АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1909/2774/2012Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.
Провадження № 22-ц/789/145/13 Доповідач - Жолудько Л.Д.
Категорія - 41
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Кузьми Р. М., Костів О. З.,
при секретарі - Демченко С.В.
з участю представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 24 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення в будинок, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення відповідача, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення в будинок, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення відповідача, відшкодування моральної та матеріальної шкоди
Рішенням Кременецького районного суду від 24 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Вселено ОСОБА_3 в належну йому на праві власності частину будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3 належною йому на праві власності частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 та виселено ОСОБА_1 з належної ОСОБА_3 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення в частині задоволених позовних вимог змінити та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що судом незаконно виселено її з частини будинковолодіння, належного на праві власності ОСОБА_3, оскільки вона та їхні з відповідачем діти не втратили права користування даним житлом. Судом необґрунтовано відхилено її клопотання про залучення Служби у справах дітей як третьої особи у розгляді справи.
Рішення в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди не оскаржується і його законність та обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.
ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом було повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Інтереси дітей цим рішенням не зачіпаються, діти вправі користуватись усіма приміщеннями в будинку.
Третя особа ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5, апеляційну скаргу підтримав повністю і суду пояснив, що ОСОБА_3 вправі приступити до переобладнання будинку на дві відособлені частини на підставі рішення суду лише тоді, коли він виготовить усю необхідну технічну документацію.
Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Судом установлено, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 20.10.2011 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 та проведено його реальний поділ.
ОСОБА_3 виділено у власність гараж 1-1, ? частину коридору 1-5, кімнату 1-8, кімнату 1-9, лоджію 1-14, ? коридору 1-10, кімнату 1-12, кімнату 1-13 - всього на суму 125 107 грн.
ОСОБА_1 виділено у власність підвал 1-2, підвал 1-3, кухню 1-4, ? коридору 1-5, кухню 1-6, кімнату 1-7, ? коридору 1-10, кімнату 1-11 - всього на суму 148 493 грн.
Зобов'язано ОСОБА_3 облаштувати перепланування будинку відповідно до вимог експертизи.
Визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 201 кв.м згідно додатку № 1 висновку земельно-технічної експертизи № 619 від 21.09.2011 року.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20.10.2011 року.
У частині будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке виділено ОСОБА_3, проживає ОСОБА_1, там же знаходиться рухоме майно відповідачки. Відповідачка заперечує проти проживання позивача в належній йому частині будинку до здійснення ним його переобладнання відповідно до рішення суду. Даний факт сторони не заперечують.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою порушено право позивача на володіння та користування належною йому на праві власності частиною будинковолодіння, яке підлягає захисту шляхом вселення його в цю частину будинку та виселення ОСОБА_1 з частини будинку, що перебуває у власності ОСОБА_3
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.
В силу вимог ст. 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд ( ст.317,ч.1; 319,ч.1 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, суд підставно дійшов до висновку про те, що зайняттям відповідачкою належної на праві власності позивачеві частини будинку, заміною замків у будинку та її запереченням проти проживання позивача в цій частині будинку позивачеві чиняться перешкоди в користуванні і володінні його власністю. Судом обґрунтовано застосовано такі способи захисту його права власності як усунення перешкод у користуванні належною йому частиною будинку шляхом вселення його в цю частину будинковолодіння і виселення з неї відповідачки.
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що вона, як колишній член сім'ї позивача, має право користування приміщеннями в цілому будинку нарівні з власником будинку на підставі ст.ст. 156, 165 ЖК України, оскільки положення цих норм на виниклі між сторонами правовідносини не поширюються. При поділі будинку в натурі право спільної сумісної власності на нього, а отже й спільні права володіння, користування й розпорядження сторонами цілим будинком припинилось. Позивач, як власник ? частини будинку з визначеними конкретними приміщеннями, вправі володіти, користуватись та розпоряджатись цією частиною будинку на власний розсуд та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Безпідставними є посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права відмовою в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі третьої особи- Служби в справах дітей, оскільки при вирішенні спору суд у межах заявлених позовних вимог не вирішував питання про права і обов'язки дітей щодо користування приміщеннями в будинку.
Таким чином, рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, у зв'язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кременецького районного суду від 24 грудня 2012 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько