АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 р. м. Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Сулятицької М. М.
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк Л.М.
секретар: Скрипник С. В.
за участю представника позивачів - ОСОБА_4, представника
відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачі зазначали, що, як особи похилого віку, зробили опалубку під могили та хрести на Лашківському кладовищі на вільному місці, де не було захоронень.
Через деякий час відповідач за допомогою п'яти осіб та трактора самовільно перетягнув опалубку та хрести в інше місце, де проведено захоронения. Внаслідок таких неправомірних дій відповідача пошкоджено опалубка та хрести. Матеріальна шкода заподіяна в розмірі 2600 грн. Крім того, їм заподіяно моральну шкоду, яку оцінили по 1700 грн. кожній.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2007 року позов задоволено частково.
Справа № 22ц-682/2007 р. Головуючий у І інстанції
Категорія: 23 Олексюк Т.І.
Доповідач: Сулятицька М. М.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 2600 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, по 300 грн. кожній у відшкодування моральної шкоди та 98 грн. понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що недоведений факт заподіяння позивачам матеріальної та моральної шкоди. Таких дій він не вчиняв, а тому не повинен нести цивільно-правову відповідальність.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначають, що апеляційна скарга є необгрунтованою, рішення суду відповідає обставинам справи. Підстав для його скасування немає.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перенесенням хрестів та опалубки на інше місце заподіяв позивачам матеріальну шкоду. Тому задовольнив позов щодо стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з протиправності дій відповідача та страждань, які перенесли позивачі внаслідок заподіяння їм матеріальної шкоди.
Однак, з такими висновками суду не можна погодитися.
За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За матеріалами справи встановлено, що позивачі не довели належними доказами ту обставину, що відповідач заподіяв їм матеріальну та моральну шкоду внаслідок перенесення хрестів та опалубки на інше місце.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 показала, що вона не бачила хто перетягнув хрести з бетоном на інше місце біля могили її чоловіка.
Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо перенесення хрестів та опалубки ґрунтуються на припущеннях, оскільки вони не були очевидцями такої події.
Позивачі не надали належних доказів щодо заподіяння відповідачем їм матеріальної та моральної шкоди.
Відповідач не визнав позов. Заперечував у судовому засіданні факт заподіяння позивачам матеріальної і моральної шкоди шляхом перенесення опалубки та хрестів на інше місце.
З огляду на наведене, рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими (п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України).
Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити у позові за недоведеністю позовних вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 липня 2007 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.