддя                                                  З.Д. Маслова

Судді                                                                                Т.С. Видашенко

                                                                                О.А.Латинін

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація