2-а/463/28/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. Личаківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого - судді Мартинишина Я.М.

при секретарі судових засідань Горбань О.Ю.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Соколовської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративний позов ОСОБА_2 до адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови №97 про адміністративне правопорушення від 14.06.2012 року, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 14.06.2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Посилається на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови неправомірно не враховані всі обставини справи. Зокрема, брама, яка була ніби - то не пофарбована і яка мала незадовільний зовнішній вигляд відноситься до будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, а не позивачу, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 відбулось у його відсутності. Крім того, станом на 14.06.2012 року брама вже була пофарбована, що не було враховано адміністративною комісією. Вважає, що відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні позивач, його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові та поясненнях.

Представник відповідача адміністративної комісії Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4, діючи згідно довіреності №33-вих.- 30 від 08.01.2013 року (а.с.42), в судовому засіданні позов не визнала. Наполягає, що інформація, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення відносно позивача станом на травень 2012 року була достовірною. Вказала, що позивачем було проігноровано виклик на засідання і не повідомлено про фарбування брами. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду для оскарження постанови, визначений законодавцем. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 14.06.2012 р. адміністративною комісією Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за №97, якою визнано позивача винним у тому, що він не пофарбуваві вхідну браму, яка має незадовільний зовнішній вигляд на АДРЕСА_1, що є порушенням Правил благоустрою м.Львові п. 20.1.28, за що передбачена статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність, у зв'язку з чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.10) В основу винесеної постанови покладено протокол про адміністративне правопорушення від 11.05.2012 року. (а.с.28)

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності слід довести протиправність правопорушення (проступку).

Крім того, при накладенні адміністративного стягнення у відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, а не позивачу по справі.

З'ясовано, що брама по АДРЕСА_1 пофарбована в кінці травня 2012 року, тобто відразу після складання протоколу №16 про адміністративне правопорушення представником КП «Адміністративно-господарське управління». Представником відповідача не подано доказів протилежного.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для кваліфікації в діях позивача порушень Правил благоустрою м.Львова.

Згідно ч.ч.1,4 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, виходячи з положень ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до відповідальності за адміністративне правопорушення лише за наявності в діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вищезазначеному, представником відповідача не доведено вину позивача та факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 14 червня 2012 року, якою позивач підданий адміністративному стягненню за непофарбовану браму прийнята відповідачем необґрунтовано, оскільки відсутні переконливі докази вчинення порушення саме позивачем, тому оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не було вручено оскаржувану постанову. Про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу він дізнався лише 18.09.2012 року від виконавчої служби, тому строк на звернення до адміністративного суду, слід поновити, оскільки він пропущений з поважної причини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7-11, 15, 70, 71, 102, 159-161, 163, 171-2 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду, пропущений з поважних причин.

Визнати протиправною та скасувати постанову №97, винесену адміністративною комісією Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.06.2012 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: