АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа : № 22ц-1962/07 Головуючий в 1 інстанції: Русанова Т.Т.
Категорія: 21 Доповідач: Медведев A.M.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Медведева А.М. ,
суддів :Карташова О.Ю., Фарятьєва CO.
при секретарі: Коиаренко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську Луганської області на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 06 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
29 січня 2007 року ОСОБА_13вернувся до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську Луганської області, посилаючись на те, що відповідачем, починаючи з 01 березня 2002 року, щорічно при вирішення питання про перерахунок страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, в порушення вимог Закону, який регулює ці перерахунки, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, запроваджувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що є неправильним та призвело до зменшення розміру належних йому страхових виплат і недоплати за період з 01 березня 2002 року по 01 січня 2007 року у розмірі 2431 грн. 42 коп. Добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити йому вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів з 01 січня 2007 року, яка повинна складати 319 грн. 43 коп. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 2431 грн. 42 коп. одноразово та зобов'язати відповідача сплачувати йому щомісячно з 01.01.2007 року по 319 грн. 43 коп. до наступного перерахунку.
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 06 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3ОЗ ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що позивач у зв'язку з стійкою втратою працездатності одержує щомісячні страхові платежі згідно Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які йому виплачує відповідач.
У відповідності зі ст. 29 цього Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 01 березня наступного року.
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з 01 березня 2002 року провадилися перерахунки страхових виплат кожного року, але при цьому відповідач виходив з встановлених Правлінням Фонду ССНВ України коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що вказаним Законом не передбачено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивача при перерахуванні страхових виплат, при цьому суд навів на підтвердження своїх висновків докази, які є у справі, та які належним чином досліджені, послався на Закон, який регулює виниклі правовідносини та привів відповідні розрахунки, заперечень проти яких відповідачем не надано.
Посилання відповідача на те, що вони не могли брати для перерахунку інші коефіцієнти, ніж ті, які встановлені Правлінням Фонду ССНВ України, тому що вони є відділенням Фонду і тому повинні виконувати постанови його Правління, на увагу не заслуговують, оскільки ця обставина не звільняє відповідача від виконання закону у тому вигляді, в якому він викладений.
Крім того, положення постанов Правління Фонду ССНВ України, які приймалися з приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 01 березня 2002 року, та на які посилається відповідач, визнані недійсними, що підтверджується копією постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року та копією ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування цього рішення.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську Луганської області відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 06 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, але може бути
оскаржена з дня її проголошення у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного
Суду України.