Справа № 0124/10865/2012
1-кп/121/9/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі судді: ГАНИЧА М.Ф.
при секретарі: Гавриковій Ж.І.
за участю прокурора - Коркуни Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012130420000299, відносно вчинення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Норайкерт Ечміадзинського району республіки Вірменія, особи без громадянства, вірменина, з середньою освітою, ніде не зареєстрованим у встановленому законом порядку, проживавшим на зйомних квартирах в м. Миколаєві, не судимим в силу ст. 89 КК України, паспортні дані невідомі, ідентифікаційний податковий номер відсутній,
кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 08 жовтня 2011 року о 07:07 годин, знаходячись в готельному комплексі «Ялта-Інтурист»за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 50, шляхом вільного доступу, через незамкнені двері незаконно проник в готельний номер НОМЕР_1 звідки таємно, з корисливих мотивів викрав належні ОСОБА_3 гроші в сумі 2500 гривень та 500 євро, що на той момент часу було еквівалентно 5500 гривень, наручний годинник «Омега»вартістю 20000 гривень, мокасини білого кольору вартістю 2500 гривень, а всьго на загальну суму 30500 гривень, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежалі від волі підсудного, оскільки після виходу підсудного з готельного номеру з викраденим майном він був затриманий працівниками охорони готельного комплексу, після чого викрадене майно було вилучено у підсудного.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 07 жовтня 2011 року приблизно о 23:00 годині приїхав в м. Ялту, де на вул. Дражинського познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_9, який направлявся в сторону ГК «Ялта». Приблизно о 06:45 годин вони разом пришли до готелю, де на першому поверсі він вирішив поповнити рахунок на телефон. ОСОБА_9 казав йому, що проживає на 13-му чи 15-му поверсі готелю, номеру кімнати він не пам'ятав, потім пішов до свого номеру, при цьому запросив його до себе в гості та казав, що двері номеру будуть відкриті. Поповнивши рахунок на телефоні, він піднявся на 15-й поверх, пройшовся по поверху, але жодні двері відчинені не були. Потім він по сходах спустився на 13-й поверх, пройшов до кінця коридору, але й там двері були зачинені. Тоді він пішов в сторону ліфта та побачив, що двері одного з номерів причинені. Приблизно о 07:00 годин він постукав в дані двері номеру та, подумавши, що там на нього чекає ОСОБА_9, увійшов внутр. На столі з лівого боку від входу він помітив гроші та, побачивши, що в номері нікого немає, взяв ці гроші та поклав собі в кишеню. На тумбочці знаходився годинник, який він так само поклав собі в кишеню. Потім в коридорі номеру побачив мокасини білого кольору, які вирішив помірити. Свої туфлі він зняв, залишив в номері, обув білі мокасини та вийшов з номеру, почувши, що по коридору хтось йде. Але на виході з номеру знаходились працівники охорони готелю, які запитали його, чи проживає він у цьому номері готелю. Тоді він став дзвонити ОСОБА_9, оскільки був впевнений, що це кімната останнього, але ніхто не відповів. Потім разом з працівниками готелю він спустився в хол, оскільки вважав, що ОСОБА_9 може там на нього чекати. Але знайомого там не було. Приблизно через 5 хвилин, поки він та охоронці знаходилися в холі, приїхали працівники міліції та стали його опитувати. Потім в хол спустився чоловік, який, як стало відомо, проживав в тому номері, куди він заходив, та пояснив, що у нього з номеру були викрадені гроші в сумі 500 євро, кілька купюр по 500 гривень та інші речі. Побачивши годинник, який знаходився поруч з ним, та обуті на ньому білі мокасини, чоловік казав, що це його речі. Гроші, мокасини та годинник були одразу ж вилучені у нього працівниками міліції.
Таким чином, підсудний в судовому засіданні підтвердив факт таємного викрадення з готельного номеру грошей, наручного годиннику та мокасин, але, на його думку, злочин не був доведений ним до кінця, оскільки на виході з номеру він був затриманий працівниками служби охорони готелю, після чого приїхали співробітники міліції та вилучили у нього усе викрадене майно. Розпорядитися викраденим він не встиг.
У скоєному розкаюється.
Винність підсудного у скоєнні злочину підтверджується наступними доказами.
Свідок ОСОБА_4 при допиті в суді показав, що працює охоронцем ГК «Ялта-Інтурист». 08 жовтня 2011 року він знаходився на робочому місці за монітором камер відеоспостереження. Приблизно о 07:02 годин він помітив, як на 15-му поверсі невідомий чоловік переглядає двері. Оскільки це здалося йому підозрілим, він повідомив про це по рації старшому зміни ОСОБА_5 Потім цій чоловік спустився пожежними сходами на 13-й поверх, про що він також повідомив ОСОБА_5, підійшов до номеру НОМЕР_1 постукав у двері та прислухався, після чого відкрив двері і зайшов в номер. Приблизно через 3 хвилини чоловік вийшов з номеру та одразу ж зіткнувся з охоронцем ОСОБА_6, після чого до ни підійшли охоронці ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та вони усі спустилися на ліфті до холу готелю. Приблизно через 20 хвилин приїхали працівники міліції.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працівники служби охорони ГК «Ялта-Інтурист», пояснили, що 08 жовтня 2011 року о 07:02 годин від охоронця ОСОБА_4, який спостерігав за обстановкою в готелі через монітори камер відеоспостережння, їм стало відомо про підозрілого чоловіка, який спочатку знаходився на 15-му поверсі готелю, перевіряючи ручки вхідних дверей номерів, після чого спустився на 13-й поверх. Вони прибули на 13-й поверх, де з номеру 1387 вийшов підсудний, зачинив за собою двері. Вони його зупинили, щоб не дати йому втекти, та запитали його, що він робить в готелі, але останній їм не відповів. Спустившись разом з підсудним на перший поверх, вони викликали працівників міліції. Увесь час до приїзду співробітників міліції вони знаходились поруч з підсудним та не випускали його з полю зору. Коли під'їхали працівники органів внутрішніх справ, ОСОБА_5 запитав у портьє, хто проживає в номері НОМЕР_1 після чого піднявся до цього номеру, де проживав ОСОБА_3, та дізнався від останнього, що у нього були викрадені гроші, годинник та білі мокасини, після чого вони удвох спустилися в хол, де потерпілий впізнав на підсудному належні йому мокасини. Між спинкою та сидінням дивана, де сидів підсудний, був помітний годинник. В присутності понятих працівниками міліції годинник був вилучений. В ході огляду підсудного також були вилучені білі мокасини і гроші в сумі 500 євро та 2720 гривень. Затриманий представився як ОСОБА_8.
Також вина підсудного підтверджується:
- заявою потерпілого ОСОБА_3 від 08 жовтня 2011 року щодо вчинення крадіжки належного йому майна з номеру ГК «Ялта-Інтурист»(том 1 а.с. 4);
- протоколом вилучення у підсудного грошей в сумі 500 євро та 2720 гривень, годиннику фірми «Омега», мокасин білого кольору фірми «A.tessony»(том 1 а.с. 10);
- протоколом перегляду відеозапису з камер відеоспостереження, з якого вбачається, як ОСОБА_2 проходить по коридору готелю, обутий у взуття чорного кольору, заходить в один з номерів готелю, після чого виходить, обутий у взуття білого кольору (том1 а.с. 52).
Дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
При цьому, згідно обвинувальному акту вказано, що підсудний ОСОБА_2 з місця злочину зник, звернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжку потрібно вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.
Як вбачається з показань підсудного та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, даних в суді, одразу ж після заволодінням майном в готельному номері, при виході з номеру підсудний був зупинений працівниками охорони та з цього моменту з поля зору вони його не випускали та знаходились поруч з ним до приїзду працівників міліції, які одразу ж вилучили у нього усе викрадене майно. Таким чином, можливості розпорядитися викраденим майном підсудний не міг.
Таким чином, оцінивши усі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання підсудному, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудному.
Підсудний є особою без громадянства, ніде не зареєстрований у встановленому законом порядку, не має постійного місця проживання та роботи, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при затриманні підсудний представився як ОСОБА_8 та повідомив слідчому інші особисті дані, які не відповідали дійсності (том 1 а.с. 28). Пізніше, в ході досудового слідства, встановлювались інші не відповідачі дійсності дані щодо затриманого (том 1 а.с. 53, 149, 248), що неодноразово було підставою для направлення матеріалів справи відносно вчинення цього злочину прокурору для провадження додаткового досудового розслідування (том 1 а.с. 157-158, том 2 а.с. 48-50). Лише через рік після затримання, після здійснення певних заходів, органом досудового слідства була встановлена особа затриманого як ОСОБА_2.
Таким чином, підсудний умисно не називав органам досудового слідства та суду свої відповідаючи дійсності анкетні дані з метою уникнути покарання за вчинений ним злочин.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудному, суд відносить щире каяття у скоєному злочині, а також повне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин у провадженні і даних про особу підсудного, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що саме таке покарання сприятиме виправленню підсудного і попередженню скоєння ним нових злочинів. Передбачених законом підстав для застосування до підсудного ст. 75 КК України, суд не знаходить.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішується в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - тримання під вартою -залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з момента взяття під варту -з 08 жовтня 2011 року.
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 500 євро та 2500 гривень, наручний годинник «Омега», мокасини, що знаходяться на зберіганні під розпискою у потерпілого ОСОБА_3 (том 1 а.с. 44), - залишити останньому за належністю.
- грошові кошти в сумі 220 гривень, вилучені у підсудного, що знаходяться на зберіганні в СФОБУ ЯМУ ГУ МВС України в АРК (квитанція № 001227 від 28 жовтня 2011 року), - повернути ОСОБА_1 (том 1 а.с. 42);
- компакт-диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження (том 1 а.с. 53), - зберігати в матеріалах цього кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз в сумі 470,40 грн. (чотириста сімдесят гривень 40 копійок).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення, засудженим -у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: