Справа № 0312/2877/2012 провадження № 22-ц/773/236/13 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В.
Категорія: 57 Доповідач: Свистун О. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Свистун О В,
суддів - Подолюка В.А., Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Никитюк Ю.Ю.,
з участю представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Савкіної Л.П., Завгородньої І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» (далі - ПАТ «НЛЗ») про визнання акта незаконним та його скасування і зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на рішення Нововолинського міського суду від 25 грудня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» (далі - ПАТ «НЛЗ») про визнання акта незаконним та його скасування і зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання, посилаючись на те, що з 20 червня 2003 року по грудень 2010 року він працював у відкритому акціонерному товаристві «Нововолинський ливарний завод» охоронцем у відділі охорони, а з 2 жовтня 2003 року був переведений на механічну дільницю прибиральником. З 27 вересня 2010 року був переведений прибиральником території в будівельно-господарський відділ. Виконуючи трудові обов'язки прибиральника, зайнятого прибиранням відпрацьованої землі у бункерах (тунелях) і гарячого шлаку, внаслідок шкідливих умов праці отримав професійне захворювання.
З 27 жовтня 2010 року по 12 листопада 2010 року знаходився на обстеженні в клініці професійних захворювань ДУ «Інституту медицини праці Академії медичних наук України», і згідно до висновку від 9 листопада 2010 року йому було встановлено вперше професійне захворювання - хронічний бронхіт 2 ступеня в стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 1-2 ст., хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.), за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - захворювання професійні встановлені вперше. 12 листопада 2010 року до ПАТ «НЛЗ» було направлено повідомлення про професійне захворювання форми П-3 для організації розслідування причин виникнення у нього професійного захворювання та складення акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4.
24 грудня 2010 року комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання було складено Акт розслідування хронічного захворювання, який не підписаний всім складом комісії та не затверджений головним санітарним лікарем Нововолинської СЕС.
Листом № 11/04 від 4 січня 2011 року адміністрація ПАТ "НЛЗ" повідомила ОСОБА_4, що на даний час проводиться розслідування, за результатами якого буде складено акт. Отримавши Акт, звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСНВ у м. Нововолинську з заявою про видачу направлення на МСЕК для встановлення відсотку втрати працездатності, однак було відмовлено, оскільки Акт не відповідає вимогам закону, про що 05 липня 2012 року вказано в листі Фонду.
В червні 2012 року звернувся до ПАТ «НЛЗ» з проханням привести акт до вимог закону, однак 22 червня 2012 року отримав відмову.
Вважає, що Акт складено з порушенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а тому просив визнати його незаконним і скасувати та зобов'язати скласти Акт форми П-4 відповідно до вимог діючого на час виникнення правовідносин законодавства.
Рішення Нововолинського міського суду від 25 грудня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» (далі - ПАТ «НЛЗ») про визнання акта незаконним та його скасування і зобов'язання скласти акт розслідування професійного захворювання - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 вказує на незаконність рішення суду із-за порушення норм матеріального і процесуального права, не повного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Вважає, що складений Акт не відповідає нормам матеріального права, які діяли на час його складання.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з підстав у ній наведених.
Представники відповідача Завгородня І.Л., Савкіна Л.П. апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 з 20 червня 2003 року працював на ВАТ «Нововолинський ливарний завод» охоронником у відділ охорони, з 1 листопада 2006 року встановлена друга професія - слюсар-ремонтник, а з 9 червня 2010 року переведений в будівельно-господарський відділ прибиральником території і 27 грудня 2010 року звільнений в зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача. Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці ОСОБА_4, затвердженою 18 травня 2010 року головним державним санітарним лікарем міста Нововолинська, визначено, що позивач працював на роботах зі шкідливими умовами праці з факторами шкідливості: пил, шум, важкість праці.
З копії повідомлення від 12 листопада 2010 року про професійне захворювання форми П-3 та випискою з медичної карти ОСОБА_4 державної установи «Інститут медицини праці Академії наук України» позивачу встановлено діагноз: хронічний бронхіт 2 ст. в стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН I-II ст., хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (II ст.) - за класифікацією ОСОБА_5 та ОСОБА_6 захворювання професійні встановлені вперше (а. с. 16, 25). Консультативним висновком державної установи «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка Академії медичних наук України» позивачу встановлено двосторонню сенсо-невральну туговухість, вушний шум та рекомендовано щорічне протиневритичне лікування, аудіометричний контроль та протипоказана праця в шумній обстановці і при підвищеній вібрації.
24 грудня 2010 року комісією згідно наказу директора ПАТ «НЛЗ» було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 (а.с. 5-9, 23, 24). З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що причин виникнення захворювання та його зв'язок зі шкідливими умовами праці не встановлено, не зазначено перелік заходів для підприємства щодо попередження виникнення професійних захворювань, хто і які нормативні акти з охорони праці порушив. Крім того, членом комісії лікарем профпатологом НЦМЛ Гайдабурою К.Й. викладено окрему думку, що вона не має сумніву в достовірності встановлення професійного захворювання у хворого ОСОБА_4 (а.с. 23 , зворот). Даний акт не підписаний головою комісії та не затверджений головним лікарем Нововолинської СЕС. Акт щодо відмови підписати складений акт професійного захворювання комісією не складався.
