АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/606/13 Головуючий 1-ї інстанції -Міндарьова М.Ю.

Справа № 2-4933/12 р. Доповідач -Колтунова А.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Моторній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2012 року за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»(далі -КП «Харківські теплові мережі») звернулося до суду з дійсним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на його користь заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 4294,73 грн., судовий збір в сумі 107,30 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідачам надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. За період з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2012 року відповідачі сплачували вартість житлово-комунальних послуг не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4294,73 грн. Відповідачі відмовляються погашати вказану заборгованість у добровільному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач надає неякісні послуги, квартира фактично не опалювалась. Крім того, договір про надання послуг ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з КП «Харківські теплові мережі»не укладали. На підставі зазначеного вони не зобов'язані здійснювати оплату послуг, які ними фактично не були отримані.

В судове засідання до суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2012 року позов КП «Харківські теплові мережі»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі»заборгованість за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання в сумі 4294,73 грн. Визначений порядок виконання рішення суду: розстрочене його виконання шляхом стягнення коштів з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі»по 357,89 грн. щомісячно, починаючи із дати набрання судовим рішенням чинності до повного погашення боргу. Стягнено з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі»судовий збір у розмірі 53,65 грн. з кожного. Звільнено від сплати судового збору -відповідача ОСОБА_1

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в порушення вимог ст. 215 ЦПК України рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2012 року не містить мотивувальної частини. Крім того, при ухваленні рішення не надано належної оцінки її доводам та запереченням, а саме, доводам про неналежне надання послуг, завищення розміру площі, що підлягає опаленню. Також зазначила, що заборгованість за послуги з центрального опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання розрахована без урахування пільги, що їй належить.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала.

Представник КП «Харківські теплові мережі» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції ухвалюючи рішення, яким задовольнив позов КП «Харківські теплові мережі»та стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання в сумі 4294,73 грн. керувався тим, що відповідачі отримували послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води, однак їх вартість у повному обсязі не сплачували. На підставі зазначеного з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за період з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2012 року в сумі 4294,73 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону було виконано.

Встановлено, підтверджується письмовими доказами та не заперечується сторонами, що відповідачам належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 був гуртожитком та знаходився на балансі державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування». Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1182 від 20 грудня 2006 року виключено будинок АДРЕСА_1 із числа гуртожитків державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування»(а.с. 29).

Відповідно до списку закріплення за мешканцями площі, що підлягає опаленню та житлової площі, за відповідачами закріплена площа, що підлягає опаленню в розмірі 43,43 кв.м. (а.с. 44-46). Розмір вказаної площа співпадає з розміром житлової площі, зазначеної в акті приватизації.

Відповідно до Відомості нарахування та оплати за теплову енергію з урахуванням періоду платежу (графа 4) вбачається, що фактично за кожний місяць, в період опалювального сезону, були здійснені перерахунки з урахуванням відсутності опалення в частині підсобних приміщень, а також неналежної температури в житловому приміщенні, що належить відповідачам.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що коефіцієнт перерахунку був визначений позивачем неправильно перевірялися під час розгляду справи.

Представник КП «Харківські теплові мережі» пояснив суду методику розрахунку, проти якої ОСОБА_1 не заперечувала.

Разом з тим, наданий ОСОБА_1 розрахунок зі сплати послуг не підтверджується будь-якими доказами. Посилання останньої на факт того, що під час визначення заборгованості не було прийнято до уваги те, що вона є інвалідом другої групи, є необґрунтованим. Так, з графи 6 Відомості нарахування та оплати за теплову енергію з урахуванням періоду платежу вбачається, що нарахування платежів було здійснено з урахуванням пільги (а.с. 4).

Посилання на той факт, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та водопостачання, не є правовою підставою для стягнення заборгованості, оскільки зазначені послуги сторони отримували.

Заборгованість з послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання визначена в межах строку позовної давності. Вимоги про стягнення заборгованості пред'явлені 09 червня 2011 року, судовий наказ видано 21 жовтня 2011 року (а.с. 73). В подальшому, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2012 року зазначений наказ скасовано (а.с. 5).

Таким чином, суд першої інстанції мав правові підстави для стягнення заборгованості за період з 01 серпня 2008 року по 30 квітня 2012 року.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом розгляду суду першої інстанції та їм надана належна оцінка. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2012 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 10, 60, 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: