ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2013 р. Справа № 5016/2468/2012(13/115)
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз",54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159
до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал",
55200, м. Первомайськ, вул. Київська, 129-а,
про стягнення коштів у сумі 58421 грн. 17 коп.
Суддя Гриньова -Новицька Т.В.
Від позивача - Панфілова О.В., довіреність № 04/842 від 29.12.2012р.;
Від відповідача - не з'явився .
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 58421 грн. 17 коп., з яких: 46268 грн. 95 коп. - основний борг за спожитий газ; 2465 грн. 40 коп. - втрати від інфляції; 2628 грн. 82 коп. - три проценти річних; 7058 грн. 00 коп. - пеня, а також про стягнення судових витрат в сумі 1609 грн. 50 коп.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував; листами від 03.01.2013р. №6 та від 04.02.2013р. №119 просив суд розглянути справу без участі його представника, за наявними у справі документами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Встановив:
01.08.2010р. між сторонами було укладено договір № П/2010-ПГ-101-133 на постачання та транспортування природного газу (далі-Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався поставити та про-транспортувати до об'єктів відповідача, зазначених у «Переліку об'єктів на яких Споживачем приймається газ», природних газ (надалі-газ), а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно з додатком №1 до Договору позивач запланував передати відповідачу у жовтні 2010 року 15,357 тис. куб. м. газу, ціна на який встановлена додатковою угодою №1 від 02.08.2010р. до Договору і складає 3012 грн. 89 коп. за 1 тис. куб. м.
Відповідно до п.6.1 Договору оплата планових обсягів (вартість газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування 100% попередньої оплати до 18 числа місця, що передує місяцю надання послуг. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 05 числа місяця, наступного за звітним. Пунктом 8.1 Договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 05 числа місяця, наступного за звітними.
На виконання умов Договору у жовтні 2010 року позивач поставив та протранспортував відповідачу 15,357 тис. куб. м. газу, що підтверджено актом приймання - передачі природного газу та його транспортування від 31.10.2010р.
Відповідно до п.6.1 Договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату запланованих обсягів газу в термін до 18.09.2010 року, а остаточний розрахунок у сумі 46268 грн. 95 коп. провести до 05.11.2010 року.
Своїх зобов'язань перед позивачем відповідач не виконав, чим порушив право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Станом на день прийняття рішення у справі борг відповідач складає
46268 грн. 95 коп.
Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання : у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу (далі - ГК) України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також три проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, на підставі наведених норм Законів України та п.8.1 Договору, позивач нарахував відповідачу три проценти річних у сумі 2628 грн. 82 коп. та втрати від інфляції у сумі 2465 грн. 40 коп. за період прострочення з 05.11.2010р. по 26.09.2012р., а також пеню у сумі 7058 грн. 00 коп. за період з 27.09.2011р. по 26.09.2012р. Розрахунок санкцій наведений на аркуші справи 12. Суд цілком погоджується з нарахуванням втрат від інфляції у сумі 2465 грн. 40 коп. та трьох процентів річних у сумі 2628 грн. 82 коп. Щодо нарахування 7058 грн. пені за період з 27.09.2011р. по 26.09.2012р. суд виходить з такого: нараховуючи пеню за вказаний період, позивач спирався на п.8.7 Договору, згідно з яким неустойка нараховується протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом. Однак положення Договору, в якому сторони встановили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців (в даній справі - одного року) від дати звернення з претензією або позовом, суперечить ч.6 ст. 232 ГК України, ч.2 ст. 260, ст. 261 ЦК України, оскільки порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 22.01.2013р. №01-06/85/2013).
Згідно зі ст. 253,ч. 5ст.261 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Враховуючи приписи ч.6 ст. 232 ГК України та п.1 ч.2 ст. 258,ч.2 ст. 260, ч.5 ст. 261 ЦК України, позивач мав нараховувати пеню лише в період з 05.11.2010 року по 05.05.2011 року, з вимогою про стягнення цієї пені звернутися до суду не пізніше 05.11.2011 року.
З огляду на вищенаведе суд приходить до висновку, що п.8.7 Договору суперечить закону.
Згідно з п. 1ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
За таких обставин п .8.7 Договору слід визнати недійсним а у задоволені позовної вимоги про стягнення пені у сумі 7058 грн. за період з 27.09.2011р. по 26.09.2012р.- відмовити.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові (господарські ) витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44,49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним п.8.7 Договору від 01.08.2010 №П/2010-ПГ-101-133.
Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради
"Первомайський міський водоканал"(55200, Миколаївська область,
м. Первомайськ, вул. Київська,129-а; ідентифікаційний код 33089321) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, ідентифікаційний код 05410263) грошові кошти у сумі 46268 (сорок шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 95 коп. - основний борг; 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. - втрати від інфляції. 2628(дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 82 коп. - три проценти річних; 1415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять) грн. 07 коп. - судовий збір.
В частині стягнення 7058 (сім тисяч п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. пені - в позові відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.85 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано суддею 11 лютого 2013 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька