ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2013 р. Справа № 4/73/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Балтака О.О.

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 4/73/2012/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр", код ЄДРПОУ 21640229 (вул. Тульчинська, 6, м. Київ, 04080)

до: Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

про стягнення 44 416, 32 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко О.О. - довіреність № б/н від 22.01.13 р.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр" заявлено позов до приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" про стягнення 44 416, 32 грн., них 37 812,14 грн. - основного боргу; 1 087,75 грн. - пені; 1 890,61 грн. - штрафу; 3 625,82 грн. - 50% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області (суддя Білоус В.В.) від 07.12.12р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 4/73/2012/5003 та призначено її до розгляду на 17.01.13 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.12.12 р., відповідно до повторного автоматичного розподілу справу № 4/73/2012/5003 передано на розгляд судді Балтаку О.О. з причин тривалого лікування судді Білоуса В.В..

Ухвалою суду від 26.12.12 р. справу прийнято до свого провадження суддею Балтаком О.О. та призначено до розгляду на 17.01.13 р..

17.01.13 р. суд своєю ухвалою відклав слухання по справі на 05.02.13 р. у зв"язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконання останніми вимог суду в частині надання витребуваних доказів.

За відсутності відповідного клопотання сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

05.02.13 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному та просив суд задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтуванням причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1223 від 01.02.13 р..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши та дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.06.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр" (Постачальник) та приватним акціонерним товариством "Шаргородський маслозавод" (Покупець) укладено договір № 50. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту, коли сторони по взаємній згоді визнають за необхідне зупинити його дію, а по грошових зобов"язаннях до повного розрахунку між сторонами (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов"язаний передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію найменування, кількість та вартість якої вказується в Додатках-специфікаціях № 1,2,3 і т.д., що є невід"ємною частиною договору.

В ст. 4 (п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4.) договору сторони передбачили ціну і порядок проведення розрахунків. Зокрема, ціна на продукцію вказується в Додатку-специфікації. Ціна на продукцію може бути збільшена Постачальником за узгодженням сторін при наданні Покупцеві відстрочення платежу, умови якої вказуються в Додатку-специфікації до даного договору. Умови оплати - передплата, якщо інше не передбачено в Додатку-специфікації. Якщо кількість відпущеної продукції перевищує кількість оплаченої чи відвантажена неоплачена продукція, то Покупець зобов'язаний сплатити вартість всієї отриманої за накладною партії продукції на протязі 3 (три) банківських днів з дати одержання продукції.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач поставив (відвантажив) відповідачу поліетиленової плівки (товару) на загальну суму 49037,23 грн., що підтверджується видатковим накладним № 0003614 від 06.08.12 р. на суму 27542,53 грн., № 0004215 від 19.09.12 р. на суму 21 494,70 грн..

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.12 р. сальдо на користь позивача становило 20 774,91 грн..

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод" частково розрахувалося з товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр" у розмірі 32 000,00 грн., з них 06.08.12 р. банківська виписка - 0000343 на суму 5 000,00 грн., 30.08.12 р. банківська виписка - 0000380 на суму 5 000,00 грн., 06.09.12 р. банківська виписка - 0000391 на суму 5 000,00 грн., 19.09.12 р. банківська виписка - 0000414 на суму 5 000,00 грн., 28.09.12 р. банківська виписка - 0000433 на суму 5000,00 грн., 23.10.12 р. банківська виписка - 0000471 на суму 5 000,00 грн., 26.10.12 р. банківська виписка - 0000478 на суму 2 000,00 грн..

За таких обставин, у відповідача перед позивачем за неналежне виконання договірних зобов"язань утворився борг у розмірі 37 812,14 грн. (49 037,23 грн. - 32000,00 грн. + 20 774,91 грн.), що стверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на заявлену до стягнення суму та актом звірки взаємних розрахунків, згідно якого сальдо станом на день розгляду справи в суді складає 37812,14 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 37 812,14 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 1 087,75 грн. - пені; 1 890,61 грн. - штрафу; 3 625,82 грн. - 50% річних.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

В п.п. 5.1., 5.2. договору сторони визначили, що за порушення термінів оплати, погоджених сторонами в договорі і додатках до нього, понад 10 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми заборгованості. За несвоєчасну оплату отриманої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення. від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 5.5. договору сторони дійшли згоди, що у випадку несвоєчасного виконання передбачених даним договором грошових зобов"язань, винна сторона сплачує потерпілій стороні за час прострочення 50% річних від простроченої суми.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення 1 087,75 грн. - пені; 1 890,61 грн. - штрафу; 3 625,82 грн. - 50% річних, суд дійшов висновку, що дані вимоги заявлено та нараховано правильно, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої суми, в тому рахунку доказів проведення розрахунків на зазначену суму (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір покладається на останнього.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем платіжним дорученням № 1761 від 28.11.12 р. зайво сплачено судового збору в розмірі 91,50 грн., а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр", код ЄДРПОУ 21640229 (вул. Тульчинська, 6, м. Київ, 04080) 37812,14 грн. - основного боргу; 1 087,75 грн. - пені; 1 890,61 грн. - штрафу; 3 625,82 грн. - 50% річних; 1 609,50 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

3. На підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Полімерцентр", код ЄДРПОУ 21640229 (вул. Тульчинська, 6, м. Київ, 04080) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 91,50 грн. (судовий збір сплачено згідно платіжного доручення № 1761 від 28.11.12 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 4/73/2012/5003).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 08 лютого 2013 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)