Справа № 22ц-1067/07 Головуючий
Категорія № 44 У першій інстанції: Сковородка О.О.
Доповідач: Медведев A.M.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Медведева A.M.
суддів: Карташова О.Ю., Фарятьєва С. О.
при секретарі: Коцаренко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Луганську справу по апеляційній скарзі ДП "Антрацит" на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 27 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ДП "Антрацит" про стягнення заборгованості за побутове вугілля, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з 1973 р. по 2003 рік він пропрацював у вугільній промисловості. Останнім місцем його роботи була шахта імені 50 річчя Радянської України, з якої у 2003 році він звільнився у зв'язку з виходом на пенсію за віком.
Відповідно до колективного договору шахта повинна забезпечувати його побутовим вугіллям у кількості 5900 кг на рік з розбивкою на два півріччя, тобто з доставкою вугілля у І півріччі у кількості 2950 кг і у II півріччі теж у кількості 2950 кг, але цих умов договору шахта належним чином не виконувала, оскільки не надала йому побутового вугілля за другі півріччя 1998 року, 1999 року, 2000 року, 2001 року та 2002 року у кількості 14750 кг.
З урахуванням наведено позивач просив суд поновити йому строк позовної давності, який на його думку пропущений з поважних причин та стягнути з відповідача на його користь побутове вугілля у кількості 14750 кг.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені.
В апеляційній скарзі ДП "Антрацит" з рішенням суду не згодне, просить його скасувати і ухвалити Нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п.6.3 Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР пативом на побутові потреби'" від 11.05.1976 року (далі Інструкція), вивіз палива проводиться лише за талонами, а пунктом 6.2 цієї ж Інструкції передбачено, що особи, які не виписали вугілля без поважної причини у встановлений графіком термін, втрачають право на його отримання. Оскільки ОСОБА_1. за випискою талонів на побутове вугілля на підприємство не звертався, тому він втратив право на його отримання за друге півріччя 2000, 2001 та 2002 років. Крім цього, ОСОБА_1. пропустив трирічний строк позовної давності звернення до суду за захистом своїх прав щодо виписки побутового вугілля.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність і законність оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Поновлюючи строк позовної давності і задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд дійшов висновку, що строк позовної давності Клепіковим Є.В. пропущений з поважних причин, а також з того, що він не отримував побутове вугілля за другі півріччя 1998 року, 1999 року, 2000 року, 2001 року та 2002 року у кількості 1475D кг, на отримання якого має право згідно зі ст. 43 Гірничого Закону України.
Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону, матеріалам справи і не спростовується доводами апеляційної скарги.
Так, із довідки самого ж відповідача (а.с. 3) вбачається, що за друге півріччя 1998 року і 1999 року чеки на придбання побутового вугілля по розпорядженню ДП "Антрацит" не виписувались, тому позивач був позбавлений відповідачем права і можливості придбати вугілля по чекам за друге півріччя 1998 року і 1999 року.
Крім цього, за перші півріччя 1998, 1999, 2000, 2001 та 2002 років побутове вугілля позивачу виписувалось, тим самим зазначеними діями строк позовної давності був перерваний самим відповідачем.
Пунктом 6.2 Інструкції розділу четвертого "Про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР паливом на побутові потреби, затвердженої міністром вугільної промисловості СРСР по узгодженню ЦК профспілки робочих вугільної промисловості 11 травня 1976 року дійсно передбачено, що особи, які не виписали вугілля без поважної причини у встановлений графіком термін, втрачають право на його отримання, а відповідно до п.6.3 розділу четвертого цієї ж Інструкції, забезпечення вугіллям провадиться тільки по талонам, але ст. 43 Гірничого Закону України від 06 жовтня 1999 року передбачено право позивача на отримання побутового вугілля, а тому інструкція, яка є підзаконним актом, не може змінювати або відміняти положення ст. 43 Гірничого Закону і тим самим позбавляти позивача передбаченого Законом права на отримання вугілля.
Разом з цим, позивач є інвалідом, тому судова колегія вважає, що ця причина є поважною, оскільки із-за цього позивач був позбавлений можливості своєчасно виписати вугілля. При цьому сам відповідач своєю резолюцією на заяві позивача (а.с. 5) давав згоду на виписку позивачу побутового вугілля за друге півріччя 2001 р. та 2002 року.
З урахуванням наведеного судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ДП "Антрацит" відхилити.
Рішення Антрацитівського міського суду Луганської області від 27 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Антрацит" про стягнення заборгованості за побутове вугілля залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня її проголошення.