З подання голови комісії, лікаря з гігієни праці Романюка П.І. слідує, що він просить головного лікаря Нововолинської СЕС не затверджувати акт, оскільки даний акт складений не у відповідності із Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а в односторонньому порядку. Також, не містить повної інформації, зокрема, роботодавцем не подані матеріали, щодо спростування випадку професійного захворювання та наявності на робочому місці працівника високих рівнів шкідливих факторів (а.с. 20-22).
З відповіді № 11/88 від 23.02.2011 року головного лікаря Нововолинської СЕС вбачається, що дії комісії призвели до порушення термінів розслідування даного випадку профзахворювання, відсутні основні відомості розслідування причин професійного захворювання та необхідні дії до усунення таких причин, визнано даний випадок як спірний і такий, що підлягає судовому розгляду, в тому числі щодо встановлення посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, що призвели або сприяли виникненню професійного захворювання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що факт отримання професійного захворювання встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця. А також, що не згода з актом розслідування розглядається посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Однак, такий висновок не відповідає обставинам справи і зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пунктів 68, 74, 75 Порядку професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров'я. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку. Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Повідомлення лікувально-профілактичного закладу за формою П-3 стосовно ОСОБА_4 надійшло до відповідача 15 листопада 2010 року (а. с. 25).
Пунктами 76, 78 Порядку передбачено, що роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У разі потреби роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслідування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць. Копія наказу надсилається всім членам комісії. Комісія з розслідування зобов'язана, зокрема, провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, у якому зазначити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4. Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району).
Судом встановлено, що наказом відповідача від 18 листопада 2010 року № 538 була призначена комісія з розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_4, а наказом від 29 листопада 2010 року № 552 на підставі пункту 76 Порядку термін розслідування продовжено, а 24 грудня 2010 року був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (5-9). Проте, у складеному акті розслідування не встановлені основні вимоги Порядку, які встановлені у вищевказаних пунктах Порядку.
Крім того, тільки в апеляційному суді було встановлено, що наказом директора ПАТ «НЛЗ» від 07.12.2010 року в склад членів комісії було включено начальника відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нововолинську Новікова Є.В. Однак, при складанні акта 24.12.2010 року чомусь його не вказали.
Отже, даний акт складений з порушенням вимог встановлених Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, який діяв на час виникнення правовідносин, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Згідно з рішенням центральної лікарсько-експертної комісії профзахворювань державної установи «Інститут медицини праці Академії наук України» від 09.11.2010 року ОСОБА_4 було встановлено професійне хронічне захворювання вперше. Дане рішення не оскаржене відповідачем відповідно до вимог п. 74 Порядку, де вказано, що у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії наук України (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржене в судовому порядку.
В судовому засіданні представники відповідача підтвердили, що в судовому порядку рішення комісії роботодавцем не оскаржувалось. Таким чином, дане рішення є дійсним на даний час.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідача слід зобов'язати скласти акт за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, який діяв на час виникнення даних правовідносин.
Отже, судом встановлено, що права позивача, за захистом яких він звернувся в суд, порушені відповідачем по справі, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно із ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору 321.90 грн. (214.60+107.30) та витрати на правову допомогу в розмірі 2718.26 грн. Всього на суму 3040.16 грн.
Доводи відповідача, що вимоги позивач вже були предметом розгляду в судовому порядку безпідставні, оскільки з оглянутого рішення апеляційного суду Волинської області від 05.01.2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «НЛЗ» про зобов'язання до вчинення дій по складанню акта розслідування професійного захворювання вбачається, що позивач ставив вимоги про зобов'язання видати наказ по створенню комісії та скласти акт розслідування. А в даному випадку позивач оскаржує вже складений акт розслідування.
Крім того, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися в суд за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
А отже, ОСОБА_4 має право звернутися прямо в суд за захистом своїх прав та інтересів.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 218 ЦПК України, на підставі Закону України «Про охорону праці», Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Нововолинського міського суду від 25 грудня 2012 року в даній справі скасувати, ухвалити нове рішення.
Визнати акт розслідування хронічного професійного захворювання, складений 24 грудня 2010 року публічним акціонерним товариством «Нововолинський ливарний завод» незаконним та скасувати.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Нововолинський ливарний завод» скласти акт за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112.
Стягнути з публічного акціонерного товариство «Нововолинський ливарний завод» - 321.90 грн. судових витрат та 2718.26 грн. витрат понесених на правову допомогу адвоката в користь ОСОБА_4.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
,
Головуючий:
Судді: