Справа № 2/2012/2464/2012
Провадження №22-ц/790/1171/13 Головуючий 1 інст. - Труханович В.В.
категорія - право власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 лютого 2013 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Пономаренко Ю.А.
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Гуренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, здійснення правової реєстрації, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
В С Т А Н О В И Л А :
До Жовтневого районного суду м.Харкова звернувся з позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просив суд постановити рішення, на підставі якого визнати за ним право власності на домоволодіння в цілому, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входить житловий будинок разом з прибудовами та надвірними будівлями, відповідно до технічного паспорту, виготовленого 14 жовтня 2008 року; зобов'язати КП «Харківське міське БТІ» зареєструвати це домоволодіння на його ім'я; виселити ОСОБА_2 з цього домоволодіння, анулювавши при цьому реєстрацію його проживання за цією адресою; зобов'язати ОСОБА_2 повернути позивачу всі домові книги на домоволодіння, які велися з 1933 року, разом з останньою книгою за якою він зареєстрований; відшкодувати з ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі вартості домоволодіння станом на 26 листопада 2008 року на суму 41902 гривні, згідно технічного паспорту та матеріальну шкоду за упущену вигоду в розмірі 100000 гривень, оскільки з вини ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 право власності позивача було скасовано 10 років тому, що підтверджується ухвалою апеляційного суду від 18.03.2002 року, а також моральну шкоду в розмірі 2000 гривень за безпідставні звинувачення позивача та його матері у обмані та незаконному придбанні половини домоволодіння, яка її чоловіку червоноармійцю ОСОБА_4 нібито не належала; відшкодувати з КП «ХМ БТІ» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 100000 гривень та моральну шкоду в розмірі 400000 гривень за підробку правової реєстрації домоволодіння на ім'я померлого ОСОБА_5
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1. Підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом була та обставина, що постановою президії Харківського обласного суду від 29.09.2000 року, рішення Жовтневого районного суду від 07.07.1997 року в частині визнання права власності за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/2 частині домоволодіння, було скасовано.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, здійснення правової рееєстрації, виселення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, задовільнивши його позовні вимоги в повному обсязі, визнавши за ним право власності на домоволодіння в цілому, виселити ОСОБА_2 з цього домоволодіння, зобов'язати останнього повернути домові книги, а також стягнути зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та КП «Харківське міське БТІ» у відшкодування матеріальної та моральної шкоди в тому ж розмірі, як зазначено у позовній заяві, оскільки суд 1 інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд 1 інстанції у своєму рішенні посилався на те, що позивачем не доведено підставність позовних вимог та ним не було надано доказів на обгрунтування вимог щодо спричинення йому відповідачами матеріальної та моральної шкоди у зазначеному розмірі.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду 1 інстанції, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 червня 1995 року за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було визнану право власності по 1/2 частині домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 та матері ОСОБА_8
Вищезазначене рішення суду було скасовано постановою Президії Харківського обласного суду від 29.09.2000 року і справу направлено на новий судовий розгляд.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 року за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (у 1944 році адреса: АДРЕСА_2) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 у 1942 році та його сина ОСОБА_4 визнано право власності за ОСОБА_9 на 2/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (у 1944 році адреса: АДРЕСА_2) в порядку спадкування зазаконом після смерті ОСОБА_5 а в 1942 році та його доньки ОСОБА_8.
Ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 18 березня 2002 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6. на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Визнане недійсним свідоцтво про право на спадкування за заповітом, видане 5-ю Харківською державною нотаріальною конторою 14 квітня 1999 року на ім'я ОСОБА_2 та 7 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_1 на 1/2 частину будинку кожного по АДРЕСА_1 Анульовано правову реєстрацію в Харківському бюро технічної інвентаризації, проведеної на підставі зазначених свідоцтв починаючи з грудня 1998 року та 26 квітня 1999 року, код №219513. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Судом 1 інстанції зроблено вірний висновок, про те, що зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 на 2/3 частини вищезазначеного житлового будинку.
При цьому, вищезазначеним рішення встановлено, що ОСОБА_6, яка прийняла у 1972 році спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_11 стало належати 1/3 частина будинку. Спадкоємцем ОСОБА_6 є її син -ОСОБА_1, позивач по справі, який після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 оформив свідоцтво про право на спадкування за заповітом.
Виходячи з викладеного, судом 1 інстанції зроблено правильний висновок, що ОСОБА_2, як власник домоволодіння на законних підстав володіє, користується належним йому майном, а саме 2/3 частиною спірного житлового будинку АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 зі спірного домоволодіння та анулювання його реєстрації безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.
Тому вірни висновки суду 1 інстанції про відсутність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на домоволодіння в цілому.
Судом 1 інстанції також вірно прийняте рішення щодо відмови позивачеві у відшкодуванні заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди та стягненні з відповідачів: КП «ХМБТІ», ОСОБА_3, ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі заявленому у позові, оскільки позивачем всупереч вимогам ст.60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на обгрунтування цих вимог.
Таким чином судом 1 інстанції зроблено правильний висновок про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 до КП «ХМБТІ» безпідставні та необгрунтовані і з цим висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - Судді -