АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/1200/2012 Номер провадження 11/786/108/2013 Категорія: ч.2 ст.187КК України т.з.Головуючий у 1-й інстанції Кримкливий Доповідач Бурда К. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого -судді Бурди К.І.
суддів: Корсун О.М., Томилка В.П.
з участю прокурора -Сорокіна І.В.
захисника -адвоката ОСОБА_1
засуджених -ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за апеляціями помічника прокурора м. Комсомольськ, потерпілої ОСОБА_4, апеляцією з доповненнями захисника -адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, апеляцією з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2012 року.
Цим вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше не судимий,-
засуджений за ч.1 ст.190 КК України на 30 годин громадських робіт;
за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, неодружений, не працюючий, раніше судимий:
- 15 жовтня 2007 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.1 ст.309, ст..69 КК України на 60 годин громадських робіт, знятий з обліку 31 грудня 2007 року по відбуттю покарання;
- 22 травня 2008 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.1 ст.186, ст.ст. 71,72 КК України на 1 місяць 3 дні арешту, звільнений 09 липня 2008 року по відбуттю покарання,-
засуджений за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
Судові витрати на проведення криміналістичної експертизи стягнути із засудженого ОСОБА_3 в розмірі 125,12 грн. та із засудженого ОСОБА_2 в розмірі 100 грн. на користь експертного закладу.
Вирішено питання речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду, 04 жовтня 2010 року близько 18 год., ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3, де мешкає потерпіла ОСОБА_6, попросив у останньої її мобільний телефон марки «Самсунг 3600»під приводом зателефонувати. Отримавши телефон потерпілої ОСОБА_2 вийшов з квартири і не повернувся, а телефоном розпорядився на власний розсуд. В результаті шахрайства ОСОБА_2 заволодів телефоном ОСОБА_6 вартістю 777 грн. із флеш-картою вартістю 100 грн., чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 877 грн.
31 травня 2011 року близько 24 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території грального майданчика, розташованого навпроти другого під'їзду будинку №74 по вул. Леніна в м. Комсомольськ, помітили потерпілу ОСОБА_4 і у них виник умисел на заволодіння її майном.
Для цього вони підійшли до потерпілої і згідно заздалегідь розподілених ролей ОСОБА_2, з метою подолання опору потерпілої вдарив її рукою по голові. В цей час ОСОБА_3 намагався вирвати з рук потерпілої сумку, але вона її міцно тримала. Тоді ОСОБА_3 за допомогою ножа перерізав лямки сумки та заподіяв потерпілій ОСОБА_4 колото-різане поранення правого стегна, а ОСОБА_2 ще раз вдарив її рукою в обличчя та разом із ОСОБА_3 втік.
Внаслідок нападу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи особистим майном потерпілої ОСОБА_4, а саме сумкою, в якій знаходився мобільний телефон, навушники, парасолька, гаманець, 40 грн., золоті вироби та інше майно на загальну суму вартості 2 641 грн. 50 коп. та спричинили їй тілесні ушкодження у вигляді синців на голові і лівій верхній кінцівці, синця та рани на правому стегні, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції помічник прокурора м. Комсомольськ Полтавської області ставить питання про скасування вироку суду в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених, безпідставним застосуванням ст.69 КК України, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.190 КК України та відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляції потерпіла ОСОБА_4 просить пом'якшити покарання засудженому ОСОБА_3 Зазначає, що з боку ОСОБА_3 фізичного насильства та погроз їй завдано не було, ще до початку судового слідства він повністю відшкодував матеріальні і моральні збитки, в залі судового засідання вибачився.
В апеляції захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок місцевого суду змінити та пом'якшити ОСОБА_3 покарання. В доповненнях до апеляції просить вирок скасувати в частині застосування конфіскації Ѕ майна.
В апеляції з внесеними доповненнями захисник -адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку та перекваліфікацію дій ОСОБА_2 з ч.1 ст.190 та ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.125 КК України, призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, промову прокурора на підтримку своєї апеляції, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, які змінили свої вимоги та просили звільнити засудженого від відбування покараня з випробуванням, засудженого ОСОБА_3 на підтимку апеляції свого захисника, а також показання засуджених в судових дебатах та їх останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 в шахрайстві та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_4 грунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.
Вчинення ОСОБА_2 шахрайства щодо потерпілої ОСОБА_6 ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, засуджений повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила, шо засуджений під приводом зателефонувати взяв у неї телефон та зник з ним.
Тому доводи апеляції, що дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з шахрайства на заподіяння легкого тілесного ушкодження є безпідставними, такими, що не грунтуються на законі, оскільки при вчиненні шахрайства щодо потерпілої, їй не було спричинено ніяких тілесних ушкоджень.
Безпідставними є і доводи апеляції захисника ОСОБА_2 про перекваліфікацію дій засудженого з розбійного нападу на заподіяння потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.
Так, засуджені в своїх показаннях на досудовому слідстві стверджували, що за спільною домовленістю вирішили вчинити напад на потерпілу, для цього ОСОБА_2 збив потерпілу з ніг, а ОСОБА_3 за допомогою ножа зрізав ручки з сумки потерплої, пригрозивши їй при цьому, а сумку забрали з собою
Про це написав засуджений ОСОБА_2 і в явці з повинною.
Хоч в суді першої інстанції засуджені і намагались частково змінити свої показання, проте показання потерпілої ОСОБА_4 є послідовними і повністю відповідають показанням засуджених, які вони давали на досудовому слідстві. В своїх показаннях вона поясняла, що знаходячись у дворі будинку, побачила як до неї почали йти засуджені. ОСОБА_2 йшов першим, і порівнявшись з нею, наніс удар рукою в обличчя, від чого вона впала. В цей час ОСОБА_3 намагався вирвати її сумку, але вона була на плечі. Коли вона піднялась з землі, останній продовжував тягти сумку та ножем перерізав лямки на сумці. Після цього злякавшись, вона перестала чинити опір, тоді ОСОБА_3, вихопивши сумку, побіг від неї, а ОСОБА_2 ще раз вдарив її рукою в обличчя та також втік. Потім вона помітила колото-різане поранення на нозі.
Такі показання потерпілої підтверджуються іншими доказами в сукупності.
За висновком судово-медичної експертизи у потерпілої були виявлені синці на голові і лівій верхній кінцівці, синець та рана на правому стегні, яка утворилась від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути ніж. Вказані тілісні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Вказані обставини повністю вказують на узгодженість їхніх дій між собою.
Засуджений ОСОБА_3 обставини вчинення розбійного нападу на потерпілу не оскаржував.
Хоч захисник засудженого ОСОБА_2 в апеляції і оскаржував кваліфікацію дій свого підзахисного за даним епізодом, проте в суді апеляційної інстанції змінили свої вимоги та просили обрати покарання за вчинені ним злочини не пов'язане з позбавленням волі.
За таких обставин, ураховуючи спосіб вчинених злочинів, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив шахрайство, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою вчинили напад на потерпілу ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а тому правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.187 КК України, дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України.
Покарання винним призначене у відповідності з вимогами ст.65 КК України.
Суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винуватих, обставини, що пом'якшують їх покарання, в тому числі і ті, на які посилаються апелянти в апеляціях.
Враховуючи молодий вік засуджених, відшкодування заподіяної шкоди, думку потерпілої, яка не наполягала на суворому їх покаранні, позитивні характеристики, суд дійшов обгрунтованого висновку про призначення засудженим більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Призначене судом покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення, а тому підстав для звільнення їх від відбування покарання з випробуванням не вбачається. Судом правильно застосоване до засуджених і додаткове покарання, оскільки розбійний напад вони вчинили в повнолітньому віці.
Будь-яких даних, які б свідчили про допущені слідчими органами чи судом порушення кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляції помічника прокурора м. Комсомольськ, потерпілої ОСОБА_4, апеляцію з доповненнями захисника -адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, апеляцію з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 лютого 2012 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -без зміни.
СУДДІ:
Бурда К.І. Корсун О.М. Томилко В.П.