ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
08.11.06 Справа № 1/121-26/17
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Скочко Ю.,
з участю представників:
від скаржника: з”явився,
позивача: з»явився,
відповідача: з”явився,
третьої особи: з»явився,
розглянув апеляційну скаргу комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство», м.Городок Львівської області
на постанову господарського суду Львівської області від 07.07.2006 року, суддя Деркач Ю.Б., в справі №1/121-26/17,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м.Городок Львівської області
до відповідача виконавчого комітету Городоцької міської ради, м.Городок Львівської області
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство», м.Городок Львівської області
та третьої особи без самостійних вимог Територіального відділення Антимонопольного комітету України у Львівській області, м.Львів
про скасування рішення №368 від 15.07.2004 року,
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Львівської області від 07.07.2006 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»та скасовано рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 15.07.2004 р. №368 „Про затвердження пайової участі водокористувачів розвитку, реконструкції утриманню споруд водопроводу каналізації м.Городок".
Суд свій висновок мотивував тим, що оскаржуване рішення прийнято з перевищенням передбачених законодавством повноважень, оскільки органи місцевого самоврядування реалізовують свої повноваження щодо залучення коштів на пайових засадах, шляхом укладення договорів з господарюючими суб'єктами, а не прийняттям рішень. Судом зазначено, що відповідач, в порушення Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" (далі Порядок), визначив та встановив інший порядок встановлення плати за видачу технічних умов. Крім цього, суду не подано будь-яких нормативних документів, що надають право визначати пайову участь.
В апеляційній скарзі скаржник (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, апелюючи тим, що пайова участь визначається та стягується окремо від плати за видачу технічих умов, яка фактично лише визначає вартість їх видачі.
Скаржник покликається на те, що стягнення пайової участі передбачено п.19 (ж) вищевказаного Порядку, а також поданими в судове засідання Наказом Держжитлокомунгоспу України "Про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарсько-питного водопостачання і каналізації"" №67 від 02.12.1992 року та листом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4/2-641 від 23.05.2006 року, яким роз"яснено чинність наказу на даний час.
Скаржник також не погоджується з висновком суду про те, що залучення пайових коштів носить рекомендаційний характер, оскільки згідно Інструкції про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем господарського - питного водопостчання і каналізації, в технічних умовах, які видаються, обов'язково вказується: розміри пайової участі, що визначаються відповідно до питомої вартості одиниці питної води і приведених стоків, що склалися в населеному пункті чи області.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що вказаний скаржником наказ суперечить Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об 'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 грудня 1999 року № 2328 та постанові Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»№ 1930 від 30.12.2000 року, а також є назареєстрований у встановленому законодавством порядку.
Позивач також зазначає, що ТзОВ «Яблуневий дар», як і інші суб'єкти господарювання, не знаходяться у відносинах підпорядкування з виконкомом міської ради, а тому стосунки між ними повинні будуватися на договірній основі, а не шляхом видання рішень.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради від 15.07.2004 р. №368 встановлено, що: 1) при видачі технічних умов на підключення водокористувачів до водопроводу і каналізації міста КП „Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство" визначати пайову участь приватних, колективних, державно-комунальних і спільних підприємств і установ у розвитку, реконструкції і утриманню споруд водопроводу і каналізації міста; 2) для визначення пайової участі водокористувачів у розвитку, реконструкції та утриманню споруд водопроводу і каналізації міста затвердити питомі вартості 1 куб.м. в добу: води 1813,10 грн.. стічних вод - 1 862,30 грн.
Порядок визначення розміру плати за видачу технічних умов визначається постановою Кабінету Міністрів України №2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об»єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу". Цим Порядком встановлюється єдина процедура розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі - Технічні умови), склад вихідних даних на проектування, зміст, визначення розміру плати за їх видачу.
У пункті 17 Порядку зазначено, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов. Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в архітектурно-планувальному завданні.
Пунктом 19 Порядку передбачено, що в технічних умовах зазначається для водопостачання і для каналізації, а також обгрунтування розміру пайової участі замовника витрат розвитку або реконструкції системи відповідних мереж населеного пункту. Тобто висновок суду про те, що визначення відповідачем розміру пайової участі споживачів у розвитку, реконструкції і утриманню споруд водопроводу і каналізації встановлює порядок плати за видачу технічних умов є помилковим, оскільки пайова участь визначається та стягується окремо від плати за видачу технічих умов, яка фактично лише визначає вартість їх видачі.
Висновок місцевого суду про те, що залучення пайових коштів, носить рекомендаційний характер, є помилковим.
Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про планування і забудову територій»надання вихідних даних у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад у порядку, встановленому КМ України. Вихідними даними можуть визначатися вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюється КМ України. Згідно Постанови КМ від 20.12.1999, №2328 «Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об»єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу» встановлюються обгрунтовані розміри пайової участі замовника у розвитку або реконструкції системи відповідних мереж населеного пункту. Постановою КМ України від 30.12.2000 року за №1930 «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»встановлено граничний розмір залучення коштів замовників інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування. Відповідно до ч.1 (а) ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об»єктів комунального господарства, що свідчить про прийняття міською радою оскаржуваного рішення в межах своєї компетенції.
З наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення виконавчого органу місцевого самоврядування, що оскаржується, прийнято в межах його компетенції, та у відповідності до вимог законодавства і підстав для його скасування суд не вчабає. Позивачем не доведено, які саме його права чи інтереси порушені в зв'язку з прийняттям цього рішення, а тому в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»про скасування рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 15.07.2004 р. №368 „Про затвердження пайової участі водокористувачів розвитку, реконструкції утриманню споруд водопроводу каналізації м.Городок" слід відмовити, скасувавши постанову місцевого суду.
Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство» –задоволенню.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат, в зв”язку з чим з товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»на користь скаржника належить стягнути 42,5 грн. судового збору за апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,
постановив:
постанову господарського суду Львівської області від 07.07.2006 року в справі за номером 1/121-26/17 скасувати, апеляційну скаргу комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство»–задоволити.
В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»про скасування рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 15.07.2004 р. №368 „Про затвердження пайової участі водокористувачів розвитку, реконструкції утриманню споруд водопроводу каналізації м.Городок" - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»(м.Городок, вул.Львівська,274а, код ЄДРПОУ 32475074) на користь комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство»(м.Городок, вул.Чорновола,2, р/р №2600430132 у відділенні Ощадбанку №6324, МФО 385015, код ЄДРПОУ 22344616) судовий збір в розмірі 42,5 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М. Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко