ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"23" листопада 2006 р. | Справа № 25/301-06-6970А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Волчкова В.М.
від відповідача –Волошина Л.В.
від прокуратури –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціації сільськогосподарських підприємств „Прогрес”
на постанову господарського суду Одеської області
від 3.10.2006р.
по справі № 25/301-06-6970 А
за позовом: Прокурора Ізмаїльського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області
до відповідачів: Асоціації сільськогосподарських підприємств „Прогрес”
Управління державного казначейства в Одеській області
про стягнення 15138,57 грн.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 3.10.06 р., ( суддя Малярчук І.А..) позов задоволено, стягнуто з Асоціації сільськогосподарських підприємств „Прогрес” на користь УПФУ в Ізмаїльському р-ні заборгованість в сумі 15 138,57 грн.
Асоціація сільськогосподарських підприємств „Прогрес” не погодившись із постановою місцевого суду звернулась 10.10.06 р. із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти рішення по суті, обґрунтовуючи свої доводи невідповідністю висновку суду нормам матеріального права, зокрема судом не враховано положення п.п.5.п.8 Прикінцевих положень ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р. , яким визначено, що платники фіксованого с/г податку нараховують та сплачують страхові внески до солідарної системи Пенсійного Фонду за найманих працівників за спеціальною ставкою, яка у 2005 році складала 6,4% фонду оплати праці. Позивач не посилається на законодавчі акти, які відносяться безпосередньо до с/г виробників та не враховує особливості оподаткування даної сфери діяльності. Судове рішення не містить посилань на зміни законодавства. Починаючи з 2005 року с/г виробники не компенсували ПФУ витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій.
Представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін, як таку, що відповідає матеріалам, фактичним обставинам справи, нормам матеріального права.
В судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.06 р.
Представник прокуратури та УДК в Одеській області не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, незважаючи на те, що були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.
Прокурор Ізмаїльського р-ну звернувся з позовом до відповідача - Асоціації сільськогосподарських підприємств „Прогрес” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у 2005 році обгрунтувавши свої вимоги положеннями ст.2 ГПК, ст.121 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України №1-1/99 та зазначив, що відповідно до ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача призначено пенсії на пільгових умовах. Відповідно до ст.1,2 п.1 ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підприємство зобов'язано перераховувати до ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до ст.13 п „б”- „з” ЗУ „Про пенсійне забезпечення”. За період з 1.09.05 р. по 31.12.05 р. УПФУ в Ізмаїльському р-ні пільгові пенсії виплачені у повному обсязі, проте заборгованість відповідача за цей період склала 15138,57 грн. Підприємству відповідно до вимог п.6.4;6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” №21-1 від 19.12.03 р. зареєстр. МЮУ 16.01.04 р. за №64/8663 направлено розрахунки фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, проте, відповідач на теперішній час з ПФУ не розрахувався.
В процесі провадження по справі господарським судом ухвалою від 9.08.06 р. залучено у якості другого відповідача УДК в Одеській області (а.с.68)
Місцевий суд задовольняючи позовні вимоги вмотивував постанову посиланням на матеріали справи, норми матеріального права, зокрема ЗУ „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 5.11.1991 р., ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зазначив, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, які зайняті безпосередньо у виробництві с/г продукції: чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі 25 років та жінки після досягнення 55 років при загальному стажі 20 років. Порядок покриття витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, визначених п „б”- „з” ЗУ „Про пенсійне забезпечення” визначено Інструкцією №21-1 від 19.12.03 р. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до ПФУ суму коштів вказану в повідомленнях по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Також, висновок суду ґрунтується на положеннях п.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України, зокрема тим, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України. ЗУ „Про державний бюджет України на 2005 рік” не містить видатків бюджету, спрямованих на виплату пенсій особам, призначеним відповідно до ст.13 п „в”- „е” та „ж” ЗУ „Про пенсійне забезпечення”. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги , виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, працівникам, які набули необхідний стаж для призначення пільгових пенсій на с/г підприємствах засновниках АСП „Прогрес” УПФУ в Ізмаїльському р-ні призначено пенсії на підставі ст.13 п. „б”-„з” ЗУ „Про пенсійне забезпечення” на протязі 1996/2003 р.р.
ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 9.07.03 р.який набув чинності з 1.01.2004 року, визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій тощо. Зміна умов і норм загальнообов'язкового пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього закону. Слід зазначити, що до 1.01.05 р. підприємства-сільгоспвиробники платники с/г фіксованого податку здійснювали сплату страхових внесків у розмірах та порядку, встановлених ЗУ „Про фіксований сільськогосподарський податок” . Проте, відповідно до ЗУ „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування с/г підприємств” №2287-ІV від 23.12.04 р. ( який набув чинності з 1.01.05 р.) із ст.1 ЗУ „Про фіксований с/г податок” виключено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, з 1.01.05 р. підприємства сільгоспвиробники-платники фіксованого с/г податку зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ на загальних підставах, внаслідок чого відповідно до ст.2 ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для сільгоспвиробників –платників фіксованого с/г податку з 1.01.05 р. об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б” –„з” ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 5.11.91р., у зв'язку з чим УПФУ направило підприємству розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у якому визначено до щомісячної сплати 2232,33 грн. та 314,80 грн. (а.с.42-43) які підприємство зобов'язано було сплатити щомісячно до 25 числа. Фактично, підприємство здійснювало ці платежі у 2005 році.
Проте, відповідно до Розпорядження КМУ №92-р від 2.04.05 р. „Про забезпечення перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно ЗУ„Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 1.01.05 р. Пенсійний Фонд зобов'язано здійснити перерахунок пенсій, виходячи із розміру, встановленого ЗУ „Про державний бюджет на 2005 рік”. Виплата різниці між розміром пенсійної виплати, що склався у січні-березні і розміром пенсії, встановленим після перерахунку мало бути здійснено, відповідно, у квітні-червні 2005 року. ЗУ„Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(ст.42) встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до п.6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” №21-1 від 19.12.03 р. позивачем 21.06.05 р. направлено відповідачеві новий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.41) де визначено до сплати 4953,48 грн. щомісячно. Підприємством у 2005 році із нарахованих 48664,54 грн. у тому числі у зв'язку із збільшенням пенсій сплачено лише 29475,24 грн. що зазначено в уточнюючому розрахунку позивача від 20.01.06 р. За період з 12.05.05 р. по 31.12.05 р. (пенс. Арабаджі М.Д.) та з 1.09.05 р. по 31.12.05 р. підприємство не сплатило 15138,57 грн. (а.с.37) в порушення п.6.1 Інструкції №21-1 від 19.12.03 р. та ст.2 ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою визначено, що об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б” –„з” ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення”.
Доводи скаржника щодо неврахування місцевим судом особливостей оподаткування с/г виробників та не застосування п.п.5 п.8 Прикінцевих положень ЗУ №1058-ІV від 9.07.03 р. не приймається до уваги у зв'язку із наступним. Зазначеним підпунктом передбачено сплату платниками фіксованого с/г податку страхових внесків до солідарної системи за найманих працівників, тоді як предметом цього спору є відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що не є тотожним страховим внескам за найманих осіб, які ще тільки напрацьовують пенсійний стаж.
Дійсно, ЗУ „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств-платників фіксованого с/г податку” №2613-ІV від 31.05.05 р. внесено зміни до ЗУ „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( п.1 ст.2) (якими виключено платників с/г фіксованого податку із числа платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), та до Прикінцевих положень абз.5 п.п.1 п.2 ЗУ„Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якими доповнено цей абзац славами „ та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в” –„е” та „ж” ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення”.
ЗУ №2613-ІV від 31.05.05 р. жодним чином не регулює спірні відносини між сторонами у 2005 році, оскільки цей закон набрав чинності лише з 1.01.06 р., а ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі.
На підставі викладеного, постанова місцевого суду відповідає обставинам, матеріалам справи, нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд
ухвалив:
1.Постанову господарського суду Одеської області від 3.10.2006р. у справі №25/301-06-6970 А –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко