донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

09.11.2006 р.                                                                         справа №43/206

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Волкова Р.В.

суддів

Запорощенка  М.Д., Калантай  М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Ковальова Л.Ф. - довір. б/н від 06.10.2006р.,

від відповідача:

Рудницька О.І. - довір. б/н від 17.07.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон - новий погляд", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від	17.08.2006 року

по справі

№43/206

за позовом

Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

до	товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон - новий погляд", м. Донецьк

про

стягнення заборгованості в сумі 369 129,56 грн., у тому числі основний борг у розмірі 192 522,33 грн. за тимчасове користування місцями розташування зовнішніх рекламоносіїв за договорами № 501-534/2002, № 373-401/2003, № 373-401/2004, № 373-395/2005, індекс інфляції у розмірі 78 576,59 грн., 3% річних у розмірі 22039,44 грн. та заборгованість за розташування рекламних конструкцій на території м. Донецька за період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. у розмірі 75991,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. по справі № 43/206 задоволено позовні вимоги  виконавчого комітету Донецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Регіон –новий погляд”, м. Донецьк про стягнення заборгованості, в тому числі основний борг в розмірі 192 522,33 грн. за тимчасове користування місцями розташування зовнішніх рекламоносіїв за договорами №501-534/2002, № 373-401/2003, № 373/401/2004, № 373-395/2005, індекс інфляції у розмірі 78576,59 грн., 3% річних у розмірі 22039,44 грн. та заборгованість за розташування рекламних конструкцій на території  м. Донецька за період з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року у розмірі 75991,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою,  відповідач по справі, товариство з обмеженою відповідальністю “Регіон - новий погляд” звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції зроблено розрахунок суми до стягнення без врахування наданих відповідачем доказів сплати заборгованості за 2006 рік в розмірі 75991,20 грн.  Вказує також на те, що  у відзиві на позов та в судовому засіданні ним було зроблено заяву про застосування до вимог позивача позовної давності відповідно до вимог п.3 ст. 267 Цивільного кодексу України. У доповненнях до апеляційної скарги  відповідач  надав суду довідку банку від 22.09.2006р., яка підтверджує сплату відповідачем заборгованості за 2006 рік в розмірі 75991,20 грн. та зарахування вказаної суми на рахунок позивача до винесення рішення господарським судом Донецької області по справі 43/206, а також визнав себе боржником щодо частини суми з урахуванням строку позовної давності.

Відповідач у судовому засіданні вимоги заявника скарги не визнав. Вказує на те, що відповідачем не додержано форму заяви про застосування судом позовної давності.

          Відповідно до положень  ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

          Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд  встанов наступне:

          Між виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ „Регіон –новий погляд” були укладені наступні договору “на право размещения наружной рекламы на территории г.Донецка”:

- 01.01.2002р. договір №501-534\2002  (а.с.7-9 т.1)

- 01.01.2003р. договір №373-401\2003 (а.с.11-13 т.1)

- 01.01.2004р.          договір №373-401\2004 (а.с.43-45 т.1)

- 01.01.2005р. договір №373-395\2005 (а.с.75-77 т.1)

          Предметом зазначених договорів є надання права на розміщення засобів зовнішньої реклами  - рекламоносіїв зовнішньої реклами в м.Донецьку  та їх подальша експлуатація (п.1 договорів).

          Крім того, відповідач фактично користувався місцями для розташування рекламних конструкцій і після 01.01.2006р, тобто після  закінчення терміну дії договору №373-395\200501.01.2005р., що дає підстави стверджувати про фактичне існування договірних відносин між сторонами і після 01.06.2006р.

          Відповідно до п.4.1 договорів сторони визначили обов‘язок відповідача оплатити експлуатацію рекламного місця перерахуванням першого внеску в строк до трьох банківських днів з моменту підписання договору з наступною щомісячною оплатою до 15 числа попереднього місяця, протягом всього строку дії договору.

          Розрахунок та суми платежів визначені сторонами у вищевказаних договорах та розрахунках які оформлені  як додатки до договорів.

          Згідно зі ст.526 Цивільного Кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          Стаття 530 ЦК України покладає на сторони обов‘язок виконувати зобов‘язання у встановлений строк.

          Позивач у тексті позовної заяви вказує на наявність заборгованості відповідача на суму 192522,33грн. за тимчасове користування місцями розташування зовнішніх рекламоносіїв та обґрунтовує цю суму розрахунками.

          Разом з цим, відповідачем надані докази часткової оплати суми боргу, а саме –платіжні доручення про перерахування коштів  та довідка банку про їх фактичне перерахування позивачу, всього на суму 75991,20грн. (а.с.66-71, 155 т.2). В платіжних дорученнях в графі „призначення платежу” вказано про оплату на надання місць розміщення рекламоносіїв в січні –липні 2006 року включно згідно з договором № 373-395\2005 від 01.01.2005р. Згідно довідки відділення банку ці платежі отримані позивачем та відповідачу не повертались.

          За таких обставин місцевий господарський суд безпідставно залишив без уваги доводи відповідача про часткову оплату частини суми боргу в розмірі 75991,20грн., в зв‘язку з чим рішення суду в частині стягнення цієї суми підлягає скасуванню.

          Відповідач також посилається на те, що позивачем пропущений встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності стосовно заборгованості яка мала бути виплачена до 07.06.2003р.

          Дійсно, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність –це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.                               Стаття 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності в 3 роки. Але разом з цим, відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому п.4 цієї статті вказує, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Позовна заява направлена до господарського суду 07.06.2006р. Таким чином строк позовної давності сплинув по зобов‘язаннях, які повинні були бути виконані до 07.06.2003р. Місцевий господарський суд дійшов до висновку що строк позовної давності не повинен застосовуватися оскільки відсутня відповідна заява відповідача. Позивач також вказує що така заява повинна була бути оформлена окремим документом наданим через канцелярію суду. Відповідач вказує на здійснення такої заяви у тексті відзиву на позовну заяву (а.с.3 т.2)  та звернення уваги суду на це під час судового засідання в місцевому господарському суді . Оскільки фіксація засобами звукозапису судового процесу під час розгляду справи в суді першої інстанції не здійснювалась, а в протоколі судового засідання така заява не відображена, судова колегія вважає що відповідач не довів факту здійснення такої заяви усно в судовому засіданні. Разом з цим, судова колегія вважає що така заява у розумінні ст.267 ЦК України фактично зроблена у тексті відзиву на позовну заяву (а.с.3 т.2, пункт 6).

          Щодо заперечень позивача стосовно необхідності оформлення такої заяви окремим документом, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки чинне законодавство не містить таких вимог та не обмежує сторону у порядку та способі здійснення такої заяви.

          Таким чином, місцевий господарський суд неправильно застосував ст.267 ЦК України та не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно пропуску строку позовної давності по вимогам, які виникли до 07.06.2003р.

          Позивачем також заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 78576,59 грн. та 3% річних у сумі 22039,44 грн.

          Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив терміни виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу с урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          3 урахуванням строку позовної давності, задоволенню підлягає  сума 235939,13 грн., з якої:  137049,63 грн. сума боргу  за період з червня 2003 року по грудень 2005 року включно,    3% річних в розмірі 21585,68 грн. за період з червня 2003 року по травень 2006 року та 77303,82 грн. індексу інфляції з червня 2003 року по травень 2006 року.

          Стосовно доводів відповідача про безпідставність відмови суду у прийнятті зустрічної позовної заяви, то вони до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України,  відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з  первісним. Фактично відповідач звертався з зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача заборгованості яка виникла з поставки товару, тобто зустрічний позов не був пов‘язаний з первісним.

Відповідно до  вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного,  судова колегія  Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування судового рішення по справі № 43/206.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -    

П О С Т А Н О В И Л А:

               

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон - новий погляд", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. по справі № 43/206 -  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.08.2006р. по справі № 43/206 за позовом Виконавчого комітету Донецької міської ради до ТОВ "Регіон - новий погляд" про стягнення 369 129,56 грн. –скасувати частково.

Залишити без змін рішення в частині стягнення 235939,13 грн., в тому числі 137049,63 грн. - сума основного боргу за період з червня 2003 року по грудень 2005 року включно, 3% річних в розмірі 21585,68 грн. за період з червня 2003 року по травень 2006 року та 77303,82 індексу інфляції за період з червня 2003 року по травень 2006 року.

Скасувати рішення в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 55472,70 грн. за період з грудня 2002 року по травень 2003 року включно, 1272,77 грн. індексу інфляції за період з січня 2003 року по травень 2003 року включно, 453,76 грн. 3% річних, 75991,20 грн. боргу за період з 01.01.2006 року по 01.07.2006 року та відмовити в задоволені позову в цій частині.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон - новий погляд", м. Донецьк на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 2359,39 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон - новий погляд", м. Донецьк на користь ДП "Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забеспечення судового процесу в сумі 75,42 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Головуючий          Волков  Р.В.

Судді:          Запорощенко  М.Д.

          Калантай  М.В.

          

                                                                                                                                                                                

      Надруковано: 4 прим.

       1- позивачу

          1- відповідачу

          1-у справу

          1- ДАГС