Справа № 22-683\07                                      Головуючий у 1 інстанції Кузьмін О. В.

Категорія 33                                                                                   Доповідач Кучерява В. Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Ігнатоля Т. Г.

Суддів Кучерявої В. Ф. Кочегарової Л. М.

При секретарі Лепеха А. С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим

за   апеляційною   скаргою       товариства   з   обмеженою   відповідальністю   «Аграрне підприємство «Данко» на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 7 червня 2007 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 7 червня 2007 року визнано договір оренди земельної частки (паю),  укладений 2 квітня 2004 року між ОСОБА_1  та ТОВ «АП «Данко»,  зареєстрований виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради 1 липня 2005 року припиненим та зобов'язано ТОВ «АП «Данко» повернути ОСОБА_1  орендовану земельну ділянку в належному стані в межах згідно державного акту.

Стягнуто з ТОВ «АП «Данко» на користь ОСОБА_1  судовий збір у сумі 51 грн. та витрати з інформаційно - технічного забезпечення у сумі 30 грн.

З рішенням суду не згодне ТОВ «АП «Данко»,  представник якого просить скасувати рішення суду,  відмовити в задоволенні позовних вимог,  посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача,  пояснення представника апелянта,  який просив задовольнити апеляційну скаргу,  заперечення представника позивачки,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з

таких підстав.

У відповідності із  ст.  152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його права на землю,  навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною

ділянкою.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1  2 квітня 2004 року уклав договір оренди земельної частки з відповідачем терміном на п, ять років,  а 6.12.2005 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Продовжувати договірні відносини з відповідачем не бажає.

Оренда земельної частки (паю) і оренда землі мають суттєво різні якісні відносини. У випадку оренди земельної частки,  встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай),  не визначену в натурі земельну ділянку,  посвідчену сертифікатом.  Такі відносини регулюються відповідно до Типового договору оренди земельної частки (паю),  затвердженого наказам Державного комітету України по земельним ресурсах «Про затвердження форми типового договору оренди земельної частки (паю)» від23 лютого 2000 року № 5 ,  Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 грудня 1999 року та Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)»

Відносини,  пов'язані з орендою землі,  регулюються Земельним Кодексом,  Цивільним Кодексом,  Законом «Про оренду землі»

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної частки (паю ) припиненим після того,  як він отримав землю в натурі,  тобто було змінено предмет договору і замість ідеальної частки землі вона стала реальною земельною ділянкою,  тому наявність таких обставин є підставою для укладення нового договору або ж припинення старого. Укладати новий договір позивач не бажає.

У відповідності із  ст.  317 ЦК України власникові належить право володіння,  користування та розпорядження своїм майном.

Тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованного висновку,  що подальше виконання зобов'язань по договору оренди земельної частки (паю) неможливе,  оскільки порушує право власності позивача на землю.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду,  рішення якого відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Суд стягнув на користь позивача з відповідача судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

У. відповідності-із підпунктом і),  пункту 1  ст.  З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку ( пай) і майновий пай справляється державне мито у розмірі 0, 01 відсотка ціни позову. Вартість земельної частки позивача складає 19291 грн ( а.с.  32) Тому при подачі позовної заяви він повинний був сплатити судовий збір у розмірі 1, 92 грн. Згідно Розмірів витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду цивільних справ,  затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 з позовів про захист права громадянина на земельну частку (пай) розмір витрат встановлено 1, 5 грн. Тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1, 93 грн судового збору та 1, 5 грн витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи.

Оскільки при подачі апеляційної скарги належним чином не сплачено судовий збір та витрати інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи,  вони підлягають стягненню з апелянта.

Керуючись  ст.  303,  307, 308 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 7 червня 2007 року в частині стягнення судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи змінити,  стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1,  93 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 1, 5 грн.

В решті частини рішення суду залишити без зміни.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Данко» на користь держави судовий збір у розмірі 0, 97 грн. та витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 1, 5 грн

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.