Справа № 466/155/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 лютого 2013 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Зими І.Є.

при секретарі Мокрицькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат», третя особа ВАТ «Львівський домобудівний комбінат № 2» про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною завою, в якій просив суд визнати за ним право власності на криту стоянку для автомобіля (гаражний бокс) АДРЕСА_1, загальною площею 21,6 кв. м.

Свої вимоги мотивує тим, що між ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат», правонаступником якого є ТзОВ «Фірма «Львівський домобудівний комбінат», як інвестором та ВАТ «Львівський домобудівний комбінат № 2», як забудовнико було укладено договір інвестування в будівництво житла №17/74 від 21.06.2004р. та додаткова угода № 261/30-2 від 27.09.2005р. На їх підставі було підписано акт передачі пайової участі в будівництві критих стоянок для легкових автомобілів по АДРЕСА_1 від 29.12.2005р., куди ввійшла і крита автостоянка НОМЕР_1.

12.01.2011 року між позивачем та ЗАТ «Львівський домобудівний комбінат» було укладено договір № 4 на інвестування в будівництво автостоянки для легкового автомобіля (гаражу). На його підставі, між сторонами було підписано акт-прийому передачі згадуваної автостоянки.

Відповідно до умов договору, він повністю сплатив вартість автостоянки, а відповідач ЗАТ «ЛДБК», зобов'язувався здійснити організаційні заходи по будівництву, побудувати вказану стоянку, ввести її в експлуатацію, передати її позивачу.

Однак відповідач не ввів в експлуатацію будинок та криту стоянку, у зв'язку з чим порушено умови договору, позивач не має можливості оформити своє право власності на гаражний бокс, здійснювати володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на обставини. зазначені у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ТзОВ «Фірма «ЛДБК» та третьої особи ВАТ «ЛДБК № 2» проти позову не заперечив із підстав викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача і третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4 про пайову участь у будівництві критої стоянки для легкового автомобіля. Згідно договору ЗАТ «ЛДБК» приймає ОСОБА_1 у пайову участь на будівництво критої стоянки для легкового автомобіля АДРЕСА_1 площею 21,6 кв.м.. В свою чергу ЗАТ «ЛДБК» передає ОСОБА_1 стоянку АДРЕСА_1 по акту приймання - передачі при умові повної її оплати.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 свій обов'язок за договором виконав у повному обсязі, вартість критої стоянки оплатив.

16.08.2011 року по акту приймання - передачі ЗАТ «ЛДБК» передало ОСОБА_1 криту автостоянку для легкового автомобіля АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що між ЗАТ «ЛДБК» як інвестором, та ВАТ «ЛДБК № 2», як забудовником, були укладені договір № 17/74 інвестування в будівництво житла від 21.06.2004р., додаткова угода № 261/30-2 від 27.09.2005р. до вказаного договору, на їх підставі було підписано акт передачі пайової участі в будівництві критих стоянок для легкових автомобілів на АДРЕСА_1 від 29.12.2005р., куди ввійшла і крита стоянка НОМЕР_1.

Згідно з п.3.1.3. договору № 17/24, інвестування в будівництво житла від 21.06.2004р., інвестор має право залучати в пайову участь для фінансування будівництва квартир і критих стоянок для легкових автомобілів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що відповідач ТзОВ «Фірма «ЛДБК» своїх зобов'язань за договором № 4 від 12.01.2011 року належним чином не виконала, зокрема не здійснила введення в експлуатацію будинку та критих стоянок, в тому числі і критої стоянки НОМЕР_1, внаслідок чого порушено зобов'язання, передбачене п.3.1.1. договору № 4 на інвестування в будівництво автостоянки для легкового автомобіля на АДРЕСА_1.

Такі дії відповідача унеможливлюють оформлення права власності позивачем на повністю профінансовану ним та передану йому у власність криту стоянку для легкових автомобілів на АДРЕСА_1.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтвердили, що будівництво будинку та критих стоянок для легкових автомобілів на АДРЕСА_1 повністю завершено.

Ч. 1 ст. 328 встановлює, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом.

Як вбачається з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорення.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає позов підставним, таким що підлягає задоволенню. За позивачем слід визнати право власності на спірну криту стоянку для автомобілів АДРЕСА_1 в м. Львов. У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,169,209,212,214,215 ЦПК України та ст. ст. 328,331,334,392 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на криту стоянку для автомобіля (гаражний бокс) АДРЕСА_1, загальною площею 21,6 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» в корить ОСОБА_1 1 147 грн.. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: І. Є. Зима